Конспект інтегрованого уроку з інформатики та історії рідного краю "Сучасні сервіси Інтернету. Економічний розвиток Запорізького краю"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Содержание

Тема уроку

Сучасні сервіси Інтернету. Їх використання при вивченні теми «Економічний розвиток Запорізького краю та Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століттях».

Автор(и) розробки

Стоячко Валентина Олександрівна, учитель фізики, інформатики
Щербина Олена Іванівна, учитель російської мови та зарубіжної літератури, історії рідного краю

Навчальний заклад

КЗ "Оріхівська ЗОШ І-ІІ ступенів №5"

Клас

9

Назва навчальної програми, автори програми

Програма регіонального курсу «Історія рідного краю»(Запорізька область)Бойко А.В., Турченко Ф.Г.
Програма курсу «ІНФОРМАТИКА» 5 – 9 класи загальноосвітніх навчальних закладів. Державний стандарт 2011 року. Наказ МОН України від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Тип уроку

Інтегрований (історія рідного краю – інформатика)

Методичні поради

Клас ділиться на дві групи, які отримали випереджальні завдання.

Цілі уроку

  • Навчальна: вивчати історичну спадщину свого краю, ознайомитись з особливостями розвитку регіону; розширити уявлення про роль Інтернету в сучасному світі, розмаїття онлайнових сервісів та їх місце в житті людини.
  • Розвиваюча:відпрацьовувати вміння і навички учнів виступати з короткими історичними повідомленнями; розвивати вміння аналізувати побачене, робити висновки та узагальнення, розвивати логічне мислення і зв’язне мовлення, формувати світогляд учнів .
  • Виховна: виховувати в учнів активну громадянську позицію, національну гідність, повагу до історичного минулого, патріотичні почуття через вивчення історії рідного краю; виховувати інформаційну культуру учнів, уважність.

Очікувані результати

По завершенню цього уроку учні:

  • відпрацюють вміння і навички виступати з короткими історичними повідомленнями;
  • переглянуть панорами 360 0 , які приєднані до Google презентації «Історичні місця Оріхівщини»;
  • в групах учні спільно проаналізують отриману інформацію, перевірять і переосмислять її, самостійно встановлять істину, приймуть рішення і аргументовано захистять свою позицію;
  • приймуть в групі рішення про те, який сучасний об’єкт на панорамі відповідає зображенню на архівному фото;розмістять мітки, фото (архівні та сучасні) історичних об’єктів на Google Карті «Економічний розвиток Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століттях» та зроблять короткі пояснення до них.

Обладнання уроку

Підручник "Історія рідного краю" для 9 класу середньої загальноосвітньої школи; архівні та сучасні фото промислових та історичних об’єктів міста Оріхова; комп'ютери, смартфони.

Перелік онлайн сервісів, які використані на уроці

Street View
Карти
Презентації

Пояснювальна записка

Для проведення цього уроку клас було об’єднано в групи, які отримали випереджальні завдання :

  • І група - збір і аналіз інформації «Економічний розвиток Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття»,
  • ІІ група – збір інформації про об'єкти на архівних фото.

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку
Напередодні ви отримали завдання і досліджували історію рідного краю, користуючись усіма можливими джерелами: підручниками, енциклопедіями, архівними матеріалами.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Якими були традиційні заняття Запорізьких Вольностей до ліквідації Запорізької Січі?
2. Які нові категорії населення виникли в Запорізькому краї наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ століття?
3. Якими були їх заняття?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Проблемне питання. Доведіть, або спростуйте думку, що соціально-економічний розвиток Запорізького краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. відбиває загальнодержавні процеси цього періоду.
ІУ. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу
Учитель. Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. У землеробстві Запорізького краю переважав зерновий напрямок. Домінували посіви ярових. Озимої сіяли менше. Але добробут сільського господарства залежав від природних умов. До цього додавалася нестача сільськогосподарських робітників. Проблема робочих в сільському господарстві Запорізького краю була особливо гострою. Тому цей край у першій половині ХІХ століття стає регіоном, куди вирушали вихідники зі всіх куточків Російської імперії. Спочатку йшли ковалі, муляри, теслі, а вже з травня до краю направлялися тисячі косарів з Лівобережної та Правобережної України. У ХІХ ст. підвищився попит на хліб. Але землевласники Запорізького краю своїми силами могли обробити лише десяту частину залучених до землеробства земель. Решта оброблялася прийшлими робітниками, але у врожайні роки 30% хліба не встигали збирати. До того ж 5/6 земель залишались нерозораними (у тому числі і у державних селах). Було потрібно організувати до краю переселення селянства, але довгий час це було важко через велику кількість заборон, інструкцій.
Основу землеробської агрокультури Запорізького краю складала землеробська культура українців, яка була збагачена традиціями інших народів регіону. Для оранки використовували важкий залізний плуг, до якого запрягали 3-4 пари волів. Для розпушування землі використовували важку борону. Були поширені перелогова, двопільна та трипільна система.
У першій половині ХІХ століття почали проводити сільськогосподарські виставки південного краю. На виставці 1848 року шовкові вироби ногайців Мелітопольського повіту було визнано серед найкращих. Найбільшими та найсмачнішими кавунами були визнані кавуни селян Бердянського повіту. Кращими сортами тютюну визнані сорти еноніта Корніса, а найліпшим медом – мед ногайця Бердянського повіту Сеітова.
Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. переживає становлення промисловість Запорізького краю. Особливе місце посідало рибальство. В краї налічувалося 36 риболовних заводів, де виловлювали найбільше білуги, осетрів, стерлядей, севрюги, сомів, судаків та колосальну кількість іншої риби. Рибні заводи будувалися за старовинними козацькими традиціями. Головними знаряддями лову були неводи, бредні, тенета, перемети. З азовських рибних заводів у сезон привозили до 50 млн. штук тарані, півмільйона лящів, два млн. судаків, тони ікри. З рибним був щільно пов’язаний чумацький промисел. В Запорізькому краї на початок 20-х років ХІХ століття налічувалося 240 чумацьких валок, які займалися перевезенням товарів, пошти, риби та кримської солі. Значного поширення набуло млинарство, вироблення шкіри та шовківництво.
Торгівля в останній чверті ХУІІІ століття в Запорізькому краї була суто приватною. Це був важливий пункт транзитної торгівлі Дніпром на шляху до Херсону та Криму. Через Олександрівськ до Лівобережної України проходила основна маса кримських і турецьких товарів. Основними формами внутрішньої торгівлі були ярмаркова і стаціонарна. На 1817 рік в Запорізькому краї щорічні ярмарки проходили у 14 населених пунктах. Найбільші ярмарки проходили в Оріхові, Василівці, Токмаку. На Оріхівських ярмарках в певні роки товарообіг досягав 300 тис. карбованців, приїздило більше 8 тисяч чоловік. Натомість на Олександрівські ярмарки приїздило до 2 тис. чоловік і продавали товарів на суму до 5 тис. карбованців. На всіх ярмарках Запорізького краю основними товарами були велика рогата худоба, коні, вівці та хліб.
Діалогічне спілкування:
1. Якими були основні галузі сільськогосподарського виробництва?
2. Яке місце в економіці краю займало рибальство?
3. У чому полягали особливості культури сільськогосподарського виробництва населення Запорізького краю?
4. Які фактори впливали на розвиток торгівлі Запорізького краю?
5. Назвіть найхарактерніші заняття населення краю.

У. Застосування учнями знань і дій з метою засвоєння навичок і формування умінь
Повідомлення учнів І групи
Економічний розвиток Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття Активне заселення території почалося за часів Запорізької Січі, коли козак Лиско поставив на правому березі Конки зимівник. Наприкінці XVIII століття біглі селяни, козаки та солдати заснували тут кілька поселень. Близько 1783 року виник Оріхів. За народними переказами першим поселенцем став І. Юшка, виходець із села Обмачевого, що біля Батурина. Згодом сюди потяглися чернігівські селяни та козаки із зимівника Лиска. Вже до 1786 року поселення налічувало 20-30 дворів. Поселення росло, і на 1799 рік стало центром Маріупольського повіту. А вже за два роки, в 1801, першим на території сучасної Запорізької області, Оріхів набув статус міста. Згодом Оріхів стає і протягом майже сорока років є центром Мелітопольського повіту.
Вигідне географічне розташування міста сприяло швидкому його зростанню та появі навколо нього нових поселень. У середині XIX століття через Оріхів проходили 8 важливих шляхів, зокрема чумацький Кримський та Старий чумацький шляхи. Життя повітового містечка особливо пожвавлювалося під час проведення ярмарок, які відбувалися чотири рази на рік. Найбільшим за оборотом був Семенівський ярмарок, що проходив у вересні. Значну частину прибутків приносила купцям гуртова торгівля худобою на ярмарку.
У 1842 році Оріхів пережив велику пожежу. Вигоріло майже півміста, в тому числі вся його торгова частина. Оріхів втратив статус повітового міста і був переведений до розряду заштатних міст. Попри всі негаразди, місто продовжувало розвиватися. У XIX столітті в Оріхові заснована низка навчальних закладів, серед яких Оріхівське жіноче початкове народне училище, Олександро-Маріїнське жіноче училище, яке згодом реорганізоване у 4-класну жіночу гімназію. Значну роль у розвитку міста та інших населених пунктів району відіграли меноніти з числа німецьких переселенців на південноукраїнські землі, де вони заснували низку поселень-колоній.
Місцеве населення переймало у них прогресивні методи господарювання, а самі колоністи сприяли розвитку сільського господарства і промисловості. 1895 року в Оріхові було збудовано філіал заводу землеробських машин німця Крігера, який випускав жатки-лобогрійки.
Найбільш відомою родиною в місті була родина Янценів. Йоган Генріхович (Іван Андрійович) Янцен збудував перший паровий млин, пізніше відкрив школу для навчання дітей менонітів, міську лікарню на 14 місць. Його сини доклали зусиль до будівництва кінотеатру, торговельних лавок, житлових будинків. Деякі з них і досі є живим свідком тієї епохи. А у двоповерховому будинку родини Янценів сьогодні розміщується Оріхівська міська рада.

Учитель інформатики. Для подальшої роботи клас ділиться на 11 груп.
Учні працюють із Google Презентацією «Історичні місця Оріхівщини». Презентація містить посилання на Панорами 360 0 історичних об’єктів міста Оріхова Запорізької області.
Учні повинні:

  • переглянути фото старого міста, панорами сучасних об’єктів міста і пояснити місцезнаходження історичних об’єктів. Прийняти в групі рішення про те, який сучасний об’єкт на панорамі відповідає зображенню на архівному фото;
  • поставити мітку на карту конкретного об’єкта згідно завдання;
  • зробити скріншоти із панорам потрібних об’єктів і розмістити фото (архівні та сучасні) на Google Карті «Економічний розвиток Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століттях»;
  • надати короткі історичні пояснення до фото.

УІ. Підсумки уроку
Повернення до проблемного питання, його обговорення.
V. Домашнє завдання Опрацювати конспект та Google Карту «Економічний розвиток Оріхівщини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століттях»;
VІІ. Рефлексія.

  • Сьогодні я дізнався…
  • Було несподівано…
  • Було складно…
  • Я зрозумів, що……
  • Я навчився…

Інтернет-джерела

Відео «Фильм про Орехов https://www.youtube.com/watch?v=aG7BS2z4lSA&index=3&list=WL&t=17s
The media player is loading...