«Система заходів освітнього процесу для учнів 5-х класів з ураженою слуховою функцією під час адаптаційного періоду»

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Увага! Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації без письмового дозволу автора. Дозволяється, з метою навчання, використовувати елементи розробки з обов'язковим посиланням на дану сторінку.

Крохмаль Перегуда Драевська 337 2019.jpg


Содержание

Стаття «Система заходів освітнього процесу для учнів 5-х класів з ураженою слуховою функцією під час адаптаційного періоду»

Комунальний заклад "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради
2018-2019 навчальний рік

Автори:

Крохмаль Наталія Борисівна - заступник директора з навчально-виховної роботи
Перегуда Світлана Василівна – вчитель-дефектолог
Драєвська Світлана Анатоліївна - практичний психолог

Актуальність і значущість:

Освіта дитини з ураженою слуховою функцією має свою специфіку. Задля успішної інтеграції такої дитини в сучасне суспільство в межах реалізації освітніх завдань необхідно докласти певних зусиль для організації повноцінного освітнього процесу. Практична значущість поданих матеріалів полягає у: -покроковому викладенні алгоритму заходів, які необхідно здійснити в адаптаційний період учнів 5-х класів; -детальному описі спільних освітніх вимог до організації сучасного уроку для дітей з особливими потребами за станом слуху; -розгляді специфіки сформованості навичок мовлення учнів з порушеним слухом.

Актуальність даних практичних доробок має на меті погодження спільних дій та підпорядкувань пріоритетним завданням освітнього процесу задля отримання максимально позитивного результату діяльності сурдопедагогів, медичних працівників та психологів у 5-х класах протягом адаптаційного періоду.

Мета:

Створення алгоритму дій і заходів профільних спеціалістів та вчителів-дефектологів щодо здійснення професійного медико-психолого-педагогічного супроводу учнів 5-х класів з ураженою слуховою функцією під час адаптаційного періоду освітнього процесу.

1.Дотримання охоронно-педагогічних і здоров’язберігаючих вимог під час організації освітнього процесу. Забезпечення охоронно-педагогічної ролі уроку
Сучасний урок для дітей з особливими освітніми потребами повинен відповідати чинним вимогам.

Психологічні вимоги
•урахування психологічних особливостей кожного учня, особливостей складу характеру дитини з даною нозологією, особливостей сприймання навчального матеріалу учнем характерних особливостей спілкування з дитиною, враховуючи тип мислення учня;
•забезпечення стабільного психологічного стану і позитивного емоційного настрою вчителя та учнів;
•дотримання педагогічної етики та психологічного такту;
•впровадження кінезіологічних вправ для дітей, які покращують увагу і пам’ять.


Гігієнічні вимоги
•дотримання температурного режиму та режиму провітрювання;
•відповідність нормам освітлення класного приміщення;
•відповідність шкільних меблів вимогам нормативів;
•здійснення чергування видів навчальної роботи;
•запобігання перевантаженню, стомлюваності учнів, для чого на уроці проводиться релаксація.


Вимоги до організації уроку

•визначення доцільної та раціональної мети та освітніх навчань;
•забезпечення мотивації спільної діяльності учнів та вчителя;
•раціональне планування, діагностування, стимулювання, контроль і проведення корекції процесу навчання та його результативності;
•використання раціональних та ефективних технологій навчання;
•організація технічного забезпечення уроку;
•раціональний розподіл час на різні етапи уроку;
•дотримання сучасної структури уроку, яка передбачає наявність відповідних компонентів: організаційний момент, перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань, досягнень учнів, мотивація, вивчення нового матеріалу, контроль і корекція навчально-пізнавальної діяльності учнів, оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумки уроку, домашнє завдання;
•системна реалізація навчально-інформативної, корекційно-розвиткової, виховної функції освіти;
•впровадження технології самонавчання шляхом роботи з опорними схемами;
•формування вміння конструктивно поєднувати елементи раніше засвоєних знань та міжпредметних зв’язків (використання емпіричного досвіду учнів);
•адаптація та модифікація програмового матеріалу для учнів, які потребують особливої педагогічної корекції.

2.Вимоги до дотримання єдиного мовленнєвого режиму. Показники сформованості мовлення учнів

2.1.Вимоги до дотримання єдиного мовленнєвого режиму

Мовленнєвий режим - це одне з найважливіших умов успішної роботи з навчання дітей з ураженою слуховою функцією мові як засобу спілкування та навчання. Методичні вимоги та заходи мовленнєвого режиму у школі, де навчаються діти з порушеннями слуху, є обов’язковими для учнів, педагогів та персоналу, що обслуговує.
Мовленнєвий режим у спеціальному освітньому закладі потребує ретельного дотримання наступних вимог:

•забезпечення роботи педагогів у режимі словесного спілкування з дітьми;
•здійснення постійного контролю педагогами за усіма сторонами усного мовлення з опорою на збережені аналізатори дитини;
•ведення слухо-мовленнєвої карти, де постійно фіксуються та аналізуються результати вимови дитини з підготовчого до 12 класу, є обов’язковим;
•оформлення та постійне оновлення куточків техніки мовлення та планів мовленнєвих зарядок у кожному класі;
•використання «чергових» та повсякденних лексичних одиниць та фразового матеріалу, які зафіксовані на спеціальних стендах і у спеціальних словниках учнів;
•проведення мовленнєвої зарядки та фонетичної ритміки має відбуватися щоденно як на уроках, так і в позаурочний час;
•перевірка розвитку слухового сприймання та формування навичок вимови на рівні шкільного контролю проводиться один раз у семестр.

Фонетичний режим у спеціальній школі зумовлює:
-контроль за вимовою учнів, який здійснюється на індивідуальних заняттях, фонетичній ритміці, фонетичній зарядці, під час уроків з усіх предметів, а також - на індивідуальних заняттях та позакласних заходах;
-фонетичну обробку мовленнєвого матеріалу: наголос, орфоепічні правила, логічні паузи;
-підготовку усних мовленнєвих виступів на святах, тематичних вечорах тощо;
-пропедевтичну роботу та проведення системи заходів, які спрямовані на закріплення учнями правильних навичок вимови (конкурси виразного читання віршів, рольові та мовленнєві ігри тощо).

2.2.Показники сформованості навичок мовлення
Показники, за якими здійснюються спостереження за станом сформованості усного мовлення:
•дотримання правильної інтонації під час мовлення;
•використання словесного мовлення для спілкування з близькими людьми, чуючими однолітками (відповідно до своїх можливостей);
•використання навичок читання з губ під час усного спілкування з орієнтацією на видимі артикуляційні образи, вібраційні відчуття, доступні звукові сигнали;
•володіння власним артикуляційним та голосовим апаратом;
•дотримання норм словесного наголосу, нормального темпу та ритму мовлення;
•дотримання норм культури спілкування;
•володіння достатнім об’ємом активного словника задля повноцінного усвідомленого спілкування з оточуючими;
•доречне використання слів за їх значенням під час спілкування;
•дотримання граматичних норм під час усного мовлення;
•практичні навички використання типових синтаксичних конструкцій, які відповідають ситуації спілкування;
•співвідношення під час усного спілкування слів, словосполучень та речень з їх відповідниками у жестовій мові і навпаки – жестові позначення з відповідними словами;
•контроль власної вимови через кінестетичні відчуття під час промовляння залежно від індивідуальних можливостей дитини.

Показники, за якими здійснюються спостереження за станом сформованості навичок читання:
•усвідомлене читання та сприйняття змісту прочитаного;
•усвідомлення логіки послідовності подій та явищ прочитаного тексту;
•встановлення причинно-наслідкових зв’язків прочитаного;
•відповіді на запитання (в словесній формі із залученням калькуючого мовлення та жестової мови) за змістом прочитаного і навпаки - складання запитань до змісту прочитаного;
•складання звичайного плану або плану за малюнками до тексту та вміння ним користуватися під час репрезентації знань;
•визначення головної думки та теми прочитаного;
•створення узагальнень або висновків з прочитаного;
•висловлення власних суджень на доступному матеріалі та створення узагальнень самостійно або з допомогою;
•аналіз матеріалу на доступному рівні;
•усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і загального змісту прочитаного за наявністю незнайомих слів;
•добір малюнків до тексту та дотримання логіки послідовності викладеного у тексті;
•усвідомлене сприймання слів у різних контекстах з опорою на їх лексичне значення;
•систематичне поповнення активного словника опосередковано через читання літературних та наукових текстів з різних навчальних дисциплін.

Показники, за якими здійснюються спостереження за станом сформованості писемного мовлення:
•сформованість навичок каліграфічного письма, швидкості письма та культури ведення письмових робіт у зошиті, охайність ведення записів;
•рівень практичних навичок узгодження слів у мовленнєвих конструкціях;
•дотримання норм правопису, орфографії та пунктуації;
•навички побудови речень типових синтаксичних конструкцій або робота за зразком;
•удосконалення практичних навичок щодо співвідношення слухо-зорових образів слів з їх писемним зображенням.

3.Основні напрямки і критерії моніторингових обстежень знань, умінь і навичок учнів

3.1.Основні напрямки моніторингових обстежень знань, умінь і навичок учнів
•здійснення комунікативної спрямованості навчання;
•посилення практичного спрямування навчального процесу з гуманітарних дисциплін;
•покращення роботи над зв’язним текстом;
•активізація мовленнєвої діяльності школярів, які повинні бути всебічно залучені до вивчення лексичного матеріалу;
•сприйняття та відтворення зв’язних висловлювань учнів для розв’язання як практичних, так і освітніх завдань;
•поповнення словникового запасу учнів, відпрацювання орфографічних навичок, навичок складання словосполучень і речень та вміння самостійно користуватися даними навичками в усній та писемній мові;
•вміння правильно будувати власне висловлювання як в усній, так і в письмовій формі.

3.2.Основні критерії моніторингового обстеження учнів з особливими освітніми потребами
•рівень грамотності;
•володіння функціональною лексикою;
•розвиток монологічного та зв’язного мовлення;
•Удосконалення творчих здібностей.

4.Аналіз і узагальнення результатів моніторингу; формування мотиваційного підгрунтя освітнього процесу учнів з ураженим слухом під час рубіжного переходу до основної школи
Перехід із початкової школи в основну — цікавий та складний період у житті школяра. П’ятикласники занурюються в середовище нового, незнайомого: вчителі, предмети, форми та методи навчання тощо. Адаптація учнів молодшої школи до навчання в середній ланці відіграє важливу роль у подальшому навчанні й вихованні дитини як гармонійної особистості. Мета її — формування в дітей адекватної самооцінки, позитивної шкільної мотивації, зниження рівня тривожності, підвищення рівня психологічної компетентності вчителів-предметників та батьків учнів четвертого та п’ятого класів і як наслідок - створення комфортного освітнього середовища.
На даному етапі реалізуються основні завдання: створення умов для успішної адаптації; підвищення рівня психологічної готовності учнів до навчання, активного спілкування, пізнавального розвитку; розкриття потенційних можливостей кожного здобувача освіти.
За результатами подолання адаптаційного періоду учнями 5 класу проводиться шкільний медико-психолого-педагогічний консиліум. До початку консиліуму здійснюється підготовча робота:

•вивчення особових справ класними керівниками та вихователями;
•спостереження за дітьми під час навчальної та позаурочної діяльності;
•проведення діагностичних досліджень учнів психологічною службою;
•бесіди та консультації з учасниками освітнього процесу;
•медичне обстеження та аналіз стану здоров’я дітей;
•взаємовідвідування уроків.

Головна мета консиліуму

1. Визначення рівня готовності дітей до навчання у середній ланці:

•актуальний рівень знань учнів та його відповідність віковій нормі;
•сформованість освітніх навичок;
•зрілість емоційно-вольової сфери;
•вміння конструктивно взаємодіяти з однолітками та дорослими.

2.Визначення рівня адаптації учнів 5 класу до навчання у середній ланці.

3.Відпрацювання рекомендацій для педагогів, батьків, учнів.

Завдання консиліуму

1.Проаналізувати рівень сформованості класного колективу, психо-емоційного стану дітей і особливості адаптації окремих учнів.
2.Розробити командну стратегію щодо подолання поведінкових та освітніх труднощів.

Психологічні дослідження проводяться з метою
•пошук категорії дітей, що мають труднощі навчальної або соціальної адаптації;
•виявлення характеру міжособистісних відносин між вихованцями та рівня згуртованості класного колективу;
•виокремлення ступеня сформованості навчальної мотивації;
•вивчення особливостей характеру та поведінки дітей;
•вивчення здібностей, схильностей та інтересів школярів;
•визначення шляхів корекційної роботи з учнями, що мають проблеми з адаптації.

За результатами досліджень складається індивідуальна карта розвитку особистості учня 5 класу та загальна характеристика класу за допомогою яких здійснюється координація подальшого планування напрямку роботи з класним колективом та з кожним учнем окремо.

ДОДАТОК 1

Карта рівня розвитку особистості учня

______________________________________

на час рубіжного переходу до іншої вікової категорії 20___ - 20____ н.р.

Моніторинг профільних спеціалістів щодо рівня розвитку учня з ООП на період закінчення навчання у початковій ланці 4 класу. План-маршрут здійснення основних напрямків корекційно-реабілітаційного супроводу учня з ООП у наступний період навчання у 5 класі.
1.Результати медичного обстеження і визначення базового діагнозу стану здоров’я дитини на момент переходу
до середньої ланки (у 5кл.).
2.Стан слуху. Загальна характеристика стану мовлення учня та стану артикуляційних навичок. Рівень використання
мовлення під час спілкування з особами, які чують.

Стан слуху_______ група.
Розбірливість мовлення_____%____________
Артикуляція: чітка, нечітка; правильна, неправильна.
Голос: тихий, гугнявий, слабкий, достатньої сили, низький, високий, фальцет, немодульований, гортанний.
Темп мовлення: уповільнений, нормальний, прискорений.
Словесний наголос: дотримується не дотримується.
Логічний наголос: дотримується , не дотримується.
Злитність мовлення: позвукове, поскладове, за частинами, злитне..
Моторика мовленнєвих органів: порушена, не порушена.

3.Рівень соціальної адаптації.

Сім’я за рівнем матеріальної забезпеченості: малозабезпечена, забезпечена.
Сім’я за типом юридичних взаємостосунків: побудована на шлюбних стосунках; позашлюбна; оформлена юридично, але
подружжя проживають окремо. Характер взаємин батьків з дитиною: авторитаризм, авторитетність, ліберальність, індеферентність, гіпопротекція,
домінуюча гіперпротекція, підвищена моральна відповідальність.
Рівень соціальної адаптації учня: високий, вище середнього, середній, нижче середнього, низький.
Інтереси та особливі здібності дитини: музичні, творчі, сценічні, спортивні, математичні, конструктивно-технічні,
літературні, учбові. Характер стосунків дитини з однолітками: конформізм (особистість підкоряється колективу); гармонія (особистість і
колектив знаходяться в оптимальних взаєминах); нонконформізм (особистість підкоряє собіколектив).
Відхилення у соціальній поведінці: адекватна поведінка, деліквентна поведінка, патохарактерологічний тип поведінки,
психопатологічний тип поведінки.

4.Психологічне обстеження:

Рівень самооцінки: низький, адекватний, завищений.
Рівень тривожності: низький, підвищений, високий.
Темперамент: сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик.
Канал сприйняття: зоровий, кінестетичний, змішаний.
Увага: стійка, нестійка.
Пам’ять: короткочасна – високий, середній, низький;
довготривала – високий, середній, низький.
Мислення: наочно-образне, вербально-логічне, абстрактне.

5. Характеристика загального рівня розвитку та результати оволодіння компонентами навчальної діяльності учня.

• Інтереси до діяльності: розумової, практичної, художньої.
• Темп роботи: швидкий, середній, повільний.
• Якість роботи: хороша, задовільна, незадовільна.
• Ставлення до речей: бережливе, не бережливе, охайне, неохайне.
• Ставлення до людей: альтруїст, егоїст, урівноважений.
• Ставлення до виконання доручень: відповідальне, безвідповідальне.
• Рівень вихованості: високий, середній, низький.
• Рівень навчальних досягнень з:
-мовлення: високий, достатній, середній, початковий;
-усвідомленого читання: високий, достатній, середній, початковий;
-правила ведення зошита та навички письма: високий, достатній, середній, початковий;
-математики: високий, достатній, середній, початковий.
• Типові випадки відхилень у поведінці:
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________



ДОДАТОК 2

Орієнтовний план характеристики учнів 5-ого класу.

1.Кількість учнів ( окремо – хлопців та окремо – дівчат).

2.Аналіз успішності учнів у порівнянні з попереднім роком. Захоплення, уподобання, улюблені та «важкі» предмети. Поведінка учнів (урівноваженість, неурівноваженість учнів, порушення дисципліни) на уроках та навчальних заняттях.
3.Рівень розвитку колективу (дружній, згуртований, не буває суперечок, бувають непорозуміння, але конфліктом їх назвати не можна, недружній, є конфліктні групи).
4.Рівень комфортності в колективі (цінують колектив та належність до нього; задоволені; незадоволені; бажають перейти в інший клас).
5.Рівень взаєморозуміння (допомагають, коли відчувають у цьому необхідність; допомагають тільки друзям; допомагають тільки тоді, коли про це просять або, коли вимагає вчитель).
6.Дані соціометрії: «зірки», лідери в різноманітних видах спілкування, ті, ким нехтують.
7.Взаємини з батьками.
8.Референтні групи (батьки, родичі, товариші, знайомі, вчителі).
9.Художньо-мистецькі інтереси (кіно, театр, живопис, музика, спорт тощо). Улюблені фільми, телепередачі, книги.
10.Аналіз позакласної роботи в минулому році (які заходи були вдалими, які – ні, чому; активна позиція кожного п’тикласника).
11.Стан учнівського самоврядування.

ДОДАТОК 3

План роботи команди фахівців, які супроводжують освітній процес учнів 5-х класів під час адаптаційного періоду
№ з\п Заходи Мета Термін Відповідальний
4 клас
1 Визначити вчителів- предметників і класного керівника з урахуванням особливостей класного колективу і вчителя, який працює з дітьми в початковій школі Оптимізація майбутнього адаптаційного періоду вихованців 4-го класу квітень Адміністрація
2 Провести діагностичний мінімум виявлення особистісних характеристик учнів, рівня пізнавальних здібностей, особливостей навчальної мотивації, згуртованості класного колективу. Розширення аналітичної інформації щодо складання індивідуального портрету учнів та характеристики класного колективу квітень Психологічна служба
3 Провести загальні збори батьків 4-го класу та майбутнього класного керівника, вчителів-предметників, з метою ознайомлення з вимогами вчителів середньої школи, підручниками, програмами 5-го класу. Знайомство з майбутніми педагогами, їх вимогами. Забезпечення підтримкою батьками вимог школи квітень Зам.директора з НВР, вчитель початкової ланки, вихователь,майбутній класний керівник, лікар, психологічна служба, вчителі-предметники
4 Взаємовідвідування уроків Ознайомлення з особливостями учнів та колективу дітей, організацією навчальної діяльності та їх навчальними можливостями квітень - травень Зам.директора з НВР, вчитель початкової ланки, вихователь,майбутній класний керівник, лікар, психологічна служба, вчителі-предметники
5 Провести аналітичну роботу щодо збору первинної інформації з характеристик дітей вчителем початкової ланки, вихователем та результатами проведення Підготовка до проведення ШПМПК травень Вчитель початкової ланки, вихователь,майбутній класний керівник, лікар, психологічна служба
6 Провести засідання ШПМПК щодо готовності учнів 4-х класів до переходу у середню ланку Підведення підсумків готовності дітей до навчання у середньої ланці, стану фізичного та психологічного здоров’я дітей, проектування плану роботи подальшого супроводу учнів у наступному навчальному році травень Зам.директора з НВР, вчитель початкової ланки, вихователь,майбутній класний керівник, лікар, психологічна служба, вчителі-предметники
7 Вивчення особових справ учнів та індивідуальних карток психолого-педагогічного супроводу дітей. Ознайомлення з особливостями розвитку дітей, їх сімейним станом серпень Зам.директора з НВР, кл. керівник, лікар, психолог, соціальний педагог, вихователь, вчителі-предметники
8 Медичний огляд учнів 5 класу, заповнення листів здоров’я Визначення рівня здоров’я учнів, груп по здоров’ю вересень - жовтень Лікар ячейки
9 Батьківські збори: «Готовність учнів до навчання у 5 класі» Ознайомлення батьків з особливостями психофізичного розвитку молодших підлітків та можливостей батьківської підтримки під час адаптаційного періоду дітей вересень Зам.директора з НВР, кл. керівник, лікар, психолог, соціальний педагог, вихователь
10 Анкетування батьків Виявлення відношення батьків до навчального процесу, запитання, побажання вересень Кл. керівник, вихователь.
11 Проведення установчого ШПМПК Визначення дітей що мають потребу навчання за ІПР та проектування плану роботи командного супроводу визначених дітей. Обговорення щодо впровадження єдиних педагогічних умов навчання п’ятикласників. вересень Зам.директора з НВР, кл. керівник, лікар, психолог, соціальний педагог, вихователь, вчителі-предметники.
12 Консультації для вчителів – предметників працюючих в 5 класі Рекомендації щодо використання на уроках здоров’язбережувальних технологій, врахування в освітній діяльності особливостей окремих учнів та класного колективу. вересень Психологічна служба
13 Програма занять для учнів 5 класу для зменшення впливу стресогенних факторів, пов’язаних із переходом до середньої школи Надання допомоги учням щодо зниження рівня тривоги, підвищенню комфортності вересень – жовтень Психологічна служба
14 Взаємовідвідування уроків Ознайомлення з особливостями учнів та колективу дітей, організацією навчальної діяльності та їх навчальними можливостями вересень - жовтень Зам.директора з НВР,bкл. керівник, лікар, психолог, соціальний педагог, вихователь, вчителі-предметники
15 Психодіагностика пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер учнів Визначення рівня комфортності учнів в адаптаційний період. Аналіз психологічного стану дітей жовтень Психолог
16 Поглиблена психодіагностика пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер учнів що потребують освіти за індивідуальною траєкторією розвитку. Визначення рівня комфортності учня в адаптаційний період. Аналіз психологічного стану дітей жовтень Психологічна служба
17 Індивідуальні консультації для учнів, батьків та педагогів Надання допомоги учасникам НВП щодо зниження рівня тривоги, підвищенню психологічної комфортності протягом року Психологічна служба
18 Діагностика соціальної адаптації учнів 5 класу до навчання у середній ланці Виявлення рівня сформованості соціальної адаптації учнів жовтень Соціальний педагог
19 Проведення ШПМПК щодо аналізу успішності проходження адаптаційного періоду учнями 5-х класів Аналіз успішності проходження адаптаційного періоду учнями 5-х класів жовтень Зам.директора з НВР, вчитель початкової ланки, вихователь, класний керівник, лікар, психологічна служба, вчителі-предметники.
20 Проведення підсумкової ШПМПК щодо аналізу успішності проходження адаптаційного періоду учнями 5-х класів на кінець навчального року Підсумковий аналіз успішності проходження адаптаційного періоду учнями 5-х класів, визначення учнів що потребують подальшої психолого-педагогічної підтримки березень Зам.директора з НВР, вчитель початкової ланки, вихователь, класний керівник,лікар, психологічна служба, вчителі-предметники.

Література:

1.Дегтяренко Т.М. Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегія управління: монографія /Т.М.Дегтяренко. – Суми: Університетська книга, 2011.

2.Туріщева Л.В. Діти з особливостями розвитку в звичайній школі /Автор-укладач Л.В.Туріщева. – Х.: «Основа», 2011.

3.Мушинський В. Адаптація учнів і випускників /В.Мушинський, О.Попова, О.Бондар; упорядник Т.Червонна. – К., Вид. група «Шк. Світ», 2015.

4. Критерії оцінювання досягнень учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах в умовах інклюзії.
Довідник науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти. / Упорядники: Савчук Л.О., Юхимець І.В., Яценюк Л.І. – Рівне: РОІППО, 2012. – 330с.

5. Програми та рекомендації до розподілу програмового матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом. Українська мова. К., 2010.