Грунт

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Содержание

Ґрунт

Грунт

Ґрунтом називається верхній шар поверхні Землі, що є основою формування життя на нашій планеті. Рослини прикріплені до ґрунту корінням, яке витягує поживні речовини та воду. Ґрунт – це жива система, де існує безліч живих організмів. Крім того, ґрунт перебуває в постійному процесі утворення або розпаду (ерозії).







Значення ґрунту

Значення грунту

Процес утворення ґрунту займає багато часу. Формування 30-сантиметрового шару ґрунту триває від 1 до 10 тис. років. Цей процес настільки тривалий, що землю можна вважати вичерпним ресурсом. Чинники, які формують ґрунти, наступні: наявність ґрунтоутворюючих порід, присутність живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), клімат, рельєф, метеорологічні умови і людська діяльність.
Ґрунти – не інертне середовище. Це динамічна жива система, що складається з органічних і мінеральних компонентів. Землю пронизує розгалужена мережа щілин і пор, якими циркулюють різні рідини й гази. Структура компонентів визначає основний тип ґрунту. Тільки на території Європи описано більше 300 видів ґрунтів.
Крім того, в ґрунті живуть різні представники флори й фауни - бактерії, гриби, черви, гризуни.




Основні функції ґрунту

Функції грунту

Найважливіші функції ґрунтів:
• Вони є середовищем існування для багатьох організмів, у тому числі й тих, що впливають на розкладання органічних речовин.
• Вони фільтрують ґрунтові води, затримують поживні речовини і воду, необхідні для росту рослин.
• Ґрунти поглинають, акумулюють і відбивають сонячну енергію.
Проблеми виникають у тому випадку, коли окремі функції ґрунту вступають у конфлікт між собою. Протягом сторіч ґрунти виконували всі свої функції без перешкод. Проблеми почалися на початку ХХ ст., коли прискорений розвиток людства порушив природний баланс ґрунту.
Розростання поселень та міської інфраструктури, розвиток промисловості й транспорту, утворення звалищ, гірнично-видобувна промисловість та інтенсивний розвиток землеробства негативно впливають на ґрунт. Погіршення характеристик ґрунтів звичайно виникає внаслідок діяльності людини й призводить до знищення однієї або більше функцій ґрунту.
Необхідно знайти баланс між інтересами всіх країн і досягти гармонійного використання земель на регіональному рівні, щоб вони могли виконувати свої функції, а ґрунти залишатися стійкими до зовнішніх впливів.



Ґрунти в Україні

Земельні ресурси України є достатньо великими у порівнянні з багатьма європейськими країнами. Сільськогосподарські угіддя займають площу понад 60 млн. гектарів, що складає близько 70% території України. Сюди входять також сіножаті та пасовища. Розораність сільськогосподарських угідь досягає у середньому 70%, а в ряді регіонів – до 90% (Кіровоградська, Запорізька, Херсонська, Черкаська та Вінницька області).
Сільськогосподарське виробництво характеризується посиленням антропогенного тиску на ґрунтовий покрив України. Причиною є не тільки високий ступінь використання земельних ресурсів, а й зростання деградаційних процесів.
На стан ґрунтів в Україні дуже негативно вплинула [а]аварія на Чорнобильській АЕС.

Типи ґрунтів

Тип грунту

Ґрунти за своїм походженням нерозривно пов’язані з фізико-географічними умовами та ландшафтними типами місцевості. В Україні нараховують понад 38 типів ґрунтів. Вони відрізняються між собою структурою, мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, родючістю, придатністю для сільськогосподарського використання.
Родючість ґрунтів визначає такий компонент, як гумус (перегній). Це органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих організмів під дією редуцентів – грибів та бактерій, які переробляють рештки відмерлих організмів. Процес ґрунтоутворення — важлива частина біологічного кругообігу речовин й енергії, який забезпечує рослини калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо.
Ґрунтовий покрив України на 60% складається з чорноземів, найродючіших З усіх видів ґрунтів.
Наступна поширена група – це опідзолені ґрунти Лісостепу. За своєю продуктивністю вони відносяться до найбільш родючих і поділяються на чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені, сірі лісові та ясно-сірі лісові.
Далі йдуть дерново-підзолисті і дернові опідзолені ґрунти Полісся з невисокими показниками родючості та недостатнім забезпеченням поживними речовинами. Найменш зволожені ґрунти в Україні – це темно-каштанові та каштанові гранти Сухого степу.
Буроземна зона представлена такими ґрунтами, як буроземи, буроземи опідзолені, буроземи підзолесті, поверхнево оглеєні, лучно-буреземно-глейові. До групи ґрунтів з підвищеною зволоженістю відносяться лучно-чорноземні та лучно-каштанові ґрунти.
Є також ґрунти, які зазнають постійного перезволоження. Це – лучні, лучно-болотні, болотні та органогенні ґрунти.

Що можуть зробити люди

У більшості випадків витрати на очищення забрудненої землі настільки значні, що її власник практично може лише сподіватися, що суспільство візьме частину з них на себе. У той же час повинні бути введені максимально ефективні технічні, фінансові й законодавчі заходи, щоб запобігати подальшому забрудненню.
Стратегічні підходи до вирішення проблеми забруднення ґрунтів повинні передбачати як запобіжні заходи, так і відновлення забруднених ґрунтів і ґрунтових вод. Запобіжні заходи полягають у зниженні викидів промисловості, кількості відходів, а також охороні ґрунтів і ґрунтових вод від забруднень.
У деяких випадках властивості ґрунтів можуть бути відновлені після того, як будуть усунуті джерела забруднення. Але залишається питання: скільки часу на це піде. В багатьох випадках ґрунт не може повернути свої колишні властивості, але після вмілої обробки його стан стає прийнятним.
Існують різні технології обробки забруднених ґрунтів – переорювання, промивання й видалення. Ці методи коштують дорого. Існують і нові, більш рентабельні технології обробки ґрунтів шляхом внесення фіксаторів.

Інтернет-ресурси

Ґрунт