Використання на уроках інформатики системи оцінювання проектної діяльності

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Стаття «Використання на уроках інформатики системи оцінювання проектної діяльності» (з досвіду роботи)

 Автор: Романенко Оксана Володимирівна, вчитель інформатики Мирненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної ради Запорізької області

Содержание

Вступ.

Сьогодні вже немає жодних сумнівів, що ХХІ століття є століттям інформації та наукових знань, а отже, і система освіти має розв’язувати проблему, пов’язану з підготовкою мільйонів людей до життя й діяльності у зовсім нових для них умовах інформаційного світу. Практичне вирішення цієї проблеми можливе за умови використання інноваційних технологій, побудованих на засадах гуманістичного, прагматичного підходів, принципах особистісно-орієнтованого навчання, здатних зберегти самоцінність кожної особистості в умовах функціонування школи в сільській місцевості.
Нескінченний потік цифрових пристроїв з великою кількістю інформації вимагає від сучасної людини доброго володіння безліччю навичок і стратегій, які необхідні для досягнення успіху в житті. Щоб сучасні учні змогли досягти успіху в майбутньому, школи сьогодні повинні навчати навичкам, які необхідні у 21-му столітті. Учні повинні на високому рівні володіти такими навичками, як критичне мислення, вирішення проблемних ситуацій, співпраця, робота з комп’ютерними технологіями, самоспрямування у навчанні та ефективне спілкування.
Однією з технологій, які створюють умови для формування та розвитку необхідних навичок, є метод проектів. Саме проектні технології, застосування яких на сьогодні є досить актуальними, дозволяють сформувати необхідні навички. Під час впровадження проектної технології в навчальний процес виникають проблеми з оцінюванням. Процес оцінювання має бути інтегрованим і відповідати поставленій меті. Сьогодні, на жаль, вчителем оцінюється проект тільки як кінцевий результат, тобто відбувається підсумкове оцінювання, яке дозволяє лише частково оцінити роботу учнів.
Тому, в зв’язку з переходом до нової моделі освіти, яка відповідає потребам інформаційного суспільства функція оцінювання набуває нового змісту, змінюються цілі оцінювання. А система оцінювання може дати значно більше, ніж просто оцінювання знань і виступів учнів на етапі завершення теми. Використання різних систем неперервного оцінювання упродовж навчання може дати багато цінної інформації як вчителю, так і учням.
Найбільша мета оцінювання полягає в тому, щоб надати вчителям інформацію, необхідну для якісного викладання. Вбудоване в навчальний процес постійне оцінювання є сутністю навчання на основі методу проектів і дозволяє учням показати свої знання різними способами. Завдяки оцінюванню, яке здійснюється в ході всього навчання, вчителі більше дізнаються про начальні потреби учнів і можуть будувати процес навчання так, щоб поліпшити досягнення учнів.
Тому розробка критеріїв оцінювання – це один із найважливіших аспектів планування роботи над проектом.

Система оцінювання на уроках інформатики

Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спираються на наукові дослідження та теоретичні розробки відомих вітчизняних та зарубіжних педагогів, таких як Шиллі Шот, І. Болеслав, Л.Волгіна (критерії оцінювання проектної діяльності)[1], О. Косогорова [2], Є Полат (організація проектної діяльності) [3], Д. Кендау, Дж. Догерті, Дж. Йост, П. Куні [4].
За матеріалами Шиллі Шотт – глобальний менеджер програми Intel "Навчання для майбутнього", необхідно змінювати практику оцінювання. Поряд з традиційними методами оцінюваннями, такими як тестування та контрольні роботи, використовуються система оцінювання: різні методи оцінювання на різних етапах роботи над проектом і переслідуються різні цілі.[5]
Мак Мілан пояснює: «Коли оцінювання інтегроване у процес навчання, вчителі отримують необхідну інформацію про те, які вправи і завдання виявилися найбільш ефективними, який стиль викладання – оптимальним, і як підсумкове оцінювання можна використовувати для здобуття діагностичної інформації».[6]
Система оцінювання складається з формуючого та підсумкового оцінювання.
Формуюче оцінювання забезпечує учням постійний зворотний зв'язок з приводу їх успіхів в процесі учіння.
Формуюче оцінювання потрібно використовувати, щоб:

  • оцінити наявні знання та вміння учнів до початку вивчення теми та їх готовність до її сприйняття;*•спонукати учнів до самоспрямованості у навчанні та співробітництва;
  • забезпечити діагностичний зворотний зв'язок між учнями та вчителями;
  • відстежувати прогрес у навчанні учнів;
  • перевіряти рівень розуміння та заохочувати учнів до мета пізнання;
  • демонструвати рівень засвоєння знань та сформованості навичок.

Підсумкове оцінювання здійснюється в кінці виконання проектів і дає учням і вчителям уявлення про отримані в ході проекту знання та навички. [7]
Таке оцінювання може допомогти отримати важливу інформацію щодо всього процесу навчання, яка потрібна для аналізу організації та проведення навчання. Вчителі можуть знайти слабкі місця в викладанні курсу, над якими необхідно попрацювати більш ґрунтовно протягом майбутніх навчальних тем та вже з майбутніми учнями. Учні можуть визначити свої проблемні місця та поставити цілі щодо свого подальшого навчання. [8]
Система оцінювання опирається на стратегії, які містять інформацію для вчителів і учнів (додаток 1). Кожна стратегія містить унікальні методи і інструменти. Ключове значення має розуміння різних цілей стратегій оцінювання, того, як може бути побудоване оцінювання, і того, що можна робити з результатами оцінювання. Не обов'язково використовувати всі методи кожного виду, але необхідно включати всі види оцінювання в план оцінювання.
Як вже зазначалося вище, розробка системи оцінювання є важливим етапом роботи над проектом. Тому перш за все необхідно розпочати роботу зі складання послідовності оцінювання. Оцінювання має проводитись на початку проекту, в процесі роботи над проектом, після завершення проекту.
Які ж оцінювання можна застосовувати на кожному з цих етапів?
На початку проекту можуть застосовуватися наступні методи оцінювання: "дерево пропозицій", "мозковий штурм", презентація вчителя, таблиці З-Х-Д (індивідуальні, групові), пам'ятки, листи планування в групах.
«Дерево пропозицій» - прийом, який змушує учнів до дослідження проблеми. Він стимулює учнів аналізувати власні знання, формувати питання до поставленої проблеми, викликати зацікавленість до теми, визначити шляхи та способи вирішення проблеми. Даний прийом використовується при демонстрації презентації вчителя, яка спрямована на формуюче оцінювання в рамках проекту.
«Дерево пропозицій», «Кошик ідей» можна застосувати в початкових та середніх класах. Наприклад, при розглядання теми в 2 класі "Сфери застосування комп'ютерів" перед учнями ставиться питання "Чи може сучасна людина прожити без комп'ютерів?". Відповіді пишуться на листочках і кріпляться на намальоване дерево. Таким чином, вчитель може проаналізувати початковий рівень знань учнів з запропонованої теми і в подальшому спланувати роботу.
Презентація вчителя використовується перед початком роботи над будь-яким проектом. У ході обговорення під час демонстрації презентації вчитель актуалізує суб'єктний досвід учнів з теми, що дозволяє визначити рівень знань, помилки в судженнях. Презентація спрямована на формуюче оцінювання в рамках проекту.
Таблиці З-Х-Д (Знаю - Хочу дізнатися - Дізнався) дозволяють і учневі і вчителю в кінці роботи над проектом побачити пройдений шлях від початкових знань до отриманих знань в процесі роботи над проектом. Таким чином, підсумкове оцінювання роботи кожного учня містить у собі й аналіз результативності навчання, що визначається потребами учня, і моніторинг розвитку навичок мислення, навичок співробітництва й самоуправління. Таблиці З-Х-Д доцільно застосувати в середніх та старших класах. Таким чином, підсумкове оцінювання роботи кожного учня, груп, усього класу з теми проекту містить у собі й аналіз результативності навчання з навчальної програми, що визначається потребами учня, і моніторинг розвитку навичок мислення, навичок співробітництва й самоуправління. Таблиці З-Х-Д можна використовувати в середніх та старших класах.
"Мозковий штурм"- метод, який дозволяє визначити рівень поінформованості з проблемних питань, висувають гіпотези, намагаючись відповісти на основне питання з теми. Наприклад, при вивченні теми "Інтернет учням пропонується назвати 5-6 тверджень на питання "Чим Ви користуєтесь в мережі Інтернет? Які плюси та мінуси?". Таким чином, вчитель оцінює наскільки учні володіють мережею Інтернет, якими соціальними мережами вони користуються, чи розуміють учні наскільки мережа Інтернет може бути небезпечною.
Для розвитку в учнів самостійності і взаємодії можуть використовуватися проблемні ситуації, листи планування в групах, критерії для оцінювання творчих робіт.
Проблемні ситуації розвивають комунікативну компетенцію. Вони сприяють виникненню мотиву і потреб висловлювання, висуненню гіпотез, припущень.
Листи планування в групах дозволяють на початку проекту учням скоординувати свої дії, розподілити обов'язки між членами групи, узгодити питання, над якими буде працювати група. В процесі роботи над проектом можуть бути застосовані наступні методи оцінювання: контрольні списки для оцінювання творчих робіт, презентації, публікації, тести, контрольні списки для спостереження за учнями, журнали учасника проекту, журнал спостереження вчителя.
Тести дозволяють перевірити набуті учнями знання в процесі роботи над проектом.
Журнал спостереження вчителя ведеться вчителем самостійно. Індивідуальні неформальні бесіди вчителя з учнем – спосіб виявити наявні знання, уміння, навички; матеріал для моніторингу успішного навчання кожного учня.
В кінці проекту можуть застосовуватися такі методи оцінювання: критерії оцінювання проектів, оцінки експертів, рефлексія.
Критерії оцінювання проекту дозволяють зробити підсумкове оцінювання всього проекту. У процесі роботи критерії можна коригувати.
Оцінки експертів – це форма оцінювання експертами, у ролі яких може бути вчитель літератури, історії, представники батьків, учнів інших груп, класів. Наприклад, при проведенні круглого столу "Підбір, аналіз та подальше впровадження інформації з джерел Інтернет" для учнів 10-11 класу, були запрошені в якості експертів заступник директора з НР та вчитель правознавства, які оцінювали роботи учнів, а також вчитель правознавства ознайомила учнів з захистом авторського права.
Рефлексія – невеликий, але важливий момент на уроці, який дозволяє систематизувати знання, а при творчому підході вчителя, може стати моментом психологічного розвантаження, який допоможе сформувати позитивні емоції до предмету, дозволяє закінчити роботу над проектом на "позитивні ноті". Під час рефлексії відбувається закріплення отриманих знань, активна перебудова уявлень із включенням нових понять; формування довготривалих знань. Учні намагаються виражати думки своїми словами або в графічному вигляді, вільно аргументують, обмінюються своїми ідеями з іншими учнями, аналізують власні розумові операції.
Наприклад, для учні початкових класів, вчитель може використовувати рефлексію "Потяг". На парті кожного учня лежать два смайлика: один – з усміхненим обличчям, інший – з сумним. На дошці висить потяг з вагончиками. Учням пропонується опустити усміхнений смайлик в той вагончик, який вказує на завдання, яке на уроці їм сподобалось найбільше, а сумний смайлик, в той вагончик, завдання яке сподобалося їм найменше. Аналогічною є рефлексія "Поляна" (замість вагончиків – поляна с квітами, замість смайликів - метелики).
Для учнів середніх і старших класів, вчитель може використовувати рефлексію "Мішечок знань". На дошці висить намальований мішечок. Учням пропонуються закінчити речення:

  • В мене вийшло…
  • Я дізнався…
  • Тепер я можу…
  • Я навчився…
  • Для мене було відкриттям…
  • Було цікаво…

Відповіді учні пишуть на паперових монетках і приклеюють на мішечок.
Також учням можна запропонувати письмову рефлексію, наприклад сіквейн. Сіквейн – це засіб творчої рефлексії, який дозволяє в художній формі оцінити вивчений проект. Не обов’язково при оцінювання застосовувати усі запропоновані методи оцінювання, тому що проект може бути розрахований на різні терміни виконання. Але важливим моментом є оцінювання роботи учнів на кожному з етапів, щоб оцінювання вчителем було неперервним. Тільки за цієї умови учні зможуть досягти максимальних результатів.

Висновки

При використанні системи оцінювання на уроках інформатики, значно збільшився показник якості знань учнів в порівнянні з минулими роками. Робота учнів покращується, тому що вони мають уявлення про те, як їх оцінюють і за якими критеріями. Крім того на протязі всього проекту вони мають змогу самостійно контролювати свою роботу завдяки контролюючим листам і вдосконалювати свій результат. І, ми не маємо забувати, що учнів сьогодення вже не здивуєш комп’ютером, інколи вони знають набагато більше ніж вчитель і їм стає не цікаво на уроках, а метод проектів і система оцінювання дозволяє зацікавити учнів тим, що вони, працюючи за методом проектів, не тільки вчаться застосовувати власні знання, а й ще набувають нових.
Важливим моментом при неперервному оцінюванню проектної діяльності учнів є те, що учень самостійно розвивається і може проводити дослідження, самостійно контролювати свою власну діяльність і групи в цілому, тому що учень має чіткі критерії оцінювання дослідження та продуктів проектної роботи.
Результатами роботи є участь учнів у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, у районних та обласний конкурсах впроваджених проектів за програмою "Intel. Навчання для майбутнього".
Впровадження системи оцінювання на уроках інформатики дійсно має переваги над традиційним оцінюванням.

Література

1. Волгіна А. Метод проектів як освітня технологія/// Завуч. – 2007. -№4.- С. 2 – 12.
2. Косогова О. Метод проектів: [посібник] – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. – 114 с.
3. Полат Є. С., ИОСО РАО. Метод проектів / CD до посібника програми “Intel® Навчання для майбутнього.”
4. Intel Навчання для майбутнього./Авт. Кендау Д., Догерті Дж., Йост Дж., Куні. П. – К.: Видавнича група ВHV, 2004. – 416 с.
5. Шиллі Шот. Образование сегодня - основа для успешных инноваций завтра. 2010 http://www.myshared.ru/slide/5832/
6. Оценивание проектов. Повышение качества образования. https://engage.intel.com/community/teachersengage/intel_teach/ap
7. Пинженина Софья. Формирующее оценивание (от оценивания обучения к оцениванию для обучения). Особистісно зорієнтоване навчання. 2012-07-25. http://ozonlit.org/formyruyuschee-otsenyvanye-ot-otsenyvanyya-obuchenyya-k-otsenyvanyyu-dlya-obuchenyya/
8. Дементієвська Н. П. Формуюче оцінювання в курсі з допрофільної підготовки за програмою Intel «Шлях до успіху» Інформатика і інформаційні технології в навчальних закладах. Digital Library NAPS of Ukraine. 2012-07-12. http://lib.iitta.gov.ua/641/