Проект самоосвіти вчителів природничо-математичного циклу за темою «Організація самостійної навчальної діяльності учнів» (Косарєва А.С.)

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Увага! Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації без письмового дозволу автора. Дозволяється, з метою навчання, використовувати елементи розробки з обов'язковим посиланням на дану сторінку.

Косарєва 151.jpg

Проект самоосвіти вчителів природничо-математичного циклу за темою «Організація самостійної навчальної діяльності учнів» був розроблений та впроваджений педагогами Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру: Косарєвою А.С- вчителем математики.

Актуальність проекту.

Школа – це простір життя дітей. У школі учень не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу має будуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя. Тому організація самостійної навчальної діяльності учнів актуальна на сьогоднішній день у Хортицькому національному навчально - реабілітаційному багатопрофільному центрі. Особливість цієї діяльності полягає в тому, що підготовка до уроків здійснюється у різнорівневих групах з обмеженим часом (1,5 – 2 години). Актуальність означеної теми зумовлена також потребою вирішення однією із проблемних тем у Хортицькому національному навчально - реабілітаційному багатопрофільному центрі, а саме: «Розвиток життєвої компетентності учнів шляхом запровадження інноваційних практико-орієнтованих освітніх технологій в навчально-виховний процес.

Першим кроком на шляху до організації самоосвітньої діяльності учнів було проведення діагностичного дослідження рівня ефективності самоосвітньої навчальної діяльності у закладі. Була запропонована анкета «На скільки ефективна моя самопідготовка» (адаптована на основі анкети « Анализ временных потерь» - Л. Зайверт, «Ваше время - в ваших руках». Ефективність самостійної навчальної діяльності учнів Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру визначалась за такими критеріями:

• вміння спланувати майбутню самостійну діяльність з урахуванням можливих витрат часу;

• вміння протистояти факторам, що заважають виконанню навчальних завдань;

• вміння довести розпочату справу до кінця.

Аналіз результатів дослідження показав необхідність написання методичних порад, а саме поради соціальним педагогам-вихователям щодо організації виконання домашніх робіт з математики під час самостійної навчальної діяльності (Додаток 1).

При підготовці даних порад були проаналізовані роботи таких авторів: Єрмаков І.Г., Ковганич Г.Г., консультації досвідченних вихователів Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру: Леонової Н.С., Тимофєєвої Н.В., Ковтун Л.В., Мамотенко С.П. Дидактів Л. Аристової, М. Данилової, Б. Єсипова, В. Онищука, Л. Занкової та інших. Вони розглядали самостійну навчальну діяльність як один із ефективних засобів навчання.

Для ефективної організації навчальної діяльності школярів, оптимізації їх самостійної роботи колектив вчителів продовжував впроваджувати проективно-рефлексивну технологію, раніше розроблену педагогічним колективом закладу. Використання даної технології дозволяє створити умови для проектування саморозвитку вихованця, актуалізації набутих ним знань, умінь і навичок у різних видах діяльності, усвідомлення ним власних дій і вчинків. Разом із тим, в процесі апробації технології, під час використання методу спостереження за школярами педагоги виявили ускладнення на етапі мовно-пізнавальної діяльності учнів, коли необхідно було виконувати складні операції аналізу та синтезу знань (такі труднощі часто виникають у дітей з особливими освітніми потребами). Подібні ускладнення є наслідком протиріччя між необхідністю оволодіння учнями багатомірною образністю людського мислення та його одномірною вербальністю, відсутністю засобів і методів для його розвитку. Означена проблема спонукала до пошуку шляхів формування в учнів самоосвітніх компетенцій за рахунок подальшого вдосконалення проективно-рефлексивної технології навчання. У зв’язку з цим колективом вчителів лабораторії було досліджено та практично реалізовано переваги дидактичної багатомірної технології, яка успішно впроваджується в навчальних закладах Росії.

Організація навчального процесу на основі широкого і системного використання проективно-рефлексивної технології, збагаченої багатомірною дидактичною технологією, створює оптимальні умови для формування самоосвітніх компетенцій: набуття дітьми вміння самостійно та критично мислити, усвідомлення ними, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані у житті, оволодіння мистецтвом розв'язання проблем. Дидактична багатомірна технологія поєднує поняття й образи, зберігає баланс між багатомірною образністю людського мислення та його одномірною вербальністю. У процесі інтелектуальної діяльності людина неминуче зіштовхується з наочним багатомірним простором, орієнтуватися в якому допомагає складання логіко-змістових моделей, які дозволяють:

 структурувати ідеї в ієрархічному порядку;

 виявляти смислові зв’язки між поняттями;

 представляти ідеї у більш зрозумілому вигляді.

Завдяки опорі на логіко-змістові моделі, учні з особливими освітніми потребами стають в рівній мірі зі здоровими дітьми компетентними на уроці. Можливість представити великі блоки начального матеріалу у вигляді наочної, інтегральної логіко-змістової моделі допомагає зберегти час для формування вмінь і навичок в учнів, а постійне використання логіко-змістових моделей формує у школярів систему логічно впорядкованих уявлень про тему, що вивчається, та про навчальний курс у цілому.

Для системного впровадження проективно-рефлексивної технології, збагаченої елементами дидактичної багатомірної технології, колектив вчителів розробив поетапну схему організації самостійної навчальної діяльності учнів (Додаток 2.)

За наведеною схемою вчителі природничо-математичних наук організовували роботу учнів щодо засвоєння навчальних модулів. З метою поширення інноваційного досвіду серед педагогічного колективу закладу члени методичного об’єднання проводили відкриті уроки, кожен з яких відповідав певному етапу організації самостійної навчальної діяльності учнів через інтегрування активів проективно-рефлексивної та дидактичної багатомірної технології . Завдяки організації самостійної навчальної діяльності діти творчо підходять до переосмислення вивчаємого модуля, складаючи логіко-змістові схеми, пишуть казки з використанням цих схем (Додаток 3).

Метою проекту є розвиток у вчителів професійної компетентності щодо організації самостійної навчальної діяльності учнів.

Завдання проекту:  дослідження проблеми організації самостійної навчальної діяльності учнів;

 розробка методичних рекомендацій соціальним педагогам-вихователям.

Цільовими групами проекту є діти з особливостями психофізичного розвитку і зворові діти, вчителі та вихователі.

Кількість учасників пректу: 68 дітей Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру, 6 педагогів, 10 вихователів. Опис проекту Проект передбачає підготовку та проведення 7 засідань методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу. Керівник проекту організовує роботу методичного об’єднання щодо дослідження та практичного розв’язання проблеми педагогічного супроводу самостійної діяльності учнів. Учасники проекту (вчителі з різних предметів природничо-математичного циклу) займаються самоосвітою за визначеними питаннями під час підготовки до кожного засідання методичного об’єднання та беруть участь у колективній діяльності в рамках його проведення. Робота здійснюється відповідно до плану.
Додаток 1

Поради соціальним педагогам-вихователям та учням 7-11 класів щодо організації підготовок до уроків математики, фізики та хімії на самопідготовках

Вступ

Школа – це простір життя дітей. У школі учень не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу має будуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя. Тому організація та проведення самопідготовки, активність та самостійність учнів у навчанні актуальні на сьогоднішній день у ХНРБЦ.

Актуальність означеної теми зумовлена також потребою вирішення проблемної теми ХНРБЦ на 2007-2008 навчальний рік, а саме: “Розвиток життєвої компетентності учнів шляхом запровадження інноваційних практико орієнтованих освітніх технологій в навчально-виховний процес”.

Першим кроком на шляху до оптимізації організації самоосвітньої діяльності учнів було проведення діагностичного дослідження рівня ефективності самопідготовок у закладі, результати якого і спонукали нас до написання даного порадника.

Отже, у жовтні 2007 року було проведено дослідження за анкетою “Наскільки ефективна моя самопідготовка”.


1. Основні поняття саморганізації навчальної діяльності та ролі соціального педагога-вихователя та учня під час проведення самопідготовок

Самопідготовка – це продукт самостійної навчальної діяльності вихованців з кожного предмету.

Мета учня під час проведення самопідготовки: самостійне виконання завдань навчальної діяльності.

Завдання соціального педагога-вихователя під час проведення самопідготовки:

- створити ситуацію успіху, сприятливі умови для саморозвитку дитини, здатної до життєтворчості;

- зацікавити дітей процесом пізнання, підтримати інтерес до навчання;

- забезпечити самостійність мислення, бажання і вміння думати;

- знизити психологічну завантаженість вихованців.

При підготовці даних порад були проаналізовані роботи таких авторів: Нечипоренко В.В., Позднякової О.Л., Леонової Н.С., Єрмакова І.Г., Ковганич Г.Г. щодо структури організації самопідготовок, а також отримано консультації досвідчених вихователів ХНРБЦ: Леонової Н.С., Тимофєєвої Н.В., Ковтун Л.В., Момотенко С.П. На основі отриманих знань була розроблена орієнтовна структура самопідготовки. Ця структура може бути використана соціальними педагогами-вихователем, наприклад, як основа для розробки власної, яка найбільш підходить у контексті потреб певної виховної групи.

Структура самопідготовки


1. Вступна частина (5-12хв.)

Організаторська функція соціального педагога-вихователя: мотивація учнів на активну самостійну роботу.

На початку самопідготовки доцільно проговорити з дітьми правила поведінки під час самостійної роботи. Систематичне нагадування цих правил допоможе соціальному педагогу-вихователю зберегти робочу атмосферу в групі, а вихованцю набути важливих навичок самостійної навчальної діяльності та навичок поваги один до одного. Серед правил поведінки можуть бути такі: не заважати один одному, вставати з місця можна лише за дозволом вихователя – підйом руки; забороняється відволікати одне одного від роботи; звертатися за допомогою можна лише до соціального педагога-вихователя або до консультанта групи.

Організаторська функція учня: продумати (скласти) план роботи над домашніми завданнями, виділити в ній головне, вчасно отримати необхідні консультації у вихователя. Для більш успішного виконання своєї функції учнями доцільно використовувати подану нижче пам’ятку. Підготовка до самостійної навчальної діяльності.

1. Уточнити розклад уроків.

2. Переглянути щоденник із записом домашніх завдань на завтра.

3. Одержати в бібліотеці необхідні книжки для самонавчання.

4. Підготувати необхідні підручники і акуратно покласти їх в тому порядку, в якому будуть виконуватись завдання.

5. Підготувати також щоденник, зошит, індивідуальні плани, олівці, лінійку, чернетку, конспекти, таблиці, атлас, додаткову літературу.

6. Відзвітувати вихователю (черговому по групі) про готовність до самостійної навчальної діяльності.

7. Запам’ятати: робоче місце повинно завжди знаходитися в повному порядку і нагадувати палубу корабля: нічого зайвого і все на своїх місцях.

2. Основна частина.

Під час самостійної роботи учнів, вихователь виконує три функції: діагностичну, корекційну та контролюючу.

Діагностична функція соціального педагога-вихователя:

- спостереження за роботою вихованців;

- визначення характеру ускладнень у виконанні завдань: (нечітко спланована робота, недбала підготовка до самопідготовки, неуважність на уроці (не опанував теорією питання, не знає правила, формули), невчасне звернення за допомогою тощо).

Корекційна функція вихователя: надання допомоги вихованцям в залежності від характеру ускладнень: порада, підказка, навідне запитання, пропозиція, побажання на майбутнє, зауваження тощо.

Контролююча функція вихователя:

- відстеження самостійності вихованців під час роботи, дисципліни і порядку у групі;

- відстеження якості виконання індивідуальних планів (співбесіда, взаємоперевірка, самоперевірка, рапортичка тощо).

Функція учня: самостійна робота над виконанням домашніх завдань відповідно до такого алгоритму:

1. Скласти підручники і зошити так, щоб було зручно працювати.

2. Проаналізувати завдання, відмітити головне, продумати способи та послідовність їх виконання (усні завдання повинні чергуватися з письмовими).
3. Отримати необхідні консультації у вихователя.

4. Під час виконання домашнього завдання:

а) не відволікатися;

б) якщо потрібна „розкачка”, починати роботу з легкого завдання, якщо, не потрібно – з найбільш важкого;

в) завжди користуватися підручником: уважно читати запитання та завдання до параграфа, розглядати малюнки, схеми, ілюстрації, користуватися довідковим матеріалом – це допоможе поглибити знання;

г) не заучувати механічно текст, адже основа запам’ятовування – розуміння:

д) якщо неможливо розв’язати її пізніше і починати вчити інший урок.

5. Самостійно перевірити виконання домашнього завдання. Самоперевіркою, самоконтролем, самоаналізом займатися і під час самостійної навчальної діяльності.


Під час роботи з текстом параграфа учням доцільно користуватися пам’яткою, яка подана нижче.

Як краще засвоїти навчальний матеріал?

1. Прочитай новий розділ навчального посібника швидко для початкового ознайомлення з матеріалом.

2. Другий раз прочитай цей же розділ повільно для більш ретельного вивчення та кращого запам'ятовування.

3. Під час повторного читання склади короткий конспект.

4. В конспект записуй лише найголовніше. Записи в конспекті повинні бути короткі та лаконічні.

5. Найбільш важливі місця треба підкреслювати або виділяти умовними позначками.

6. Після закінчення конспектування зроби маленьку паузу, відпочинь.

7. Спробуй відтворити у пам'яті вивчений матеріал, користуючись своїм конспектом.


При виникненні труднощів під час роботи над підготовкою домашніх завдань з математики учні можуть скористатися додатково розробленими пам’ятками, які подані нижче.

Як шукати рішення?
1. Зрозуміти запропоновану задачу.

2. Знайти шлях від невідомого до даних, якщо потрібно, розглянути проміжні задачі (“аналіз”).

3. Реалізувати знайдену ідею рішення (“синтез”).

4. Рішення перевірити та оцінити критично.

1. Про що свідчить задача? Що потрібно знайти? Чи визначене невідоме даними задачі? Чи вони недостатні, чи надмірні? Чи неможна сформулювати задачу інакше?
Чи неможна знайти зв’язок між даною задачею та якою-небудь задачею з відомим рішенням? Чи з задачею, яка вирішується простіше? Вирішується відразу? Ці питання потрібно повторяти кожен раз, коли в ході рішення наступає заминка, при вирішенні кожної проміжної задачі. Крім того: чи всі дані задачі були вже використані?

2. Сформулювати відношення між невідомими та даними.

Перетворити невідомі елементи. Зробити спробу ввести нові невідомі, більш близькі до даних задачі.

Перетворити дані елементи. Зробити спробу отримати, таким чином, нові елементи, більш близькі до тих невідомих, що шукаються.
Вирішити тільки частину задачі.
Задовольнити тільки частини умов: наскільки невизначеним буде тоді невідоме?

Узагальнити. Розглянути окремі випадки. Застосувати аналогію.

3. Відчувати правильність кожного кроку, застосовуючи лише те, “Що розглядається з повною ясністю чи виводиться з повною достовірністю” (Декарт). “Замінити терміни їх визначеннями” (Паскаль).

Чи схожий на правду результат? Чому? Чи неможна зробити перевірку? Чи немає іншого шляху, який веде до отриманого результату? Більш прямого шляху? Які результати ще можна отримати на тому же шляху?

3. Заключна частина самопідготовки - підведення підсумків роботи.

Функція вихователя та учня збігаються: відмітка позитивних сторін та недоліків в роботі, оцінка робота над виконанням домашнього завдання.

2. Пошук шляхів оптимізації організації самопідготовок в ХНРБЦ

З метою пошуку шляхів оптимізації організації самопідготовок в ХНРБЦ було проведено загальне опитування учнів та вихователів закладу з єдиним запитанням: “Що зробити для покращення самопідготовок ?”

На засіданні учасників самоврядування закладу означене питання викликало активне розуміння всієї значущості зачепленої проблеми, відбулося обговорення шляхів її вирішення і як результат цього обговорення було прийнято рішення: самопідготовку для старшокласників проводити у бібліотеках. Подальшим кроком для досягнення мети було поетапне опитування вихованців та вихователів всіх виховних груп ХНРБЦ. Діти та педагоги прийняли активну участь у обговоренні проблемного запитання, як наслідок - отримано багато пропозицій, що дійсно можуть покращити ситуацію з самопідготовками в закладі.
Серед пропозицій були такі:

1. Проводити самопідготовку у бібліотеках (для старшокласників)

2. Збільшити час проведення самопідготовки.

3. Самоврядування призначає шефство над учнями групи ризику.

4. Слідкувати за поведінкою, запобігати появі шуму.

5. Ввести 1 раз на тиждень консультаційні години вчителів – предметників для учнів.

6. У якості заохочення дозволити старшокласникам працювати самостійно у своїх спальнях під контролем вихователів.

7. Надати доступ до мережі Інтернет у другій половині дня для учнів до 21 години (для цього потрібен відповідальний за кабінет у цей час).

Література

1. Виховна робота в школі: теоретичний, методичний та практичний аспекти: Методичний порадник вихователю / автори - впорядники: Нечипоренко В.В., Позднякова О.Л., Леонова Н.С. – Запоріжжя : “Центріон”, ХНРБЦ,2007.

2. Соціальна і життєва практика учнів 12-річної школи: практико зорієнтований збірник / за ред.. І.Г. Єрмакова, Г.Г. Ковганич – Запоріжжя, 2006 рік.

3. Болсун А.И., Галякевич Б.К. Физика в экзаменационных вопросах и ответах. – Минск: “Белорусская энциклопедия”, 1998.

4. Пойа Д. Как решить задачу. – Львов, 1991.

5. Курс практической психологии, или Как научиться рабо тать и добиваться успеха: Учебное пособие для высшего управленческого персонала / Автор составитель Кашапов Р. – М.: АСТ ПРЕСС книга, 2007.
Додатки