Інноваційні підходи в освітньому просторі гімназії

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Інноваційні підходи в освітньому просторі гімназії

                                          Той, хто, звертаючись до старого, здатен,                                                   
                                         відкрити нове,  гідний того, 
                                         щоб бути вчителем. 
                                                                             (Народна мудрість)
Життя в епоху науково-технічного прогресу стає все різноманітнішим і складнішим. І воно вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а гнучкості мислення, швидкої орієнтації й адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення проблем.

На що необхідно спрямувати навчально-виховний процес в сучасних умовах? Як створити таке освітнє середовище, в якому органічно поєднувалися і випереджувальні тенденції освіти, і виконання соціального замовлення суспільства? Зрозуміло, що часи, в які ми працюємо, надзвичайно складні, бо школа повинна витримати удари кризових явищ у країні – тобто вижити; адаптуватись до нових перетворень у країні – тобто функціонувати; оновлюватись, удосконалюватись, модернізуватись – тобто розвиватись. А всім відомо, що відразу сидіти на трьох стільцях дуже непросто. Ситуація склалася парадоксальна: щоб розвиватись, школа повинна вижити; щоб вижити, школа повинна докорінно змінитись. Найбільші компанії „натаскують” своїх співробітників словами: „Вам поталанило, вам доля подарувала щастя працювати тут.” Якщо це перекласти мовою слов’ян, то треба читати так: „Разом ми подолаємо будь-яку перешкоду”. Досягти цих завдань можливо тільки за умови інноваційного, творчого підходу до процесу навчання. Інноваційні методи захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, сприяють формуванню цінностей, створюють атмосферу співробітництва, взаємодії. Упровадження інноваційних методик навчання дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Учень стає співавтором процесу навчання, думку якого поважають, заохочують до активності та творчості. Такий підхід запропоновано ще в працях В.Шаталова, В.Дяченка, С.Шевченка, М.Амонашвілі.

   Перш ніж розглянути сутнісні ознаки інноваційних педагогічних технологій, уточнимо ключові поняття «інновація», «педагогічна технологія». Слово «інновація» має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. 
У педагогічній інтерпретації «інновація» означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчального процесу. Інновацію можна розглядати як процес (масштабну або часткову зміну системи і відповідну діяльність) та продукт (результат) цієї діяльності. Таким чином, інноваційні педагогічні технології як процес – це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів, педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів»/І.Дичківська/. У значенні продукту діяльності визначимо інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби.
   Існує близько трьохсот визначень поняття «технологія» - з грецького ‘tehne’ -  «мистецтво», «ремесло»; ‘logos’ – «вчення», «наука».
   Таким чином, технологію можна визначити як усвідомлене практичне мистецтво, усвідомлена майстерність.
   « Педагогічна технологія – продумана в усіх деталях модель спільної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу з обов’язковим забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів»./А.Монахов/   

Будь – яка педагогічна технологія повинна відповідати деяким основним методологічним вимогам, зокрема таких як: • Концептуальність. /Кожній педагогічній технології повинні бути притаманні ознаки: опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально – педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети/. • Системність. /Педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність/. • Можливість управління. /Передбачає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапна діагностика, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів/. • Ефективність. /Сучасні педагогічні технології існують в конкурентних умовах і повинні бути ефективними й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту освіти/. • Відтворюваність. /Можливість використання (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших ідентичних освітніх закладах, іншими суб’єктами/. • Візуалізація (характерна для окремих технологій). /Передбачає використання аудіовізуальної та електронно- обчислювальної техніки, конструювання та застосування різноманітних дидактичних матеріалів і оригінальних наочних посібників/. Технології , які найчастіше застосовують педагоги гімназії: 1.Особистісно зорієнтовані технології. 2.Проектні технології. 3.Ігрові технології. 4.Проблемні технології. 5.Інтерактивні технології. 6.Інформаційно-комунікаційні технології. 7.Технології кооперативного навчання. Підтвердженням цих даних стали уроки, проведені під час місячника педагогічної майстерності «Використання інноваційних технологій на уроках», під час якого було заплановано 42 уроки, позакласних, виховних та методичних заходів - проведено 39.