Лобачевський Микола Іванович, математик-реформатор

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск
Лобачевський Микола Іванович19.05.2015.jpg
"Зі всіх мов світу найкращою є мова математики"
М.І. Лобачевський

Ти, Лобачевський, будеш розбійником!" - вигукував розгніваний учитель латинської мови. Майбутній учений, винахідливість якого на різноманітні витівки була невгамовною, прибив цвяхом до столу класний журнал перед самим носом викладача, який трохи задрімав на уроці. І ніхто тоді не здогадувався, що поряд з ними живе геній, якому доведеться зробити революцію в науці, злетіти над своїм часом, увійти в безсмертя.
Початок шляху
Народився 1 грудня (20 листопада) 1792 року в Нижньому Новгороді в родині землеміра. "Бідність оточила його колиску", - згадував один з викладачів майбутнього вченого. Але стан родини ще погіршився після смерті батька. Мати залишилась із трьома малими дітьми та, рятуючись від крайньої бідності, у 1800 році переїхала до Казані з надією отримати підтримку родичів.
Навчання
З 1802—1807 рр. навчався в гімназіі, а потім з 1807—1811 рр і в щойно заснованиму Казанському імператорському університеті.
Великий вплив під час навчання в університеті на Лобачевського справив Мартин Федорович Бартельс — друг і вчитель великого німецького математика Карла Фрідріха Гауса. Він взяв шефство над бідним, але обдарованим студентом. На старшому курсі в характеристику Лобачевського включили «мрійливу про себе зарозумілість, наполегливість, непокору», а також «обурливі вчинки» і навіть «ознаки безбожності». Він опинився під загрозою відрахування, але заступництво Бартельса та інших викладачів допомогло відвести небезпеку.
По закінченні університету Лобачевський отримав ступінь магістра з фізики та математики з відзнакою (1811) і був залишений при університеті.
Професійна діяльність
У 1814 році став ад'юнктом, а через 2 роки - екстраординарним, і у 1822 році - ординарним професором. Він читав лекції з математики, фізики, астрономії, упорядковував бібліотеку і музей, «спостерігав за благонадійністю» всіх студентів Казані.
У 1819 році в Казань приїхав ревізор (М. Л. Магницький), який надав вкрай негативний висновок про стан справ в університеті. Магницького призначили попечителем; він звільнив 9 професорів, запровадив сувору цензуру лекцій і казармений режим. Бартельс поїхав в Дерпт, а Лобачевського призначили деканом фізико-математичного факультету. У ці роки він пише підручники з алгебри та геометрії; перший з них було цензуровано за використання метричної системи мір, а другий взагалі не допустили до друку.
У 1826 р. Магницького було усунуто з посади попечителя за зловживання. Призначається новий попечитель (М. Н. Мусін-Пушкін). Лобачевський обирається ректором університету. Він з головою занурюється в господарські справи — реорганізація штату,будівництво механічних майстерень, лабораторій та обсерваторії, підтримка бібліотеки й мінерологічної колекції, бере участь у виданні «Казанського вісника». Одночасно він невтомно розвиває та шліфує справу свого життя - неевклідову геометрію.
1834: замість «Казанського вісника» починається видання «Вчених записок Казанського університету». Лобачевський був ректором Казанського університету в період з 1827 по 1846 роки, пережив епідемію холери (1830) та сильну пожежу (1842), що знищила половину Казані.
У 1846 році Міністерство грубо відсторонює Лобачевського від посади ректора і професорської кафедри (офіційно — внаслідок погіршення здоров'я). Формально він отримує навіть підвищення — призначений помічником попечителя, проте платні йому на цій посаді не призначили.
Останні роки
Після усунення Лобачевський розорився, маєток його дружини було продано за борги.
У 1852 році помирає старший син Лобачевського. Його здоров'я підірвано, слабшає зір.
Головну працю вченого, «Пангеометрія» записують під диктовку учні сліпого вченого у 1855 році.
Інші досягнення
У Казанському університеті Лобачевський також читав лекції з астрономії, розширюючи і поглиблюючи їхній зміст( лекції були присвячені визначенню елементів орбіт, їхнім віковим змінам, теорії припливів і відливів, теорії збуреного руху комет і супутників планет).
Проводив в 1811-1842 астрономічні спостереження за кометою 1811 і кометою Енке у 1832.
Зі своїм учнем М.В.Ляпуновим брав участь в експедиції до Пензи для спостереження повного сонячного затемнення 8 липня 1842. Детально описав свої спостереження і роздуми з приводу загадкових в той час явищ протуберанців і сонячної корони. Займався також удосконаленням методів обробки астрономічних спостережень. Будучи ректором Казанського університету, сприяв розвитку астрономії в Казані. З його ініціативи при університеті в 1833-1837 була побудована нова обсерваторія, одна з найкращих на той час. Вона почала працювати в 1838, на рік раніше Пулковської.
У популярній культурі
У 50-ті роки американський сатирик, співак і математик Том Лерер написав сатиричну пісню, присвячену Лобачевському, яка користувалася популярністю в інтелектуальних колах США. У цій пісні він представив Лобачевського як свого вчителя, який навчив його плагіату.
Праці
М. І. Лобачевський. Повне зібрання творів в п'яти томах.
Том 1, 1946 рік. Геометричні дослідження по теорії паралельних ліній. Про початки геометрії.
Том 2, 1949 рік. Геометрія. Нові початки геометрії з повною теорією паралельних.
Том 3, 1951 рік. Уявна геометрія. Застосування уявної геометрії до деяких інтегралів. Пангеометрія.
Томи 4-5, 1951 рік: праці в інших областях, листи.
М. І. Лобачевський. Геометричні дослідження по теорії паралельних ліній, Переклад, коментарі, вступні статті та примітки професора В. Ф. Кагана. М.-Л.: вид-во Академії Наук ССРСР, 1945, 176 с.
М. І. Лобачевський. Геометричні дослідження по теорії паралельних ліній. 1941.
М. І. Лобачевський. Про початки геометрії.(1 частина). Уявна геометрія. (1 частина). Нові початки геометрії з повною теорією паралельних (Вступ).
Про основи геометрії. Збірник класичних праць по геометрії Лобачевського і розвитку її ідей. М.: Держтехвидав, 1956. Література
Союз обдарованої молоді
wikipedia.org
http://ua-referat.com/