Навчальна програма театрального гуртка "Прем'єра"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Увага! Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації без письмового дозволу автора. Дозволяється, з метою навчання, використовувати елементи розробки з обов'язковим посиланням на дану сторінку.

Гуснова 155.jpg

Навчальна програма театрального гуртка "Прем'єра"
Автор: Гуснова Галина Вікторівна, керівник театрального гуртка "Прем'єра"

Содержание

Пояснювальна записка

Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, подолання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто, несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення.

На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності вихованців, накопиченню досвіду їх творчої діяльності. В реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

Театр – це світ мистецтва, який духовно збагачує людину, допомагає глибше пізнати красу навколишнього світу. Привернути дітей до театрального мистецтва, виховати й зберегти природну сутність особистості дитини, її індивідуальність, вплинути на розвиток її духовно-естетичних якостей – завдання теотрального гуртка позашкільного навчального закладу.
Театр – це синтез багатьох мистецтв:

  • літературної діяльності (читання п’єси за ролями, постанова вистави);
  • образотворчої діяльності (добір одягу персонажів, малювання декорацій, виготовлення атрибутів);
  • музичної діяльністі (виконання пісень, інсценування музичних творів тощо).

Тому в театральному гуртку позашкільного закладу є можливість розкрити різні сторони творчих здібностей і нахилів вихованців, сприяти їх розвитку.

Актуальність розробленої програми зумовлена сучасною дійсністю, пов’язаною з духовною кризою підростаючого покоління, несформованістю життєвої компетентності. Дана програма орієнтована на розвиток особистості дитини, її неповторної індивідуальності, спрямованна на гуманізацію навчально-виховної роботи з дітьми, побудована з урахуванням психологічних особливостей розвитку вихованців.

Програма має практичне спрямування. Зміст програми націлений на реалізацію вихованцями їхніх творчих здібностей, виявлення й реалізацію акторських здібностей дітей, формування комунікативних навичок.

Новизна програми полягає в тому, що

  • програма спрямована на виховання дитини як артиста, митця, виконавця з позиції театральної "школи переживання", що враховує особистісний досвід дитини і рівень її психо-фізичного розвитку;
  • кожний блок має свої цілепокладання та індивідуальний підбір форм роботи.

В основу програми покладені провідні методологічні принципи сучасної педагогіки й психології:

  • системний підхід, в якому відносно самостійні компоненти розглядаються не ізольовано, а в їх взаємозв'язку, в системі з іншими. При такому підході педагогічна система роботи з дітьми розглядається як сукупність таких взаємопов'язаних компонентів: цілі освіти, суб'єкти педагогічного процесу, зміст освіти, методи і форми педагогічного процесу і предметно-розвиваюче середовище;
  • особистісний підхід зорієнтовує на соціальну діяльність і творчу сутність дитини як особистості. В рамках даного підходу передбачається опора у вихованні та навчанні на природний процес саморозвитку задатків і творчого потенціалу особистості, створення для цього відповідних умов;
  • діяльнісний підхід. Діяльність - основа, засіб і вирішальна умова розвитку особистості. Тому необхідна спеціальна робота з вибору й організації діяльності дітей в колективі театрального гуртка. Це, в свою чергу, передбачає навчання дітей вибору мети і плануванню діяльності, її організації та регулюванню, контролю, самоаналізу й оцінці результатів власної діяльності;
  • напівсуб'єктний підхід випливає з того, що сутність людини значно багатша, більш різностороння і складніша, ніж його діяльність. Особистість розглядається як система характерних для неї відносин, як носій взаємин і взаємодій соціальної групи, що вимагає особливої уваги до особистісної сторони педагогічної взаємодії з обдарованими дітьми;
  • культурологічний підхід обумовлений об'єктивним зв'язком людини з культурними цінностями. Вихованець театрального гуртка не тільки розвивається на основі засвоєної ним культури, але і вносить до неї щось принципово нове, тобто він стає творцем нових елементів культури. У зв'язку з цим засвоєння культури як системи цінностей являє собою, по-перше, розвиток самої дитини, по-друге, становлення її як творчої особистості.

Реалізація зазначених принципів дозволяє визначити основні способи вирішення проблем під час роботи з дітьми в театральному гуртку, здійснювати планування і прогнозування діяльності.
Мета програми – створення умов для особистісного зростання вихованців, розвитку їх творчого потенціалу,виховання духовно збагаченої компетентної особистості.
Виходячи з цього, основними завданнями даного курсу є:

формування предметних компетенцій:

  • надання знань, умінь та навичок з театрального мистецтва;
  • залучення гуртківців до участі в різних сферах художньої діяльності на основі діагностики їх природних нахилів і здібностей;
  • розвиток у дітей образного та асоціативного мислення, емоційної виразності, спостережливості та пам’яті, уяви та фантазії, гарної дикції, ритмічності, здатності до виразного руху, пластичності, музичних здібностей;

формування життєвих компетенцій:

  • розвиток естетичних потреб і почуттів вихованців;
  • формування гармонійно розвиненої особистості з високим національно-культурним потенціалом;
  • виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції.

Функції програми:

освітня – формування у дітей уявлення про театр, театральне мистецтво і театральну діяльність;
розвивальна – розвиток ерудиції дітей, їх загальної культури, збагачення та активація словника;
виховна - виховання емоційно-позитивного ставлення до театрального мистецтва.

Заняття у гуртку допомагає вихованцям у свідомому виборі професії. І не обов’язково, щоб це була професія актора. Важливо, що вони навчаться бачити прекрасне в мистецтві, у житті, відчувати радість від пізнання і спілкування з прекрасним.

Організація навчально-виховного процесу гуртка

Програма театрального гуртка адаптована до сучасних вимог, побудована за принципом індукції (від простого до складного) і розрахована на 4 роки, які відповідають двом рівням навчання, логічно пов’язаних між собою:

  • початковий рівень навчання (1 рік навчання, для дітей віком 10-12 років) – 144 години, тижневе навантаження складає 4 години;
  • основний рівень навчання ( 3 роки навчання, для дітей віком 12-18 років) – 216 годин, тижневе навантаження – 6 годин.

Програмою передбачається навчання дітей віком 10-18 років. Театральні заняття проводяться з усіма дітьми без спеціального відбору. Оптимальна кількість дітей на театральних заняттях 12-15 чоловік. Поряд з груповою формою проведення занять, практикуються й індивідуальні з метою відпрацювання отриманих практичних умінь.

У роботі колективу можуть брати участь і дорослі: педагоги, батьки, актори-професіонали.

Також, за власним бажанням, у складі театрального гуртка можуть залишатися вихованці, що закінчили курс навчання.

Заняття найкраще проводити в актовому залі, де досить місця для акторських розминок, театральних ігор, для перегляду спектаклів і, звичайно ж, репетицій. Необхідна наявність музичного інструмента або аудіотехніки.

Однією з особливостей програми є поступове ускладнення матеріалу як практичного, так і теоретичного. Завдяки підібраному навчальному матеріалу вихованці мають можливість «подорожувати» від народних джерел виникнення театру й рольових ігор-імпровізацій до сценічних історій, заснованих як на літературному матеріалі, так і на вигаданих дитячих історіях. Тому важливим є формування репертуару гуртка, оскільки правильно підібраний матеріал сприяє духовному і виконавському зростанню колективу, формуванню його неповторного творчого обличчя. Орієнтовний репертуар додається (додаток 1).

Важливим компонентом навчання в театральному гуртку є використання як традиційних форм й методів театральної педагогіки, так і інноваційних: заняття-гра, заняття-подорож, відвідування театрів, музеїв, виставок, тематичні екскурсії, перегляд відеофільмів, слайдів, прослуховування музики, відеофільмів з виступами тощо.

Заняття у гуртку проходять за програмою, що інтегрує наступні розділи:

  • майстерність актора;
  • культура й техніка мови;
  • ритмопластика.

Процес театральних занять будується на основі розвиваючих методик і являє собою систему творчих ігор і етюдів, спрямованих на розвиток психомоторних й естетичних здібностей дітей. Нові знання формуються завдяки вирішенню проблемних ситуацій, що вимагають від дітей і дорослих активних спільних пошуків. Хід заняття характеризується емоційною насиченістю й прагненням досягти продуктивного результату через колективну творчість. В основу закладений індивідуальний підхід, повага до особистості дитини, віра в здібності й можливості кожного вихованця. Педагог прагне виховувати у дітей самостійність і впевненість у своїх силах.

Зміст програми представлено 2-ма напрямами:
1-й – набуття вихованцями знань про театр. Діти знайомляться з театром як культурною установою та правилами поведінки в театрі. Процес знайомства з безпосередніми та опосередкованими учасниками вистави відбувається послідовно.
2-й - використання знань про театр у самостійній театралізованій діяльності вихованців. Навчальний процес спрямовано на засвоєння різних типів творчих вправ, які спрямовані на розвиток розуміння образу: це вправи на розвиток уваги та уяви, засобів образної (жести, пози, міміка, пантоміма) та емоційної (інтонація, тембр голосу) виразності, «аутотренінгу». Ці вправи забезпечують поступове ускладнення завдань. На їх основі вихованці гуртка підходять до організації самостійної театралізованої діяльності. Виконання програмних вимог допомогають кожній дитині успішно реалізувати себе в різних галузях театральної діяльності та сприяють більш продуктивному навчанню.

Форми занять:

  • лекції-бесіди;
  • тренінги;
  • репетиції;
  • ігри;
  • показ театральної постановки (мініатюри, спектаклі);
  • участь у конкурсах, фестивалях різного рівня.

Методичні рекомендації

Навчальний процес в театральному гуртку «Прем’єра» побудовано як школу спілкування, основною метою якої є формування думаючої, люблячої, творчої й активної особистості, готової до творчої діяльності в будь-якій сфері. Цей курс навчання допомогає вихованцям глибше розібратися в собі і навчитися краще розуміти інших людей через тренінги, ігри, сцени з життя, мистецтво.

Основною формою навчання у театральному гуртку є заняття. Види діяльності на заняттях залежать від мети, вікових особливостей, інтересів вихованців. На заняттях театрального гуртка використовуваються такі методи та прийоми: виразне читання літературних творів та їх драматизація; інтелектуальна, продуктивна та ігрова діяльність з елементами творчості. Першi iгри, вправи мають бути простими, доступними i цiкавими. Успiшне виконання точно поставлених завдань стимулює дiтей, дає їм впевненiсть в своїх здiбностях. Найкраще, щоб на першому етапi заняття носили масовий характер. Це сприяє бiльш вiльному виявленню iндивiдуальностi гуртківців.

З самого початку занять необхiдно привчати учасникiв театрального гуртка уважно слiдкувати за тим, як їх друзi виконують своє завдання. Це розвиває увагу, а головне допомагає краще зрозумiти вимоги керiвника та чітко усвідомити до чого слід прагнути. Тобто, кожен вчиться на помилках iнших. Перед керiвником стоїть завдання навчити вихованців бути зацікавленими співучасниками та співтворцями заняття, в них бажання до творчого зростання та здобуття нових знать.Тут багато залежить вiд iндивiдуальних особливостей дітей i самого керiвника. Слiд скеровувати увагу вихованців i вчити їх спостерiгати так, щоб допомогти їм бачити i вiдкривати в добре знайомих предметах i явищах дещо нове, те, чого ранiше вони не брали до уваги. Велике значення має особистий приклад керiвника, його вмiння помiтити непомiтну, але характерну деталь, в тому чи iншому предметi, явищi i звернути на неї увагу дітей, цiкаво розповiдати про особистi спостереження, якi розкривають звичне i добре вiдоме з невiдомого боку.

На таких заняттях керiвник театрального гуртка повинен постiйно аналiзувати дiї кожного з дiтей i непомiтно допомагати їм засвоювати елементи сценiчної грамоти.

Велика роль у формуванні художніх здібностей гуртківців приділяється проведенню в системі на кожному занятті акторських тренінгових вправ, будь-якого етапу навчання з урахуванням вікових особливостей вихованців. Завдання тренінгу – пробудити творчу фантазію й мимоволі пристосовуватися до сценічних умовностей. Тренінг сприяє розвитку пластики, культури й техніки мови, розкріпаченню, зняттю агресії. Акторський тренінг припускає широке використання елементів гри. Саме гра здатна знімати зажатість, скутість, розвивати зорову й слухову увагу, пам’ять, спостережливість. Жвава і захоплююча форма проведення занять, заснованих на театральних тренінгах, пластичних імпровізаціях та грі, допомогають дитині розкритися й проявити себе у спілкуванні, а потім і у творчості.

Зміст даної програми орієнтує педагога на створення умов для активізації у вихованців естетичних установ, як невід’ємної характеристики їх світосприйняття й поведінки.

Особлива увага приділяється технології формування виконавської майстерності, яка безпосередньо зорієнтована на особистість вихованця. Технологія спрямована на формування психофізичної свободи вихованців, розвиток уваги, уяви, фантазіїї, а також уміння діяти. Вона дає змогу кожному члену колективу спробувати себе, подолати свою сором’язливість, невміння, незнання, труднощі та зламати “бар’єр комплексів”.

Технологія формування виконавської майстерності включає:

  1. Вправи на розвиток психофізичної свободи.
  2. Вправи для розвитку зосередження та уваги.
  3. Вправи для розвитку уяви та фантазії.

Методи, прийоми, вправи цієї технології спонукають юних акторів гуртка до творчої роботи, розвивають їх емоційне сприйняття, здатність, «спалахувати» від звичайних, на перший погляд, завдань педагога. Для поглибленого розуміння спеціфіки проведення занять у театральному гуртку пропонуємо дидактичний комплекс «Система акторських тренінгових вправ» (додаток 2).

Досвiд доводить, що гуртківці будь-якого вiку з задоволенням займаються сценiчною грамотою протягом довгого часу. Вони спiлкуються з товаришами, беруть участь у вправах i етюдах, що дає можливiсть порухатися, проявити свою iнiцiативу, уяву. Захоплення змiстом занять, творчiсть, що виявляється у виконаннi тренінгових акторських вправ, товариськi стосунки на основi колективної співтворчості - все це є важливими компонентами для формування високих духовних запитiв кожного гуртківця. А це має виняткове значення для виховання особистостi.

Навчальний матеріал програми дозволяє стимулювати дітей до образного й вільного сприйняття навколишнього світу (людей, культурних цінностей, природи), яке розвивається й збагачує його. Дитина вчиться поважати чужу думку, бути терплячою до різних точок зору, вчиться використовувати фантазію, уяву, спілкування з оточуючими людьми.

Критерії оцінювання навчальних досягнень гуртківців

Діагностика успішності отриманих знань, умінь та навичок здійснюється постійно в процесі поточних занять, підсумкових виступів.

Засвоєння програмного матеріалу оцінюється за такими критеріями:

  • оволодіння основними уміннями та навичками акторської майстерності, правилами роботи над образом, вимогами до сценічної мови;
  • наявність постійного відчуття акторського ансамблю, відчуття партнерства;
  • уміння аналізувати свою сценічну роботу і роботу колег;
  • уміння добре орієнтуватися в різних сценічних жанрах та амплуа й використовувати набуті знання та вміння в постановці номерів;
  • майстерне виконання індивідуальної програми декламатора;
  • участь у театральній та концертній діяльності колективу;
  • участь у конкурсах і фестивалях різного рівня.

Умовою для переведення вихованців з початкового на основний рівень є індивідуальні успіхи та відповідна база теоретичних знань.
Показником успішного освоєння навчального матеріалу програми є активна, творча участь вихованців у рефлексивних бесідах, інтелектуальних іграх «Ерудит театрального мистецтва», театральних вікторинах, літературних вітальнях, показах спектаклів, сценічних мініатюрах, конкурсах і фестивалях з театрального мистецтва.

Навчально-тематичний план занять початкового рівня першого року навчання

Початковий рівень. Перший рік навчання
(144 години) з розрахунку 4 години на тиждень

Розділ програми Мета й завдання Форми роботи Всього годин Теорія Практика
1 Вступне заняття Познайомити дітей з планом роботи гуртка Розповідь, бесіда, ігри 2 2 -
2 Абетка театру.Введення Запросити до гуртка усіх бажаючих дітей 6- 11кл; вести роботу над створенням колективу; знайомити вихованців з історією розвитку театрального мистецтва; розширювати кругозір Розповідь, бесіда, вікторина, ігри, відвідування театру, діалоги, акторські розминки, літопис 8 2 6
3 Театр – мистецтво колективне Створити умови для творчої самореалізації особистості дитини, його співробітництва в колективі; розвивати пізнавальні інтереси учнів; розвивати вміння довільно реагувати на команду; погоджувати свої дії з іншими дітьми в групі; знімати зажатість, скутість; формувати комунікативні вміння учнів Розповідь; бесіда; конкурси акторської майстерності; творча майстерня; театральні ігри-імпровізації; міні-сценки; зустрічі з людьми театральних професій 30 10 20
4 Культура й техніка мови Познайомити з мовними засобами виразності ;

розвивати мовне дихання, артикуляцію, голос, дикцію; вчитися чіткій вимові слів; вчитися будувати діалоги; аналізувати мовні ситуації

Дихальні й артикуляційні вправи; творчі ігри; діалоги, скоромовки, лічилки, мовні ситуації; міні-спектаклі 58 10 48
5 Ритмопластика Познайомити з немовними засобами виразності мови;

розвивати рухові здібності, уміння користуватися жестами; розвивати вміння на сценічному майданчику рухатися вільно, рівномірно, не зустрічаючись один з одним; розвивати вміння передавати за допомогою рухів, жестів характер героя

Імітаційні мовні ігри; пластичні ігри й вправи 30 10 20
6 Узагальнення й систематизація знань Узагальнити й систематизувати отримані знання в результаті вивчення тем Підсумкове й контрольне заняття; анкетування; фотовиставка; літопис; фестиваль дитячої творчості 14 2 12
7 Підсумкове заняття Підведення підсумків роботи за рік Відкрите заняття 2 - 2
Всього 144 36 108

Зміст програми початкового рівня першого року навчання

(144 години) з розрахунку 4 години на тиждень.

Розділ 1. Вступне заняття.
Бесіда з вихованцями про мету, яка ставиться перед ними в процесі навчання. Елементарні відомості про жанр та його напрямки. Техніка безпеки при виконанні фізичних вправ та засвоєнні необхідних навичок.

Розділ 2. Введення. Абетка театру.
Театр – як вид мистецтва.
Театр – одне з найдавніших мистецтв.
Батьківщина театрального мистецтва.
Народні джерела театрального мистецтва – обряди, ігри, свята.
Культ предків.
Виникнення російського та українського театрів.
Блазні – перші професійні актори.
Виникнення театру в нашому місті.
Історія академічного музично-драматичного театру ім. В.Г. Магара.
Практична робота
Бесіди з учнями: «Що таке театр?», «Театр у моєму житті», «Навіщо люди ходять у театр?».
Вікторина «Складаємо іспит на вихованість» (за правилами поведінки у театрі, кіно).
Російські народні ігри; ігри-імпровізації у блазнів.
Похід до драмтеатру.

Розділ 3. Театр – мистецтво колективне.
Подорож по театральній програмці.
Знайомство з театральмини професіями: актор, режисер-постановник, художник, декоратор, костюмер, гример, бутафор, суфлер та інші.
Оформлення спектаклю: світло, музика, декорації.
Практична робота
Робота у творчих майстернях: костюмерний цех, бутафорський цех, цех з виготовлення декорацій і т.д.
Конкурси з акторської майстерності.
Акторські розминки.
Театральні ігри: загальнорозвиваючі, спеціальні.
Розігрування міні-сценок.

Розділ 4. Культура й техніка мови.
Виразність мови – основна вимога до мови акторів.
Мовне дихання, артикуляція, голос, дикція.
Гучність мови.
Практична робота
Дихальні та артикуляційні вправи.
Вправи на дикцію.
Творчі ігри зі словами.
Скоромовки, лічилки.
Діалоги.
Мовні ситуації, іх аналіз.
Створення, репетиції й постановки міні-спектаклів на казковій основі сюжетів.

Розділ 5. Ритмопластика.
Немовні засоби виразності.
Гра міміки й жестів.
Вільна виразність рухами.
Практична робота
Імітаційні мовні ігри.
Пластичні ігри й вправи.

Розділ 6. Узагальнення й систематизація знань.
Повторення теоретичних знань про винекнення театру, як виду мистецтва; про театральні професії, перших професійних акторів.
Участь у конкурсах і фестивалях дитячої творчості.
Постановка спектаклю на основі казкових сюжетів.
Літопис театрального гуртка: фотовиставка.

Розділ 7. Підсумкове й контрольне заняття.
Підведення підсумків роботи за рік. анкетування.

Прогнозований результат початкового рівня першого року навчання

Результатом засвоєння навчальної програми є сформовані ключові компетенції вихованців:

Пізнавальні:
розширені знання про:

  • виникнення театрального мистецтва;
  • народні джерела театру;
  • виникнення театрального руху в Росії та Україні;
  • основні професії в театрі та іх роль у створенні спектаклю;
  • оформлення спектаклю;
  • театри міста, в якому ми живемо;
  • володіння театральними термінами.


Практичні:

  • володіння комплексом артикуляційної гімнастики;
  • уміння міняти за завданням педагога висоту й силу звучання голосу;
  • виголошення скоромовок і віршованого тексту у русі;
  • уміння чітко виголошувати в різних темпах по 5 скоромовок і лічилок;
  • вміння рухатися в заданому ритмі, по сигналу педагога, з’єднуючись у пари, трійки.


Творчі:

  • орієнтування в просторі, рівномірно розміщаючись на сцені;
  • вміння будувати діалог з партнером на задану тему;
  • складання діалогів між казковими героями.


Соціальні:

  • розширення власного світогляду;
  • поліпшення моторної, зорової пам’яті, логічного та образного мислення;
  • оволодіння навичками спілкування та колективної творчості;


Контроль результату:

  • підсумковий виступ з підготовленним твором байки, гуморески;
  • показ безпредметного етюду;
  • інсценування на основі народної казки.

Навчально-тематичний план занять основного рівня першого року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень

Розділ програми Мета й завдання Форми роботи Всього годин Теорія Практика
1 Вступне заняття Познайомити дітей з планом роботи та репертуаром гуртка на рік 3 2 1
2 Введення. Основи театральної культури Знайомити учнів з особливостями театрального мистецтва, його відмінностями від інших видів мистецтва, видами театрів, театральними жанрами Розповідь, бесіда, ігри, діалоги за участю ляльок, акторські розминки, розігрування сценок 27 7 20
3 Актор – головне чудо театру Навчити навичкам театрально-сценічної діяльності; знайомити з основами акторської майстерності; працювати над розвитком сценічної й довільної уваги, пам'яті, зорових і слухових сприйняттів, дотику, уяви; виконувати дії з уявними предметами Конкурси акторської майстерності; творча майстерня; ігри; театрально-творчі навчальні вправи; міні-сценки; тренінги; етюди на фізичне самопочуття 70 10 60
4 Культура й техніка мови Розвивати мовне дихання, вчити користуватися інтонаціями, відпрацьовувати правильну дикцію, артикуляцію. Розширювати діапазон і силу звучання голосу. Розвивати мову в процесі роботи над скоромовками, лічилками, діалогами Дихальні й артикуляційні вправи; творчі мовні ігри; діалоги, скоромовки, лічилки, мовні ситуації; міні-спектаклі; твір- казки 50 10 40
5 Ритмопластика Розвивати почуття ритму й координацію рухів, пластичну виразність і музикальність; створювати образи живих істот за допомогою виразних пластичних рухів; розвивати вміння рівномірно рухатися по сцені, не зустрічаючись один з одним Імітаційні мовні ігри; пластичні ігри й вправи; тренінги; театрально-творчі навчальні вправи; акторські розминки 50 10 40
6 Узагальнення й систематизація знань Узагальнити й систематизувати отримані знання в результаті вивчення тем Підсумкове й контрольне заняття; анкетування; фотовиставка; літопис; фестиваль дитячої творчості 13 3 10
7 Підсумкове заняття Підвести підсумки роботи за рік Відкрите заняття 3 - 3
Всього: 216 42 174

Зміст програми основного рівня першого року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень

Розділ 1. Вступне заняття.
Знайомство дітей з планом роботи та репертуаром гуртка на рік.
Техніка безпеки при виконанні фізичних вправ та засвоєнні необхідних навичок.

Розділ 2. Ведення. Основи театральної культури.
Особливості театрального мистецтва. Види театрів: ляльковий, драматичний, шкільний, театр одного актора; театр тіней; перший російський театр; античний театр; кріпосний театр; придворний театр.
Театр ляльок – один із видів театрального мистецтва. Народження театру ляльок. Петрушка і його іноземні брати. Творці ляльок. Театр ляльок ім. С.В. Образцова в Москві.
Сучасне обладнання театру.
Обладнання залу для глядачів: партер, амфітеатр, ложа, балкон.
Світ лаштунків. Обладнання сцени.
Театральні жанри: драма, трагедія, комедія, балет, бенефіс, водевіль, інтермедія, мюзикл, опера, оперета.
Практична робота
Бесіда: «Що ми знаємо про ляльковий театр?»
Заочна подорож до лялькового театру ім. С.В. Образцова (перегляд відеофільму).
Розігрування діалогів за участю ляльок.
Розігрування сценівок на теми казкових сюжетів.

Розділ 3. Актор – головне чудо театру.
Актор – як творець образу-характеру на сцені.
Основи акторської майстерності.
Органічна сценічна увага.
Розвиток уваги, пам’яті, спостережливості, зоревих і слухових сприйняттів, дотику, уяви.
Фізичне самопочуття.
Пам’ять фізичних дій.
Зміна відносин до предмета, місця дії, факту, партнера.
Дії з уявними предметами.
Практична робота
Вправи на освоєння елементів внутрішньої психотехніки.
Вправи на розвиток дотику, уяви, фізичну пам’ять, фізичне самопочуття.
Етюди на фізичне самопочуття.
Театрально-творчі навчальні вправи й ігри на дії з уявними предметами або на пам’ять фізичних дій.
Участь у театральних постановках.
Акторські розминки.
Екскурсії, відвідування театральних постановок.

Розділ 4. Культура й техніка мови.
Мовне дихання.
Інтонація.
Темп мови.
Правильний наголос. Логічний наголос. Правильність вимови.
Дикція. Діапазон і сила звучання голосу.
Діалог.
Практична робота
Вправи на розвиток мовного дихання.
Мовні ігри: «Гра зі свічкою». «Зіпсований телефон» та інші.
Побудова діалогів між героями народних казок у різних обставинах.
Знаходження ключевих слів в окремих фразах і реченнях і виділення їх голосом.
Складання колективної казки з додаванням по одному реченню.
Артикуляційна гімнастика. Лічилки. Скоромовки. Вірші.

Розділ 5. Ритмопластика.
Пластична виразність: ритмічність, музикальність, швидкість реакцій, координація рухів.
Практична робота
Ігри на розвиток рухових здібностей.
Музично-пластичні імпровізації.
Створення образів живих істот за допомогою пластики.
Ігри та вправи на розвиток пластичної виразності.

Розділ 6. Узагальнення й систематизація знань.
Повторення теоретичних відомостей про основи театральної культури: види театрального мистецтва, театральні жанри, обладнання сцени й залу для глядачів.
Узагальнення й систематизація отриманих знань про основи акторської майстерності, пластичної виразності, культури мови.
Участь у концертах дитячої творчості.
Участь у міських, обласних конкурсах і фестивалях читців.
Літопис театрального гуртка: фотовиставка.

Розділ 7. Підсумкове й контрольне заняття.
Підведення підсумків за рік. Театральний кросворд., весела вікторина.

Прогнозований результат основного рівня першого року навчання

Результатом засвоєння навчальної програми є сформовані ключові компетенції вихованців:

Пізнавальні:

  • розширені знання про:
  • особливості театрального мистецтва;
  • театральні жанри;
  • види театрального мистецтва;
  • основу акторської майстерності;
  • сучасне обладнання сцени;
  • володіння театральними термінами.


Практичні:

  • створювання пластичної імпровізації під музику різного характеру;
  • володіння комплексом артикуляційної гімнастики;
  • уміння запам’ятовувати задані мізансцени;
  • виконування на сцені природньо і вільно фізичні дії;
  • виконування вправ на розвиток дихання;
  • уміння чітко вимовляти 8-10 лічилок;
  • уміння вимовляти одну і ту ж скоромовку з різними інтонаціями;
  • читання напам’ять віршів, правильно розставляючи логічні наголоси;
  • складання колективної казки;
  • складання парних етюдів.


Творчі:

  • орієнтування в просторі, рівномірно розміщаючись на сцені;
  • вміння будувати діалог з партнером на задану тему;
  • складання діалогів у життєвих ситуаціях;
  • розвинення акторської сміливісті, творчої активністі.


Соціальні:

  • звільнення від психологічних блокувань;
  • уміння обирати потрібні джерела інформації;
  • проводження самостійних спостережень.


Контроль результату:

  • читання підготовленого віршового твору;
  • показ парних етюдів на вільну тему;
  • розігрування музичної казки.

Навчально-тематичний план занять основного рівня другого року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень

Розділ програми Мета й завдання Форми роботи Всього годин Теорія Практика
1 Вступне заняття Познайомити дітей з планом роботи та репертуаром гуртка на рік 3 2 1
2 Основи режисури й сценарної майстерності Знайомити учнів з основами художньо-постановочної діяльності, композиційною побудовою сценарію, сценічним завданням і її елементами; розвивати сценічну увагу Розповідь, бесіда, читання по ролях, ілюстрування, мовні ігри, тренінги, театрально-творчі вправи; вправи на пам'ять фізичних дій 77 13 64
3 Культура й техніка мови Тренувати чітку вимову звуків, слів, фраз; учити користуватися інтонаціями; будувати діалоги, самостійно вибравши партнера, тренувати силу звучання голосу, артикуляцію Театральні ігри, скоромовки, чистомовки, мовні ситуації, діалоги, акторські розминки 66 10 56
4 Ритмопластика Розвивати вміння володіти своїм тілом; розвивати почуття ритму, координацію рухів; удосконалювати рухові здібності; відпрацьовувати жести й міміку Імітаційні мовні ігри; пластичні ігри й вправи; тренінги, безпредметні етюди, ігри на перетворення 50 10 40
5 Узагальнення й систематизація знань Узагальнити й систематизувати отримані знання в результаті вивчення тем Підсумкове й контрольне заняття; анкетування; фотовиставка; літопис; фестиваль дитячої творчості; відвідування спектаклів 17 3 14
6 Підсумкове заняття Підвести підсумки роботи за рік. Відкрите заняття 3 - 3
Всього: 216 38 178

Зміст програми основного рівня другого року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень

Розділ 1. Вступне заняття.
Знайомство вихованців з планом роботи на рік. Співбесіди стосовно репертуару на рік.
Техніка безпеки при виконанні фізичних вправ та засвоєнні необхідних навичок.

Розділ 2. Основи режисури й сценарної майстерності.
Режисура. Режисерський постановчий план.
Основа театру – п’єса, основа театралізації – спектакль.
Сценарій. Ідейно-художній і композиційний задум.
Сценічна задача і її елементи.
Сценічна увага.
Композиційна побудова сценарію.
Створення оригінальної п’єси: зав’язка, кульмінація, розв’язка.
Практична робота
Бесіда про творців спектаклю «Хто і як створює спектакль?»
П’єси-розповіді.
Читання по ролях, обговорення, прослуховування, перегляд, ілюстрування, інсценівки.
Артикуляційні гімнастики, мовні ігри, акторські розминки, тренінги, театрально-творчі вправи.

Розділ 3. Культура й техніка мови.
Дикція. Чітка вимова слів, фраз.
Тембр голосу.
Ритм – особливості художньої вимови.
Практична робота
Вправи для розвитку артикуляційного апарату.
Вправи для розвитку дикції.
Чистомовки.
Лічилки. Скоромовки.
Забавні вірші.
Мовні ігри.
Побудова діалогів з обраним партнером.

Розділ 4. Ритмопластика.
Виразність рухів.
Освоєння сценічного простору.
Рух в різних темпах по сценічному майданчику.
Передача характеру і настрою музичного твору у вільних музичних пластичних імпровізаціях.
Жести і міміка.
Практична робота
Безпредметні етюди.
Імітаційні ігри.
Вправи на розвиток пластичної виразності: «У країні Велетнів», «Зачарований ліс», «Місто роботів» і інші.
Театральні ігри на перетворення, розвиток рухових здібностей.

Розділ 5. Узагальнення й систематизація знань.
Узагальнення й систематизація знань про основи режисури й сценарної майстерності: організації сценічної дії, створення художнього образу, композиційній побудові спектаклю.
Постановка спектаклю. Інсценівки.
Участь у концертах дитячої творчості.
Участь у міських, обласних конкурсах і фестивалях читців.
Літопис театрального гуртка: фотовиставка.
Культпохід у театр.

Розділ 6. Підсумкове заняття.
Підведення підсумків за рік. Гра «Весела естафета».

Прогнозований результат основного рівня другого року навчання

Результатом засвоєння навчальної програми є сформовані ключові компетенції вихованців:

Пізнавальні:
розширені знання про:

  • «сценарій», «режисуру», «композицію»;
  • композиційну побудову сценарію;
  • творців спектаклю;
  • володіння театральними термінами.


Практичні:

  • вміння на основі невеликих за обсягом розповідей створювати сценарії п’єс;
  • інсценування створених сценаріїв;
  • виконування артикуляційних й мовних вправ;
  • передавання колективно й індивідуально заданий ритм по колу;
  • зображування парного або групового етюду на задану тему;
  • орієнтування на сценічному майданчику;
  • уміння рухатися по сценічному майданчику у різних темпах;
  • уміння виразно читати забавні вірші, чистомовки, лічилки;
  • уміння правильно вимовляти 8-10 скоромовок.


Творчі:

  • сформований стійкий інтерес до театральної діяльності;
  • уміння проявити творчу ініціативу;
  • уміння брати участь у концертно-фестивальної діяльності.


Соціальні:

  • оволодіння навичками спілкування та колективної творчості;
  • вміння управляти своїми емоціями;
  • вміння визначати по вербальній і невербальній поведінці стан інших людей і адекватно реагувати;
  • вміння ціннісно ставиться до себе та інших;
  • вміння стійко долати труднощі психологічного характеру.


Контроль результату:

  • прочитати зі сцени уривок з прозового твору;
  • показати пластичний етюд на задану тему;
  • продемонструвати уривок з п’єси української драматургії.

Навчально-тематичний план занять основного рівня третього року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень
Розділ програми Мета й завдання Форми роботи Всього годин Теорія Практика
1 Вступне заняття Познайомити вихованців з планом роботи та репертуаром гуртка на рік 3 2 1
2 Театральний спектакль Познайомити з етапами роботи над створенням спектаклю; вчити використовувати в створенні спектаклю провідні виразні засоби – символ, метафору, алегорію, гіперболу; розвивати вміння залучати глядача в дію Розповідь, бесіда, мовні ігри, театрально-творчі вправи; вправи на пам'ять фізичних дій 21 2 19
3 Виконавська майстерність актора Розвивати особистість дитини, його інтелектуальні якості, мову, пам'ять, емоційну чуйність; допомогти стати гнучкими в спілкуванні, уміти знаходити нестандартні розв'язки, розкрити власний потенціал; формувати комунікативні навички, знімати напругу, що нагромадилася Театральні ігри, скоромовки, чистомовки, мовні ситуації, діалоги, акторські розминки; тренінги зі сценічного руху; художнє читання; репетиції; інсценівки; спектаклі 60 10 50
4 Театр і література Показати взаємозв'язок театру й літератури; познайомити із творчістю великих російських та українських драматургів, акторів Читання, перегляд і обговорення п'єс; створення п'єс-мініатюр на основі художніх творів; інсценівки 40 10 30
5 Культура й техніка мови Формувати чітку правильну вимову; розвивати вміння розповідати від імені різних героїв; представляти себе іншою істотою або предметом і складати монолог від його імені Творчі ігри зі словами; читання віршів; скоромовки; чистомовки; лічилки 40 10 30
6 Ритмопластика Розвивати уяву й здатність до пластичної імпровізації; удосконалювати вміння створювати образи за допомогою жестів і міміки Пластична імпровізація; гра міміки й жестів; тренінги; гри 30 10 20
7 Узагальнення й систематизація знань Узагальнити й систематизувати знання, отримані в результаті вивчення курсу Літопис шкільного театру; вистава; відвідування театру; інтелектуальна гра; фестиваль дитячої творчості 19 3 16
8 Підсумкове заняття Підвести підсумки роботи за рік Відкрите заняття 3 - 3
Всього: 216 47 169

Зміст програми основного рівня третього року навчання

(216 години) з розрахунку 6 годин на тиждень

Розділ 1. Вступне заняття.
Визначення мети та завдань на наступний навчальний рік.Повторення вивченого матеріалу за минулий рік. Техніка безпеки при виконанні фізичних вправ та засвоєнні необхідних навичок.

Розділ 2. Театральний спектакль.
Спектакль. Етапи роботи над створенням спектаклю.
Інсценівка.
Сюжет.
Персонажі.
Провідні засоби виразності театралізації – символ, метафора, алегорія, гіпербола.
Залучення глядача в дію.
Практична робота
Знайомство зі сценарієм.
Обговорення сценарію.
Обговорення характерів персонажів.
Вибір учнями персонажів, яких вони прагнуть зображувати на сцені.
Репетиції.
Театральні ігри.

Розділ 3. Виконавська майстерність актора.
Акторська майстерність.
Освоєння сценічного простору.
Сценічне спілкування.
Сценічна пластика.
Взаємодія з партнером на сцені.
Дії акторів у запропонованих обставинах.
Манера триматися на сцені.
Мова акторів.
Практична робота
Театрально-творчі навчальні вправи на освоєння сценічного простору, розвитку пластичної виразності, рухових здібностей.
Ігри-драматизації.
Конкурси юних театрознавців.
Етюди. Безпредметні етюди.
Пантоміма.
Акторські розминки. Тренінги.
Спектаклі.
Екскурсії.

Розділ 4. Театр і література.
В. Г. Бєлінський про літературу, театр, спектаклі, акторах свого часу.
Про систему К.С. Станіславського.
Великі драматурги: У. Шекспір, А. П. Чехов, О. М. Островський, Д. І. Фонвізін.
Про творчість знаменитих акторів: Ф. Г. Волкова, М. М. Ермолову, Е. Б. Вахтангова та ін.
П’єса – основа спектаклю.
Практична робота
Читання, перегляд, обговорення п’єс.
Створення невеликих за обсягом п’єс на основі літературних творів.
Інсценівка п’єс.

Розділ 5. Культура й техніка мови.
Рима як співзвучання кінців віршованих рядків.
Засоби звуконаслідування в художній мові.
Опорні слова, їх роль у мові актора.
Монолог.
Практична робота
Виразне читання віршів, діалогів, монологів, п’єс.
Творчі ігри зі словами: «Піймай риму», «Підкажи слово», «Хто як співає?»
Складання оповідань по опорних словах.
Скоромовки.
Чистомовки.
Лічилки.
Дихальні, артикуляційні вправи.

Розділ 6. Римопластика.
Пластична імпровізація.
Створення образів предметів і живих істот через пластичні можливості свого тіла.
Несловесні форми спілкування. Міміка й жести.
Практична робота
Ігри на розвиток уяви й пластичної імпровізації: «Осінній лист», «Сніжинки», «Умираючий лебідь» та інші.
Вправи на створення образів живих істот, предметів.

Розділ 6.Узагальнення й систематизація знань.
Повторення теоретичних відомостей про етапи побудови спектаклю, про роботу над інсценівкою, способи залучення глядачів у дію спектаклю.
Узагальнення й систематизація знань і вмінь роботи над роллю, дії у пропонованих обставинах.
Створення й постановка спектаклю на основі всесвітньої та української драматургії.
Літопис театрального гуртка: фотовиставка.
Культпохід у театр.

Розділ 7. Підсумкове заняття.
Підсумки за курс навчання. Визначення досягнень вихованців. Нагородження кращих вихованців.

Прогнозований результат основного рівня третього року навчання

Результатом засвоєння навчальної програми є сформовані ключові компетенції вихованців:

Пізнавальні:
повинні знати:

  • етапи роботи над спектаклем, інсценівкою;
  • виразні засоби театралізації;
  • про систему К.С. Станіславського;
  • про творчість знаменитих акторів і драматургів;
  • театральні терміни.


Практичні:

  • володіти на рівні виконавською майстерністю актора;
  • виразно читати вірші, діалоги, монологи, п’єси;
  • підбирати до слів рими, чотиривірші;
  • правильно виголошувати будь-які скоромовки;
  • взаємодіяти з партнером на сцені;
  • використовувати в акторській діяльності словесні й несловесні форми спілкування;
  • виконувати театрально-творчі вправи на освоєння сценічного простору;
  • брати участь у постановці спектаклів.


Творчі:

  • сформований стійкий інтерес до театральної діяльності, системне мислення;
  • уміти проявити творчу ініціативу;
  • брати участь у концертно-фестивальної діяльності;
  • набути досвід власної творчої діяльності;


Соціальні:
повинні

  • оволодіти навичками спілкування та колективної творчості;
  • вміти управляти своїми емоціями;
  • вміти визначати по вербальній і невербальній поведінці стан інших людей і адекватно реагувати;
  • ціннісно ставиться до себе та інших;
  • сформовано потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні;
  • повністю розкрито свою творчу індивідуальність;
  • сформована професійна перспектива.


Контроль результату:

  • прочитати зі сцени монолог;
  • показати пластичні та словесні імпровізації;
  • участь у постановці спектаклю.

Список використаної літератури

1. Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка [ Текс]/ В.Ц. Абрамян. ‒ К.: Лібра,1996. ‒ 224 с.
2. Аванесов Г.И. Русское литературное произношение. ‒ М.,1974.
3. Виготский Л.С. Русское сценическое поведение. ‒ М., 1986.
4. Горчаков Н.М. Режиссёрские уроки К.С. Станиславского. ‒М.,1952.
5. Захава Б.Е. Мастерство актёра и режисера. ‒ М.,1969.
6. Кнебель М.О. Слово в творчестве актёра.‒ М., 1965.
7. Кох И.О. Основы сценического движения. ‒М., 1962.
8. Кристи Г.В. Воспитание актёра школы Станиславского. ‒М.,1968.
9. Леонарди Е.А. Дикция и орфоэпия. ‒М.,1967.
10. Миропольська Н.Є., Никало С.А., Рагозіна В.В., Хлєбнікова Л.О., Шахрай В.М. Уроки художньо-естетичного циклу в школі: навчання і виконання. ‒ Тернопіль, 2006. ‒ 240 с.
11. Петрова А.И. Сценическая речь. ‒М.,1981.
12. Поламишев А.М. Мастерство режисера. Действенный анализ пьесы.‒М.1982.
13. Савков З.В. Как сделать голос сценичным. ‒ М.,1975.
14. Чехов М.А. О технике актёра. ‒ М.,2003. ‒ 490 с.

Список рекомендованої літератури для гуртківців

1. Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера. – М.,1969.
2. Кнебель М.О. Слово в творчестве актера.‒ М., 1970.
3. Савков В.В. Как сделать голос сценичным.‒ М., 1975.
4. Энциклопедический словарь юного зрителя. ‒ 1989.

Додаток 1

Приблизний репертуар
Початковий рівень.
I рік навчання

Байки:
1. І. Крилов. «Мавпа і окуляри»
2. І. Крилов. «Ворона і Лисиця»
3. Л.Глібов. «Свиня»

Гуморески:
1. С.Олійник. «Чудо в черевику»
2. С.Олійник. «Йшов автобус на Полтаву»
3. В.Юдін. «Богиня»
4. В.Юдін. «Вибір»

Безпредметні етюди на теми:
1. «Солодка радість»
2. «Лісові пригоди»
3. «Перший сніг»

Інценування народної казки:
1. «Колобок»
2. «Рукавичка»

Основний рівень.
I рік навчання

Віршований твір
1. В. Симоненко. «Подорож у країну Навпаки»
2. Л.Українка. «На мотив з Міцкевича»
3. Л. Українка «Я знала те…»
4. Л. Костенко. «Руан»
5. Л. Костено. «Життя іде і все без коректур»
6. Л.Костенко. «Біла симфонія»
7. І.Франко. «Матрона-комірниця»
8. І.Франко. «Ідилія»

Парні етюди:
1. «На морі»
2. «У магазині»
3. «Літо у бабусі»

Музикальний спектакль «Попелюшка»

Основний рівень.
II рік навчання

Уривок з прозового твору:
1. Л.Українка. «Блакитна троянда»
2.Теффі. «Катруся»
3. Теффі. «Курорт»
4. Е. Обухов. «Побачення»
5. А.Чехов. «Дачники»

Пластичний етюд:
1. «Сонячний ранок»
2. «Музика в моєму серці»
3. «Настрій весни»

Уривок з п’єси українського драматурга:
1. М.Левицький «У клуні»
2. Л.Яновська. «Бувальщина»

Основний рівень.
III рік навчання

Монолог:
1. Монолог Мірандоліни. К. Гольдоні. «Трактирщиця»
2. Монолог Оксани. М.Гоголь. «Ніч перед Різдвом»
3. Монолог Лаури. Т. Уільямс «Склянний звіринець»
4. Монолог Чичикова. М.Гоголь. «Мертві душі»

Пластичні і словесні імпровізації:
1. «Відпочинок на природі»
2. «Подорож до зоопарку»
3. «Малювання картини»

Постановка спектаклю:
1. Ю. Ентін. «Трубодур та його друзі»

Додаток 2

Дидактичний комплекс
«Система акторських тренінгових вправ»

Мета матеріалів – допомога педагогам навчити гуртківців фантазувати різні ситуації, уявляти та виконувати нафантазоване.
Матеріали складаються з трьох розділів : вправи-розповіді; вправи-етюди; вправи для тренінгу та деяких пояснень до них.
Леся Українка
Фантазіє! Ти сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Що будиш мертвих з вічного їх сна,
Життя даєш холодній хвилі в морі!
Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
Підводимо чоло, похиленеє в горі.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’єднала.
Ти світове з’єднала з таємним,
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна ніч, сумним.

Вступ
Мистецтво і, зокрема, мистецтво театру, не відображає і не репродукує життя, позаяк саме є його витвором.

Мистецтво самостійно конструює життя на основі законів дійсності. Правда життя і правда мистецтва не є категоріями, які виключають одна одну, а є величинами, що рухаються в одному напрямку, не перехрещуючись, як паралельні прямі. Рушійною силою і показником однієї є фактор часу, іншої – фантазія та уява. Ось чому займатися мистецтвом, не маючи здібностей до фантазування та уявлення, неможливо через те, що ці два поняття складають фундамент будь-якої творчості.

У театральному мистецтві фантазія та уява мають першорядне значення. Вибір п’єси, формування задуму майбутньої вистави від початку і до кінця відбувається за рахунок безпосередньої участі фантазії та уяви. Якість вистави, як результату сценічного втілення задуму, також залежить від активності їх роботи. І коли ми говоримо, що театр – це гра, а не дійсність, і практичний підсумок цієї гри – вистава, то перш за все маємо на увазі гру фантазії та уяви. Вміння фантазувати і уявляти визначають ступінь творчих можливостей людини. Більше того, їх активний прояв дає змогу обрати найбільш оптимальну галузь застосування цих можливостей.

Що ж таке фантазія та уява? У словнику психології читаємо : «Уява – це здатність людини до побудови нових образів шляхом переробки психічних компонентів, які містяться у минулому досвіді : психічний процес створення образу предмета або ситуації шляхом перебудови наявних уявлень».

У короткому словнику з естетики написано : «Уява художня – здібність, а також сам процес і результат створення художніх образів на основі відновлення в пам’яті і творчої переробки свідомістю минулих відчуттів, сприймань, уявлень, почуттів, вражень.

Уява – необхідний елемент будь-якої творчої діяльності людини, оскільки вона повинна заздалегідь уявити мету своєї праці. Виникнення нових художніх образів відбувається за законом асоціацій по суміжності, контрасту та схожості».

Отже, уява – це такий психічний процес, який забезпечує створення предметів, об’єктів, ситуацій, які раніше не існували. Уява перетворює реальну дійсність, віддзеркалюючи її в нових незвичних поєднаннях, співвідношеннях та зв’язках.

Будь-який твір мистецтва є результатом роботи фантазії та уяви митця, де життєва правда поєднана з художньою вигадкою.

К.С. Станіславський, торкаючись теми виховання актора, писав : «Уява створює те, що є, що буває, що ми знаємо, фантазія – те, чого немає, чого в дійсності ми не знаємо, чого в дійсності ми не знаємо, чого ніколи не було… Фантазія, як і уява, необхідна митцю».

Стосовно сценічної діяльності, фантазія – це здатність вигадувати, а уява – це здатність побачити вигадане. Висловлюючись мовою театру, «побачити» - це не тільки відтворити зорово, але й відчути внутрішнім поглядом все те, що породила фантазія.

Природа сценічної фантазії нескінченна. Природа ж сценічної уяви обмежена нашим пізнанням про предмети і явища. Фантазія може все. Уява тільки те, що є логічним і послідовним. Однак, це зовсім не означає, що в творчому процесі уяві відведена другорядна роль. Як раз все навпаки. Саме уява дає поштовх фантазії,саме уява йде попереду, створюючи умови для вигадки. У художній творчості розділити ці два поняття неможливо, як неможливо фізично відокремити душу від тіла у живої людини.

За думою дума роєм вилітає:
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо-тихесенько плаче
У самому серці, і ніхто не бачить.

У цих рядках Т.Г. Шевченка є і уява, і фантазія, але вони настільки переплелися між собою, що складають один цілісний образ, образ чутливого серця.

Говорячи про взаємозв’язок уяви та фантазії, їхню роль у творчому процесі, К.С. Станіславський писав : «Спостереження за природою творчо обдарованих людей відкриває нам шлях до оволодіння почуттями ролі. Шлях цей лежить через діяльність уяви, яка значно більшою мірою піддається впливу нашої свідомості. Не можна безпосередньо впливати на почуття, але можна розворушити в собі у потрібному напрямку творчу фантазію, а фантазія, як на це вказують спостереження наукової психології, збурює афективну пам’ять і, виманюючи із прихованих за межами свідомості складів її елементи колись відчутих почуттів, по-новому організовує їх у відповідності з образами, що виникають у нас. Так, образи фантазії, запалені в нас без найменших зусиль з нашого боку, знаходять відгук в нашій афективній пам’яті і викликають в ній звучання відповідних почуттів. Ось чому творча фантазія є основним найнеобхіднішим обдаруванням актора».


Вправи – розповіді
Методичні пояснення.
Однією з найбільш суттєвих проблем для сьогоднішнього театру є проблема створення яскравих і правдивих сценічних образів. Вирішити цю проблему без наявності емоційної пам’яті, набутих навичок зовнішньої виразності, вміння уявити запропоновану ситуацію майже неможливо.

Навчитися уявляти запропоновану або життєву ситуацію, а потім чітко, зрозуміло і яскраво розповісти про неї – одна з головних особливостей акторської майстерності.

В той же час, потрібно пам’ятати, що розрізненість думки, хаотичні стрибки з одного предмета на інший, відсутність логіки під час розповіді є свідченням того, що оповідач не бачить в уяві об’єкта розповіді.

«Вправи-розповіді», як завдання на емоційну пам’ять і спостережливість за явищами навколишнього середовища, дають змогу гуртківцям побачити та відстежити в буденному перебігу життєвих колізій виявлення суті тієї чи іншої частини життя людей, птахів, тварин і відношення до них.

Мета першого розділу : зрозуміти та відчути зміст вправ і не поверхово, а конкретно їх виконати.

Вправа 1
«Дім, в якому я народився»
Протягом 2-3 хвилин відтворити в пам’яті та розповісти про рідний дім. Бажано, щоб розповідь була змістовною, конкретною і в той же час лаконічною, щоб змогла викликати у слухачів зорове бачення цього дому.

Вправа 2
«Розмальований трамвай нагадує мені…»
Згадати такий трамвай. Побачити кольорові плями на його боках і розповісти, які асоціації він викликає, коли стоїть і коли іде.

Вправа 3
«Сніжинка біла, тому що…» Нафантазувати обставини, уявити і розказати, чому краплі вологи (води), які падають на землю, перетворюються на білі сніжинки. Звичайно мова йде не про наукове, а про поетичне пояснення.

Вправа 4
«Цей олівець нещодавно був…»
Розказати історію життя олівця від початку, тобто з того часу, коли він ще був деревом і до моменту, коли він став олівцем.

Вправа 5
«Коментатор»
Провести 2-3 хвилини репортаж про спортивне змагання (футбол, хокей, легка атлетика, гімнастика, бокс).

Вправи-етюди
Методичні пояснення.
Визначення творчих можливостей гуртківців залежить від багатьох показників. Насамперед це:
а) вміння концентрувати свою увагу на якомусь предметі або явищі.
б) вміння спостерігати за цими предметами та явищами, намагаючись простежити їх дії.
в) вміння асоціювати ці дії, пристосовуючи їх до себе.
г) вміння фантазувати та уявляти нафантазоване через практичне виконання етюдів (я – циркуль, я – стілець, я – блискавка, я – вітер ).

Всі показники дають змогу побачити здібність гуртківця до творчої роботи на сцені. Однак, починаючи працювати над етюдами, діти одразу ж намагаються їх показати і, як правило, етюди грішать приблизністю та лише позначенням змісту. Це зрозуміло, оскільки, отримавши завдання, гуртківці перш за все вмикають емоційну можливість своєї пам’яті, тобто йде спонтанний процес, що аж ніяк не тотожний суті поставленого завдання, де уява та фантазія перебувають на другому, а інколи і на третьому плані. В результаті гуртківці показують не повноцінний етюд, а напівфабрикат.

Мета другого розділу (вправи-етюди) якраз і полягає в тому, щоб через самостійний теоретичний аналіз завдання навчитися складати та втілювати практично теми етюдів, дотримуючись логіки і послідовності дії.

Під час виконання вправ не слід користуватися натуральними предметами, тільки уявними, які б розміри вони не мали. По-перше, це виховує здатність бачити предмет в цілому, виводячи його з площини уяви в реальний план. По-друге, привчає вірно визначити і використовувати запропоновані обставини, в яких відбувається дія.

Вправа 1
Замінити воду у вазі з квітами.

Вправа 2
На галявині ростуть різноманітні квіти. Вибрати найкращі. Скласти букет.

Вправа 3
Вимити тарілки та скласти їх за розміром.

Вправа 4
Перейдіть через рівчак по вузенькій деревині.

Вправа 5
Перед вами звичайний стілець. Сядьте на нього, враховуючи запропоновані обставини.
Це не стілець, а трон.
Це не стілець, а трон, а ви раб.
Це не стілець, а трон, а ви цар.
Це не трон, а стілець, а ви цар.
Це не стілець, а кінь.
Це не стілець, а тепла піч.
Це не стілець, а холодна крига.
Це не стілець, а брудний камінь.
Це не стілець, а сидіння нового автомобіля.
Це не стілець, а купа золота, а ви скнара.

Вправи для тренінгу
Методичні пояснення.

У кожній творчій професії не можна обійтися без вправ і тренінгу.

Художник, перш ніж намалювати картину, починає з етюдів, музикант тренує свої пальці постійним виконанням гам та пасажів, драматичному актору вправи допомагають зміцнити свою емоційну пам’ять, розвинути фантазію та уяву.

О.Я. Таіров зазначав : «Сценічний образ – це синтез емоцій й форми, народжений творчою фантазією актора» і додавав : «Мистецтво актора – це мистецтво реально втіленої фантазії».

Безумовно це так. Але не можна розглядати творчу фантазію як раз і назавжди дану від природи здібність. Ні, вона так само, як і все в творчості, має власність з’являтися і зникати. «Дім» фантазії знаходиться в зоні підсвідомого. Підсвідомість виявляє фантазію, спрямовує і керує нею. Видатний актор і режисер Є.Б. Вахтангов торкаючись теми свідомого у творчості митця і підсвідомого, яке він називає несвідомим, писав : «В зону несвідомості, окрім її самостійної здібності вибирати без відома свідомості, може бути надісланим матеріал для творчості шляхом свідомості… Хто свідомо дає їжу несвідомому і несвідомо виявляє результат праці несвідомого – той талант. Хто несвідомо дає їжу несвідомому і несвідомо виявляє – той геній. Хто виявляє свідомо – майстер. Хто ж позбавлений здібності свідомо чи то несвідомо сприймати, але прагне виявляти – нездара».

Отже, створює підсвідомість, а не свідомість. Однак підсвідомість без постійного «підгодовування» працює з перебоями. «Підгодовує» підсвідоме, зокрема фантазію, самостійна робота або так званий «індивідуальний тренінг». Необхідність такого тренінгу незаперечна. На самостійній роботі полягали К.С. Станіславський, В.Є. Мейєрхольд, О.С. Курбас, Гордон Крег, Макс Рейнхард, Жан Вілар, Бертольд Брехт та інші гранди світового театру.

Постійний індивідуальний тренінг – головна пожива для фантазії та уяви. Завдяки йому, як раз і створюються той настрій і ті умови, коли фантазія та уява починають працювати без примусу.

Нажаль, самостійний індивідуальний тренінг – це найменш контрольований процес в системі виховання. І не тому, що він відбувається за межами навчального приміщення, а скоріше тому, що це вольовий тиск необхідності й обов’язковості на свідомість і підсвідомість, які вимагають абсолютного усвідомлення, що займатися самостійно тренуванням власних психічних можливостей не примха, не розвага, а вимога творчості. Праця звичайно важка, але конче необхідна для досягнення майстерності.

«Актор повинен володіти своїм матеріалом, він повинен пізнати його, полюбити і розвивати його настільки, щоб матеріал став гнучким, надійним і слухняним його волі. Для досягнення цього необхідна величезна робота і невпинні щоденні тренування. Хай акторів надихає на це приклад такого блискучого майстра, як А. Рубінштейн. Навіть у вагоні, коли йому доводиться їхати куди-небудь з концертом, він брав із собою німу клавіатуру, щоб не пропускати без вправ жодного дня» - писав О.Я. Таіров.

Мета третього розділу : постійний та індивідуальний тренінг, який створює умови не тільки для розвитку фантазії та уяви але й усього творчого процесу.

Вправа 1
Визирніть подумки за вікно вашої квартири. Нафантазуйте, що там відбувається, виходячи з того, що ви чуєте за вікном.

Вправа 2
На столі лежить лимон. Уявіть, що це канарка. Спілкуйтесь із лимоном, як із пташкою.

Вправа 3
Коли йдете по вулиці, уявіть, що ви таємний агент, який слідкує за перехожими та рухом транспорту.

Вправа 4
Перефарбуйте подумки всі будинки в зелений колір, дерева в білий, а птахів у червоний. Уявіть, як це сприймають люди, коли вранці вийдуть на вулиці.

Вправа 5
Нафантазуйте розмови дерев, коли вони перебувають у різних ситуаціях (вранці, надвечір, коли дощ, спека, сніг, холодний вітер тощо

ВИСНОВОК
Фантазія та уява потребують постійного тренування почуттів, мозку та тіла актора. Первісний прояв акторського натхнення ще не гарантує високий рівень майбутньої творчої винахідливості. Тільки виконання відповідних вправ допоможуть акторові пізнати не тільки свої можливості, але й закони сценічної діяльності, якою він займається.
Ще з давніх-давен відомо,що немає вправ без мистецтва, як і мистецтво без вправ. О.Іванов намалював більше двох тисяч етюдів перед тим, як створити картину «З’явлення Христа народові».
Нажаль і сьогодні серед акторів спостерігається дещо поверхове ставлення до тренінгу, хоча всі вони знають, що етюди на фантазію та уяву – це сходинка до вирішення складної проблеми перевтілення в образ.
К.С. Станіславський, обмірковуючи систему навчання акторів, одне з головних місць віддавав фантазії та уяві. Крім того, ввів, так зване почуття «туалет артиста», тобто щоденні вправи, котрі проробляються вдома і перед початком занять для розвитку та підтримки внутрішньої (сюди входять також фантазія та уява) творчої техніки.
В.Є. Мейєрхольд поряд з теоретичною розробкою вирішення вистави в сценічному просторі, велику увагу в практичній роботі приділяв професійному акторському тренінгу, де пріоритет належить розвитку творчої уяви актора.
Є.Б. Вахтангов, поруч із необхідністю проробляти вправи спеціального характеру, звертав увагу і на розвиток образного асоціативного мислення актора (його творчої уяви).
М.О.Чехов закликав починати навчання акторів із формування в кожного з них «відчуття цілого» на основі уявлення про предмет.
О.Д. Попов у бесідах з учнями неодноразово говорив, що нехтування емоційною основою мистецтва, фантазією та уявою призводить до втрати логіки дії, робить процес с схоластичним і відверто ремісничим.
Г.О. Товстоногов увесь час наголошував, що створення яскравого сценічного образу неможливе без творчої фантазії.
Отже, розвиток фантазії та уяви – це не доповнення до чогось більш суттєвого в творчості, а необхідна праця, яка створює умови для повноцінної сценічної діяльності.