Вели?кий адро?нний кола?йдер

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Construction of LHC at CERN.jpg
Вели́кий адро́нний кола́йдер (англ. Large Hadron Collider, LHC) — найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, створений у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN), поблизу Женеви (Швейцарія).

Фінансування та розробку проекту здійснюють понад 10 тисяч науковців та інженерів, представників різних університетів і лабораторій з понад 100 країн світу.

Прискорювач пролягає в тунелі (у формі тора діаметром 27 км) на глибині до 175 метрів (570 футів) під землею на кордоні Франції та Швейцарії, поблизу Женеви, Швейцарії. Як свідчить назва, він призначений для прискорювання адронів, зокрема протонів і важких іонів.

Історія

Моделювання процесу зародження Бозону Хігса в детекторі CMS Проект був задуманий 1984 року, його реалізацію почали 2001-го.

Запуск ВАК спершу планували на 8 липня 2008 року, але відбувся він 10 вересня. Запуск вважають успішним — пучок частинок з енергією 450 гігаелектрон-вольт проведено по всьому кільцю колайдера.

Офіційну церемонію відкриття Великого адронного колайдера було заплановано на 21 жовтня 2008 року. Але через аварію, яка сталася 19 вересня, ВАК запустили лише 20 листопада 2009 року .

30 березня 2010 року у Великому адронному колайдері вперше успішно здійснено зіткнення протонів, що рухалися зі швидкістю, наближеною до швидкості світла.

14 лютого 2013 — Великий адронний колайдер зупинив свою роботу для забезпечення запланованого ремонту, який триватиме до листопада 2014. Техніки замінять понад 10 тисяч високовольтних з'єднаннь між надпровідними магнітами. Також планують збільшити захист чуттєвого електронного обладнання в тунелі від іонізуючого випромінювання. Крім головного 27-кілометрового колайдера, проведуть модернізацію протонного синхротрона та протонного суперсинхротрона. Після завершення роботи енергія частинок у LHC має зрости з 8 до 13 тераелектронвольт, а також збільшиться його світність (кількість зіткнень між частинками).

8-16 березня 2013 — під час наукової конференції у Ля-Тюїль (Італія) фізики, які працюють на Великому адронному колайдері, оприлюднили нові дані, які підтверджують, що елементарна частинка, отримана у ході експерименту на LHC є саме бозоном Гіґґса .

Загалом Великий адронний колайдер розрахований на функціонування впродовж лише 10 років, але науковці запевняють, що по завершенню цього періоду на світі вже з'явиться набагато більший та потужніший його «родич».

Література:

1. https://uk.wikipedia.org/
2. http://www.refine.org.ua/