Методичні рекомендації до уроку Громадянської освіти, 4 клас"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Автор: учитель Рибакова Галина Миколаївна,

Запорізької загальноосвітньої школи № 91

для початкової школи

Предмет: Громадянська освіта

Тип уроку: вивчення нового матеріалу


Тема: "Гідність"

ПРОГРАММА:«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1-4 класи (К.: Початкова школа, 2006р.)

Громадянська освіта

Тема: Тримайся з гідністю

Мета: поглибити, систематизувати й узагальнити знання дітей про таку рису характеру, як гідність; допомогти дати їм відповідь на запитання «Що означає триматися з гідністю?»; вчити їх аналізувати свої вчинки, свій внутрішній стан.

Обладнання: «Конституція України», презентація, підручник Я і Україна 4 клас, зошит з друкованою основою.

Хід уроку

Содержание

Організація класу

Мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

  • Що може завадити людині стати шанованою людиною й здійснити свої мрії?

(не вміння людини поводитись з іншими людьми, не знання елементарних правил культури)

  • Що є дуже важливим з самого дитинства? (додержуватись усталених норм поведінки без примусу і нагадування)
  • Доведіть, що виховану людину можна пізнати по тому, як вона слухає? (вміти вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до кінця, навіть якщо ви не згодні з ним.)
  • Складіть портрет вихованої людини. (Тактовна, поводиться скромно й привітно, не пихата(не самолюбива,не задирає носа, не хвастлива), не байдужа й не виявляє неприязні до інших.)

Поясніть прислів’я

«Слухай багато, а говори мало» (Що маєш казати, наперед обміркуй. Краще не договорити, ніж переговорити.)

Повідомлення теми та мети уроку

  • Людина яка знає правила спілкування, дотримується їх, ніколи не завдасть болю гострим словом чи байдужістю іншій людині. А таку людину називають гідною. І сьогодні на уроці ми поговоримо про людську гідність, дамо відповідь на запитання «Що означає триматися з гідністю?»

Вивчення нового матеріалу

Бесіда

У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно. Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами. Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити своє життя, витримати негаразди Поняття гідності настільки тісно взаємопов'язане з поняттям честі, що іноді досить складно чітко визначити відмінності в їх змісті. Честь і гідність — показники моральної цінності людини

  • Що таке гідність та честь?

Здавна відоме твердження: «Кожній людині складають ціну відповідно до того, як вона сама себе оцінює». Ця думка допомагає зрозуміти, що таке гідність. Поняття «гідність» витлумачують як усвідомлення людиною свого значення. Кожна людина сама визначає, що є гідним або негідним її. Самим фактом належності до людства ми всі і кожен окремо варті гідного ставлення до себе. Про високе призначення людини, байдуже, багатої чи бідної, говорять уже багато століть. Однак були часи, коли гідність людини вимірювали за її походженням. Вам, напевно, доводилося бачити кінофільми про гордовитих лицарів: негідним лицаря вважалося, наприклад, відмовитися від битви.

  • У давнину серед українців були князі, шляхтичі-лицарі, священики, ремісники, селяни. Кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри та інші люди, котрі становили українську родову знать, або шляхту. Життя українських шляхтичів корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Вони визнавалися безумовно вищими за мешканців міста чи селян самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство шляхтича була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.

Втім, часи шляхтичів, лицарів минули. Нині про честь часто говорять у зв'язку з професією: честь ученого, лікаря, спортсмена. Вам, напевно, доводилося чути про честь установи, колективу, навіть товарного знака. Отже, гідність як певний набір якостей, за якими визначають належність людини до якоїсь групи, здавна називають честю. У повсякденному вживанні слова «гідність» та «честь» синонімічні. Про їхню близькість свідчить прикметник «чесний» - справедливий, правдивий, сумлінний, тобто той, хто відзначається високими моральними якостями. Отже, чесність це якість людини, гідної поваги.

  • Людина, яка має гідність, завжди діятиме згідно з законами честі та совісті, благородства та милосердя — вона ніколи не підставить ногу, не встромить ножа у спину, не буде даремно давати обіцянки — вона за будь-яких обставин дивиться у вічі, незважаючи на те, хто перед нею — друг чи ворог. І все на своєму шляху ця людина зустрічає з високо піднесеною головою, вона завжди дивиться тільки вперед, що б не чекало на неї у майбутньому — і долає всі перешкоди з гідністю.
  • Чому кожна людина гідна поваги?

Робота над уривком з оповідання Анни Франк "Кеті"

  • Прочитайте уривки з оповідання Анни Франк «Кеті».
  • Чи заслуговувала Кеті на подібне ставлення до себе?
  • Поясніть, чому люди часто принижують інших.
  • Пригадайте випадок, коли самі почувалися скривдженими.
  • Що, по-вашому, потрібно, аби уникнути ситуації, у якій опинилася Кеті?

Кеті сиділа на великому камені, що лежав на осонні перед фермерською садибою. Дівчинка міркувала... Кеті була тихої вдачі. Про що думала дівчинка в широкому робочому фартусі - невідомо: вона ніколи нікому не звіряла свої заповітні думки, адже була надто замкнутою. Друзів вона не мала... Раптом Кеті почула, як пролунало її прізвисько, відразливе ймення, котрим сусідські дівчата часто дражнили її:

  • Дурка-Кеті!
  • Кеті! Кеті, додому! Вечеряти! - пролунав материн голос.

Ще раз зітхнувши, дівча неохоче йде, скоряючись матері.

  • Ач, ледащо, вештається бозна-де цілий день і за холодну воду не береться! Де ти була?

Мати вважала дочку дивачкою, і дитина з гіркотою відчувала її ставлення. Батько Кеті, фермер, зовсім поринув у господарчі справи і мало цікавився своєю одиначкою. Тож Кеті зростала самотою... Кеті клубок підступив до горла, проте мати нічого не помітила і далі присікувалась:

  • Скажи до ладу, де ти була. Чи ти не розумієш, про що я питаю? Як мені набридли твоя одвічна млявість і тупість! Ти й справді дурнувата!

Кеті згадала своє образливе прізвисько і невтримно розридалась... На горищі Кеті трохи заспокоїлась і зібралась з думками. Скоро вона зійде вниз і розкаже матері, що просто сиділа на камені у дворі й міркувала про всяку всячину, а зараз не зволікаючи візьметься до роботи. А згодом, коли розноситиме замовникам яйця, вона купить у селі для матері подарунок - чудесного срібного наперстка (її заощаджень якраз вистачить). І мати врешті збагне: дочка її зовсім не тупа і не схибнута. Ох, аби ж тільки позбутися того мерзенного прізвиська! А що, коли в неї лишаться гроші і вона купить цукерок, а вранці, йдучи до школи, почастує ними дівчат? Можливо, тоді вони полагіднішають і запросять її до свого гурту. І незабаром всі переконаються: вона вміє гратися, як і всі, і відтоді її називатимуть просто Кеті. Ще до заходу сонця Кеті поклала в кошик яйця і попрямувала в село. За півгодини дійшла до крайньої садиби і привіталася з господинею, що чекала на порозі з мискою.

  • Я візьму десяток сьогодні, моє дитятко,- сказала приязно жінка.

Кеті відлічила десяток яєць і, посміхнувшись, рушила далі. За три чверті години кошик спорожнів, і Кеті увійшла до маленької крамниці. Незабаром прегарний наперсток і пакетик льодяників лежали в кошику, і Кеті подалась у зворотну путь. Десь на півдорозі їй стрілися ті дівчатка, що кепкували з неї сьогодні. Кеті мужньо переборола бажання втекти і не збавила крок, хоча серце їй ладне було вискочити з грудей.

  • Агов! Ондечки йде дурка-Кеті!

Зовсім не тямлячи, що робить, Кеті витягла з кошика цукерки і простягла їх дівчаткам. А ті рвучко вихопили в неї цукерки й дременули навтіки. А одна з них, озирнувшись, навіть показала Кеті язика. Самотня, з розбитим серцем дівчинка сховалася в придорожній траві і заплакала гіркими сльозами... У темряві, коли вже геть споночіло, Кеті витерла сльози, взяла кошика і повільно побрела в бік своєї домівки. А десь у траві тьмяно поблискував наперсток... Як ви розумієте твердження «Кожна людина гідна поваги»?

Робота над оповіданням В.Сухомлинського "Краплина води"

  • Прочитайте оповідання Василя Сухомлинського.
  • Подумайте, чи пов'язаний зміст цього оповідання з поняттям людської гідності, як саме?

(ГІДНІСТЬ – ЦЕ ПОВАГА ДО ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ, ДО СТАРШИХ)

Краплина води

Був спекотний липневий день. До колодязя під високим дубом наближався гурт школярів. Вони поверталися з туристського походу, їм дуже хотілося пити. І чим ближче був колодязь, тим більше прискорювали вони крок. А з другого боку до колодязя наближалася бабуся. Вона йшла здалека, дуже втомилася. І бабуся, й туристи підійшли до колодязя одночасно. На зрубі стояло відро з холодною водою. Діти оточили його й один за одним пили воду. А бабусю відтіснили. Вона відійшла до дуба й зажурено стояла, схилившись на дерево. Коли туристи напилися води й пішли собі, глянула бабуся їм услід і задумливо похитала головою. Той, хто поспішить випити краплину води перш ніж нап'ється дідусь, бабуся, батько, мати, виросте негідником.

  • Здавна існує думка, що гідність людини виявляється в її вчинках. Благородство людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко людина може визначити, що гідне і що негідне.

Робота в зошиті

Складання правил гідної поведінки

  • Я не підводжу рідних і нерідних людей.
  • Завжди дотримуюся даного слова.
  • Якщо мимоволі задаю комусь прикрощів, прошу вибачення.
  • Не хвалю сам себе.
  • Вважаю, що радувати інших – приємно.

РОБОТА З ПРИСЛІВ’ЯМ

РОБОТА З МАЛЮНКАМИ

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ с.32 -33

Опрацювання статті «Тримайся з гідністю»

ДЕВ’ЯТЬ НЕГІДНИХ РЕЧЕЙ

  1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь...
  2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання
  3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних відносин. Бути трудівником - честь, бути дармоїдом - безчестя.
  4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, хникати..
  5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища - цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти - людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство, стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше: владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою духовну суть.
  6. Негідно мовчати, коли твоє слово - це чесність, благородство і мужність, а мовчання - легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання - чесність, благородство й мужність, а слово - легкодухість, підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом!
  7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно і гидко нашіптувати. Нашіптувати, обмовляти товариша - рівнозначно пострілу в спину.
  8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки.
  9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі.

Гідні люди. Гідних є людей багато – в першу чергу мама й тато. Хто батьків не поважає, сам на шану прав не має! Лікаря весь світ цінує , адже він життя рятує! Лікарі для нас, як рідні і вони пошани гідні! Будівельник дім будує – кожен з нас його цінує. Хліб печуть трудящі люди – іх ми шанувати будем! Вчитель теж, як мама й тато, сил та знань кладе багато, щоб з малюсіньких дітей гідних виховать людей!

  • Людина, сповнена почуття власної гідності, завжди посяде достойне місце в суспільстві, буде знана і шанована у світі.
  • А коли дитину можна назвати гідною?

Підсумок уроку

  • Ми багато говорили про гідність. А зараз, підводячи підсумок уроку, давайте складемо асоціативний кущ до слова ГІДНІСТЬ.

ГІДНІСТЬ – ЧЕСТЬ, ПОВАГА, ВИХОВАНІСТЬ, ДОБРОТА, МИЛОСЕРДЯ, ЧУЙНІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ, ЛЮДЯНІСТЬ. БУДЬ ПРАВДИВИМ, АЛЕ НЕ ЖОРСТОКИМ, ГІДНІСТЬ МАЙ ТА ІНШОГО ШЛАНУЙ! БУДЬ ЛЮДИНОЮ І КОЖНИМ КРОКОМ ЦЕ ТАКТОВНО Й СКРОМНО ДЕМОНСТРУЙ!

Презентація Гідність

Література:

  1. Сайти інтернету: http://guide-students.ucoz.ua/index/chi_vsi_ljudi_nadileni_pochuttjam_gidnosti/0-23

http://krasotkina.com/content/%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B8/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5,%20%D1%88%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D1%96%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%B5.html

  1. В.Сухомлинський "Краплина води"
  2. Анна Франк "Кеті"
  3. Матеріали до уроків Я і Україна, 4 клас Кондратова Л.О.,Павлюк І.Ю.