Дослідницький проект: «Географія Української революції 1917 – 1921 р.р

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Тема дослідницького проекту: «Географія Української революції 1917 – 1921 р.р.»

Клас: 10
Предмет: історія України
Вчитель історії: Пісенко Людмила Вікторівна
Посилання на презентацію:https://drive.google.com/file/d/0Bzj3rgT8OE7YNlJ2Yl96VWxpMTQ/view?usp=sharing


Коментар до презентації проекту:
1) Тема дослідницького проекту: «Географія Української революції 1917 – 1921 р.р.»
2) Мета проекту: Вивчити територіальні зміни, що відбувалися в процесі українського державотворення в період з березня 1917 р. по травень 1921 р.
3) Завдання проекту:
1.дослідити етнічні території, які були охоплені українським державотворчим процесом;
2.дізнатися, які історичні особи вирішували долю етнічних українських земель в 1917-1921 рр.;
3.з’ясувати зовнішні і внутрішні чинники, які впливали на політичну приналежність українських етнічних земель;
4.визначити, як події 1917-1921 рр. вплинули на територіальний склад сучасної незалежної України Дослідження здійснювалися згідно хронології подій, що відбувалися на українських землях в 1917-1921 роках.
4) Згідно «Уставу Генерального Секретаріату», розробленого Центральною Радою в липні 1917 р., українській владі підпорядковувалося 9 губерній:

Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська Таврійська (без Криму).

Але Тимчасовий уряд відхилив «Устав» і видав 4 (17) серпня 1917 р. Інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату, згідно якої українськими вважалися лише 5 губерній: Київська, Подільська, Волинська, Полтавська, Чернігівська (без деяких повітів). Добре, що це владне розпорядження так і залишилося лише на папері.
5) Після першої більшовицько-української війни
9 лютого 1918 р. було підписано Берестейський договір.
6) Мирна угода між блоком Центральних держав та Українською Народною Республікою передбачала територіальні зміни:
7) - Холмщина та Підляшшя входили до складу України - Німецька і Австро-Угорська імперії зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію УНР від більшовиків
8) Зміни територіального складу УНР відбулися в лютому-квітні 1918 р.
14 лютого 1918 р.- уряд УНР висловив вимогу до Радянської Росії включити до складу України колонію в Сибіру - Зелений клин
16 лютого 1918 р. – Законодавча Рада Кубані проголошує самостійність Кубанської Народної Республіки і ухвалює резолюцію «Про прилучення Кубані на федеративних умовах до України»
25 квітня 1918 р. – встановлення української влади в Криму, в результаті переможного походу Запорізької дивізії під керівництвом полковника П. Болбочана. На всіх кораблях і установах Чорноморського флоту Криму піднято українські прапори.
9) Українська діаспора Сходу Росії також активно підтримала державотворчий процес в Україні в 1917-1918 рр. В Жовтому Клині - Казані та Симбірську - формуються українські військові частини, в Саратовській губернії пройшли з’їзди українців на підтримку Універсалів Української Центральної Ради. В Сірому Клині українці піднімають питання єдності дій з Центральною Радою Києва та створюють український національний полк. Головна Українська Рада в Омську вітає самостійність УНР.
10) Українська влада за часів Гетьмана Павла Скоропадського також переймалася питанням об’єднання всіх етнічних українських земель в межах незалежної Української держави.
11) Було встановлено політичні та економічні зносини з Кримом, Кубанню. Велися переговори про входження цих територіальних утворень до складу України на федеративних засадах.
12) На слайді ви бачите Карту Української Держави часів гетьмана Павла Споропадського, періоду жовтня 1918-го року, видану відомою картографічною фірмою «Фрайтаг і Берндт» у Відні в 1918 році. Згідно цієї карти кордон Самостійної України заходить вглиб нинішньої білоруської території приблизно на 80-150 км (Берестейщина, Гомельщина), а в бік теперішньої Росії заглиблюється на 120 км (Стародубщина) та вклинюється на 250 км (Східна Слобожанщина – Курщина та Вороніжчина). Також на карті позначено Крим як українську територію.
13) Україна за часів Директорії потерпала як від зовнішньої загрози , так і від складної внутрішньополітичної ситуації. Влітку та восени 1919 р. влада над українським селом перейшла до отаманів: Махно, Божко, Зелений, Голуб, Тютюнник, Ангел та ін. Наслідком був розпад України на приблизно 120 окремих отаманських республік, що, попри інші чинники, сприяло поразці українських національно-визвольних змагань.
14) В листопаді 1918 р. на карті Європи з'являється ще одне українське державне утворення – Західноукраїнська Народна Республіка, що включала в себе: Галичину, Буковину та Закарпаття. Майже з перших днів існування уряд ЗУНР почав вести переговори про включення західноукраїнських земель до складу Української Народної Республіки.
15) 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про Злуку ЗУНР і УНР . ЗУНР отримала назву «Західна Область Української Народної Республіки».
16) В результаті другої більшовицько – української війни навесні 1919 року на території України (крім Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.
7) У квітні-жовтні 1920 р. точилася війна між Польщею і Українською Народною Республікою з одного боку і Радянською Російською Федерацією з другого.
18) За укладеним в Ризі 18 березня 1921 року договором українські землі було поділено між Польщею і Радянською Росією. До Польщі відійшли етнічні українські території: Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина та Підляшшя.
19) Українська революція 1917-1921 років завершилась поразкою для українців, питання незалежності та соборності залишилися невирішеними. Етнічні українські землі, не зважаючи на численні протести з боку українців, зусиллями іноземної дипломатії було розділено міх чотирма державами: Наддніпрянщина- увійшла як Українська республіка до складу СРСР
Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Холмщина, Підляшшя – до складу Польщі
Буковина - до Румунії
Закарпаття – за до Чехо-Словаччини
20) Висновки:
• Практично всі етнічні українські території були охоплені українським державотворчим процесом в 1917 – 1921 рр.
• Українські політичні діячі поряд з ідеєю незалежності наполегливо боролися і за ідею соборності
• Прорахунки в діяльності української влади, несприятливі зовнішні обставини призвели до втрати державного суверенітету і територіальної цілісності
• До національно-визвольної боротьби за було залучено великі маси українства, продовжено державотворчі традиції українського народу, закладено основи сучасної Української держави
• Нинішні кордони України не співпадають з етнічними українськими територіями початку ХХ століття. Ніхто сьогодні не збирається їх переглядати. Але ж це не означає, що ми не повинні знати та пам’ятати, звідки починалася і де закінчувалася українська земля.