Виховна година «Казка мудрості навчає, радить і застерігає…»"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Виховна година «Казка мудрості навчає, радить і застерігає…»

Мета: розвивати в дітей розуміння того, що гра з сірниками призводить до біди; навчати правил поведінки з вогнем у побуті і виховувати відповідальність за свої вчинки.

Учитель: Що це?

В печі горить, тепло дарує,

А при пожежі все руйнує?

(Відповідь учнів).

Сьогодні ми поговоримо про вогонь, який для кожного з нас може бути і другом, і ворогом. Частіше він є добрим і турботливим другом, який дарує людям тепло і світло.

Вогонь «прийшов» до людей ще сивої давнини, коли вони жили в печерах. Поступово люди навчилися ним користуватися і зрозуміли, що вогонь може стати добрим помічником і захисником.

Рольова гра. Дух вогню.

Автор: Петрусь читав, його бабуся спала,

Аж раптом світло вимкнули чомусь.

І темно так, і ніби страшно стало.

Знайшов у шафі свічечку Петрусь.

Знайшов і сірники – і за хвилину

Щось нібито в кімнату увійшло:

З`явився вогник, а від нього линув

Приємний запах і лилось тепло.

Петрусь: «Яка краса! Який ти гарний!

Ти немов живий!»

Вогник: «А я і є живий!

Я дух вогню, син Всесвіту – дволикий.

Одне моє обличчя – це добро,

А друге – неймовірний жах і лихо,

На ньому смерті лютої тавро!

Приходжу я до тих, хто мене кличе,

Дарую світло, вогнище, тепло,

З веселим і усміхненим обличчям,

Такий вогонь – добро, ніяк не зло!

Ти мене кликав – я прийшов до тебе.

Сьогодні я, як бачиш, не лихий.

Коли лихий, і кликати не треба –

Приходжу сам, жорстокий і глухий.

Тож будь зі мною, хлопчик, обережний,

Запам`ятай: вогонь – дволикий дух!

Страшне лице і бік мій протилежний».

Автор: Петрусь дмухнув на вогник, щоб потух,

Бо світло у квартирі вже ввімкнули.

Петрусь заснув. Вогню дволикий дух

Йому наснивсь і казка, що ви чули,

В якій вогонь не ворог наш, а друг.


Учитель:На вогонь можна дивитись безкінечно, бо він приваблює і зачаровує, наводить людину на роздуми. Не раз людина сиділа біля вогнища і спостерігала, як тріщала гілка, що кинули у вогнище, як вона шипіла – це з деревини вогонь випарував воду. Потім дерево чорніло і загоралося, але виділялося при цьому багато диму,а коли вже добре розгориться, то згодом дим майже зовсім пропадає.

Цікаво, чи не так? Хто спостерігав за вогнем? (Відповідь учнів).

Що ж таке вогонь? (Відповідь учнів). Що це за диво, у якому є ласка і доброта, тепло і світло? Та коли він виходить із-під контролю, то стає страшенним ворогом, злим і безпощадним. Коли вогонь буває людині другом? (Відповідь учнів). А коли він буває ворогом? (Відповідь учнів). Що таке сірник? (Відповідь учнів).

Учитель: Минуло чимало часу до того, як людина зробила свій перший сірник, який так легко запалює вогонь. Тепер це може зробити і маленька дитина. Але перші сірники не були схожі на сучасні, і їх не так легко можна було запалити. Перед вами маленький сірничок – тонка дерев`яна паличка з голівкою з легкозаймистої речовини, що загорається від тертя. Д о складу голівки входить сірка – хімічний елемент блідо-жовтого кольору, легкозаймиста речовина. Від цього слова і походить назва сірник. Сірка – сірник. От лише сірничок довго не горить. А коли вогонь доходить до кінчика, то сильно пече пальці. Від недогарка сірника може статися страшна біда. Тоді вогонь перестає бути вірним другом, а стає злим ворогом.

Казка «Небезпечна гра з вогнем».

Автор 1:Кажуть дітлахам батьки:

Мати: Небезпечні сірники! Якщо ними гратися, Може лихо статися!

Батько: Кажуть, кажуть день за днем:

Небезпечна гра з вогнем!

Автор 2: Та не вірили малята – Неслухняні мишенята, Нишком сірники взяли І, коли самі були, Стали ними гратися.

Мишеня 1: Нащо їх боятися? Тільки догорів сірник – І вогонь одразу зник.

Мишеня 2: От забава так забава! Нам це так цікаво!

Автор 1: Сіре мишенятко Пік, Хоч найменший мало вік, Теж нічого не боялось І з вогнем сміливо гралось. Та як догорав сірник, Пальчик Пікові обпік.

Мишеня Пік: «Рятуйте! Хворий пальчик полікуйте!»

Автор 2: Поки Пік отак кричав, А вогонь рости почав! Загорілася хустина, А за нею – скатертина.

Мишеня Пік:- Ой, пожежа! - Ой, рятуйте!

Автор 1: Із хатини швидко втік.

Мишки-сестрички: Ми сестрички невеличкі Ми побігли по водичку. Автор 2: Та вогонь усе зростав, Він непереможним став. Охопив і стіл, і ліжко.

                 Задихались сестрички-мишки.

Автор 1: Тут пожежу вгледів кіт:

Кіт: «101 набрати слід!»

Автор 1: Мчать машини швидко-швидко! От що наробили дітки. У вогню жалю нема!

Автор 2: Як пожежу погасили, Обгорілих і безсилих, Винесли і двох малят- Неслухняних мишенят.

Автор 1: У важкому дуже стані Їх відвезли до лікарні. Опіки – не жарти, ні! Й смерть буває у вогні.

ВСІ: Пам`ятай, дитино кожна: Гратися з вогнем НЕ МОЖНА! Учитель: Кожна дитина, побачивши, що горить килимок чи штора, не вміє зарадити полом`ю, лякається, панікує. З цим переляком вона не може впоратися і ховається в найтемніший куток, бо думає, що вогонь погасне сам. Лізе під ліжко, ховається в шафі, в коморі: там задихається від диму. Пожежа – це велике лихо. Вогонь забирає, і дорослих людей, і малих дітей, і звірів і, звичайно, речі. А причини пожежі можуть бути різні. Гра «Так, ні» 1. А тепер скажіть мені: Можна гратись сірниками? …(Ні!)

2. Телевізор ви включили. Мультики там і пісні. Йдете гратись, все лишили. Так і треба, діти? …(Ні!)

3. Із квартири запах газу, Що робити треба зразу?

Світло там ввімкнуть мені? Сірником чиркнути? …(Ні!)

4. От схотілось чоловіку Під сосною навесні Вогнище зробить велике. Там палити можна? …(Ні!)

Гра «Знай і пам`ятай» 1. Як прийшла біда – умить, Не ховайтесь, а дзвоніть! Кожна донечка і син – Знайте номер …101!

2. Запах газу йде з квартири – Треба номер …104!

3. Ще якась біда біжить – На швидку скоріш дзвоніть! Швидко номер набирайте – Це …103! Запам`ятайте!

4. А міліція … 102! Всяке у житті бува. Лиха, діти, стережіться, Та при цьому – губіться.


Учитель: Зважаючи на це. Треба добре запам`ятати одне правило: НІКОЛИ не гратися сірниками! Сірники – це не іграшка. Гра з ними може призвести до страшної ТРАГЕДІЇ!




Костянтинівська СРШ І – ІІІ ст. «ПРОМЕТЕЙ» з пвп




Виконала вчитель початкових класів: Сігіда О.А.


2016 р