Контрольна робота на тему:"Індія"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Содержание

Індія

123zxc.JPG


Назва країни

Офіційна назва країни, Індія, походить від древньоперського слова хінду, яке у свою чергу походить від санскритського Сіндгу (санскр. सिन्धु) — історичної назви річки Інд. Давні греки називали індійців Індо (дав.-гр. Ἰνδοί) — «люди Інду». Конституція Індії визнає та вживає у офіційному користуванні також другу (власне, історично — першу) назву, Бгарат (гінді भारत), яка походить від санскритського імені давньоіндійського царя Бгарати, історія якого була описана в «Магабгараті». Третя назва, Гіндустан (з перської — «країна індійців»), використовується з часів Імперії Великих Моголів, однак офіційного статусу не має


Карта Индии.JPG
Bgkv7.JPG


Географія

Індія розташована на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан. Має берегову лінію завдовжки 7 тисяч кілометрів та кордони із Пакистаном на заході, Китаєм, Непалом і Бутаном на північному сході та Бангладеш і М'янмою (колишня Бірма) на сході. Індія також претендує на кордон із Афганістаном на північному заході (частина індійського штату Джамму й Кашмір, що межує з Афганістаном, перебуває під контролем Пакистану). В Індійському океані має кордон з Мальдівами на південному заході, Шрі-Ланкою на півдні та Індонезією на південному сході. Від Шрі-Ланки її відділяють Полкська протока і Манарська затока; протокою Ґрейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією. Рельєф: гірська частина - Гімалаї на північному кордоні, річкові долини Ґанґу, Інду, Брахмапутри; плато Декан на південь від річки Нармада — між західним і східним хребтами Гат; на заході — пустеля. Найвища точка — гора Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) — 8611 м. До складу Індії входять Андаманські і Нікобарські острови, острови Лакшадвіп..

Utfyhiojklhuitgf.JPG


Історія

На території сучасної Індії виникла одна з найдавніших людських цивілізацій. З середини 3 тис. до н. е. там почала свій розвиток Хараппська цивілізація. У 6 ст. до н. е. північний захід сучасної Індії потрапив під панування Персидської імперії. Мусульманське завоювання (6 ст.), нашестя Тамерлана (14 ст.), утворення імперії Великих Моголів (1526 рік), яка досягла свого розквіту у 18 ст. Саме тоді на її територію стали претендувати ряд європейських країн. У кінці 18 ст. країна стала колонією Британії. І тільки 1947 рік приніс незалежність цій англійській колонії, яка розділилася на дві країни — Індію і мусульманський Пакистан. Брахідеешварар, храм, який побудовав Раджараджа Чола I між 1003 і 1010 рр. Перша індійська цивілізація знаходилася в долині Інду 2500–1600 до н. е.; можливо, була створена дравідами, предками більшості народів південної Індії. Вторгнення арійських народів з північно-заходу почалися в 1500 до н. е. Субконтинент, крім крайнього півдня, був вперше об'єднаний імператорами Мауріан 321–184 до н. е. і при династії Гупта 300–500 н. е. Мусульманські торговці освоювали Індію з 12 століття, європейські — з 16. Ісламська імперія Моголів у 1527–1857 займала майже весь субконтинент, але з 1707 почався її занепад. Британська Східно-індійська компанія панувала в Індії з середини 18 століття до повстання сипаїв 1857, коли влада перейшла до британської корони. У 1885 році засновано партію Індійський національний конгрес, що з часом стала на чолі національно визвольного руху. З 1915 року одним з лідерів Конгресу став Могандас Карамчанд Ганді, популярний серед простого народу. У 1947 Британська Індія була розділена на дві суверенні держави: переважно населену індусами Індію і мусульманський Пакистан, між якими відразу ж почалася війна за князівство Кашмір. Конфронтація між двома країнами призвела до декількох серйозних військових конфліктів впродовж другої половини XX століття, політичне напруження між двома країнами зберігається до сьогодні. Першим прем'єр-міністром незалежної Індії став представник Індійського національного конгресу Джавахарлал Неру, політичні погляди якого характеризувалися нахилом у бік соціалізму та симпатією до Радянського Союзу. Наступного прем'єр-міністра, доньку Джавахарлала Неру Індіру Ганді у 1984 році було вбито власним охоронцем-пенджабцем, який мстився за збройне придушення повстання у пенджабському місті Амрітсарі 1982 року, що призвело до загибелі сотень людей. Центральне правління введене в Джамму й Кашмір через виступи ісламських сепаратистів у 1990 р., в Тамілнаду — в 1991 р. Раджив Ганді, лідер партії Національний конгрес (І), убитий під час виборів 1991 року тамільськими націоналістами через його рішення направити війська до Шрі-Ланки для допомоги шрі-ланкійській владі у придушенні повстання тамілів.


Населення

K.lbbylbb.JPG Azxcgfhvjkl.JPG

З населенням 1,2 млрд чоловік, Індія є другою найбільш густонаселеною країною світу. Останні 50 років спостерігається швидке зростання населення за рахунок медичних досягнень (покращення медичного обслуговування) і масове зростання продуктивності сільського господарства (так звана «зелена революція»). Міське населення Індії збільшилося в кілька разів протягом ХХ століття і більше концентрується у великих містах. До 2001 року стало понад 35 міст з мільйоним населенням, з найбільших міст з населенням понад 10 мільйонів кожне, виділяються Мумбаї, Делі і Колката. Однак тенденція зростання кількості населення в сільських районах, надалі спостерігається, оскільки більше 70% населення Індії як і раніше, проживають в селах. В Індії пропагують переваги малодітної сім'ї, використовують різні методи обмеження народжуваності, у деяких випадках — матеріальне заохочення сімей, які прагнуть обмеження народжуваності. Демографічні проблеми створюють ряд інших проблем, зокрема продовольча і неписемності (до 50% населення регіону є неписьменне через бідність країн).

Етнічні групи країни Індія є багатонаціональною державою, з розмаїттям етнічних племінних груп, приблизно 72% населення складають індо-арії, 25% дравіди, які в основному мешкають у південній частині Індії. І лише 3 відсотки припадає на інші етнічні групи, особливо на тибето-бірманських, мунда і мон-кхмерських народів у районах Гімалаїв, Північно-Східної та Східної Індії. Значний вплив на індійське суспільство кожного століття призводять численні етнічні міграції народностей чи нелегальні (деколи й легальні) міграції народів з сусідніх територій чи в середині країни. Приміром кількість нелегальних іммігрантів бангладешців в Індії, за теперішніми оцінками, до 20 мільйонів. Ще приблизно 100 000 це вигнанці-тибетці, які втекли після китайської окупації Тибету у 1950-х роках з своєї батьківщини, однак, офіційно визнані біженцями і мають дозвіл на перебування. Крім того, більше 60000 тамільських біженців з Шрі-Ланки також перебралися на індійську територію.

Мови Індії Жінки вчаться грамотності у Тамілнаду Індія є найбільшою у світі країною в культурно-мовному спектрі. Індія є домом для двох великих мовних сімей: індо-арійська (якою говорять близько 74% населення) і дравідійська (якою розмовляють 24%). Інші Мови спілкування в Індії походять з астро-азіатської і тибетської-бірманської мовної сім'ї. Крім двох національних мов, гінді та англійської мови, статус офіційної має ще 21 мова: ассамська, бенгальська, бодо, догрі, гуджараті, каннада, кашмірі, конкані, майтхілі, малаялам, маратхі, маніпурі, непалі, орія, пенджабська, санталі, санскрит, сіндхі, тамільська, телугу і урду Мова гінді, найбільш вживана, є офіційною мовою в Індії. Англійська мова широко використовується в бізнесі і державному управлінні, має статус «офіційної мови», суттєвим також є її використання в освіті, особливо в середовищі вищої освіти. Крім того, у кожному штаті та союзній території використовують свою власну мову, як офіційну, і в Конституції Індії також визнаються, ще 21 мова, якими найчастіше користуються в індійському суспільстві й їм надано офіційного статусу. Слід відмітити, що дослідниками мовниками в Індії нараховано безліч діалектів, їх кількість сягає 1652. В Індії знаходиться найбільша кількість університетів у світі..

Релігія Чотири великі релігії світу (індуїзм, буддизм, джайнізм та сікхізм) походять із Індії. Більше 800 мільйонів індійців (80,5%) є індуістами. Решта населення відноситься до релігійних груп: мусульман (13,4%), християн (2,3%), сикхів (1,9%), буддистів (0,8%), джайністів (0,4%), євреїв, зороастрійців, та послідовників бахаїзму та інші. Секуляризм — розділення церкви від держави, є одним з найфундаментальніших принципів індійських штатів і закріплені в Конституції Індії. Послідовники сотень різних віросповідань в цілому існують пліч-о-пліч віками, тим не менш, є іноді регіональні, обмежені, сектантські зіткнення. А також були випадки-поодинокі, масштабних релігійних зіткнень між послідовниками значних релігійних течій: мусульман — індуїстів чи індуїстів — сикхів, які доволі значуще відображалися на історії та суспільстві індійському.



Загальнодержавні політичні символи

Державне свято: 26 січня — День Республіки (1950)

Державний прапор Індії (затверджений конституційною асамблеєю 22 липня 1947 р.) — горизонтальний, триколірний: шафрановий зверху, білий посередині і темно-зелений знизу — у рівних пропорціях. Співвідношення ширини і довжини прапора — один до трьох; у центрі білої смуги — колесо «чакра» темно-синього кольору. Його діаметр приблизно відповідає ширині білої смуги і має 24 спиці. Чакра — колесо закону Дхарми (Доброчинності), що символізує поступальний рух країни.

Флаг Индииzx.JPG

Державний герб Індії являє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха (поблизу м. Варанасі), спорудженої у ІІІ ст. до н. е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. Державний герб символізує прихильність сучасної Індії її стародавнім принципам миру і доброї волі. На капітелі — чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев — на півночі, слон — на сході, кінь — на півдні, бик — на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло «Сатьямева Джайяте» («Нехай запанує Істина!»).

Uthblybb.JPG

Державний гімн Індії — національна пісня «Джанаганамана» («Душа народу»), слова і музику до якої написав Рабіндранат Тагор. Вперше був виконаний 29 грудня 1911 р.

Національна тварина — тигр. Національний птах — павич. Національна квітка — лотос. Національний фрукт — манго.


Відео

The media player is loading...

The media player is loading...

The media player is loading...