Розробка бібліотечного уроку «Що таке ІКО (інформаційна культура особистості)» або інфоподорож за сторінками улюблених книг

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Содержание

План-конспект бібліотечного уроку

Автори: бібліотекар Назарова Світлана Леонідівна, вчитель інформатики Кобзарєва Тетяна Едуардівна, Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім. Т.Г.Шевченка Запорізької міської ради Запорізької області в рамках інтернет-семінару "Використання сучасних освітніх технологій в роботі бібліотекаря з розвитку культури читання школярів"

                     «Люди перестають мислити, коли перестають читати.»
                                                               Д.Дідро

Мета уроку: забезпечити стимулювання інтересу до активного читання за допомогою сучасних бібліотечних форм роботи та задовольнити інформаційні потреби учасників навчально-виховного процесу.
Цілі уроку: привернути увагу до подій бібліотечного життя; створити умови для роботи в мережі Інтернет; шукати шляхи спілкування з учнями інших навчальних закладів; збагачувати свій світогляд.
Обладнання: мультимедійний проектор; презентації:

План уроку:

1. Феномен інформації, її розвіток у суспільстві, інформаційна культура особистості. (слайди 1-15)
2. Інформаційна культура особистості. Основні поняття, завдання, характеристика складових:

  • бібліотечно-бібліографічна грамотність (слайд 16);
  • культура читання (слайд 19);
  • пропаганда бібліотечно-бібліографічних та інформаційних знань (слайди 16-18);
  • комп’ютерна грамотність (слайди 20-23);

3. Висновки. Експрес-опитування (перевірка знань нових термінов й понять).

Пояснювальна записка:


К уроку оформлюється інфовиставка: «Інформація. Бібліотека. Читання», матеріали якої допомагають розкрити тему бібліотечного уроку. У той же час на виставці експонуються бібліографічні посібники з інформаційної культури підлітків.
В якості наочного ілюстративного прикладу використовується комп’ютерна презентація уроку.
До початку уроку у суспільстві Google+ Читачі бібліотеки ЗНЗ № 1 м. Запоріжжя було проведено опитування за Google-формоюта отримані результати.
Перед початком уроку проводиться невеличке бліц-опитування учнів з метою виявлення рівня знань теми уроку та психологічного настрою на сприйняття матеріалу.

Блиц-опитування:

  1. Чи зросла роль та обсяг інформації в сучасному житті й навчанні?
  2. Чи потрібні спеціальні знання, щоб орієнтуватися в великому океані інформації?
  3. Чи відчуваєте ви зміни можливостей отримання в бібліотеці нової інформації, для навчання і як це виражається?
  4. Чи змінився спосіб читання з розвитком нових технологій та яка різниця між читанням друкованого тексту з екранного? Чи актуальна культура читання у наші часи?
  5. Чи замінить комп’ютер книгу або вони доповняють один одного, можливо суперечать між собою?
  6. Готуючись до уроків, ти частіше користуєшся довідковою літературою чи Інтернетом?
  7. Чи згоден ти з висловом «Книга – джерело знань»?
  8. Чи треба розвивати кожній сучасній людині, особливо учню, свою інформаційну культуру? Можливо й немає необхідності?

Хід уроку:

1. Феномен інформації, її розвіток у суспільстві, інформаційної культури особистості

Statya book 02January2015.jpg
Людство вступило в етап історії, коли однією з головних прикмет є зміни. Ці зміни інші, ніж у минулому. Їм притаманні непереривність, стрімкість, тенденція до прискорення, глобальний характер. Вони торкаються усієї планети, усіх галузей життя людини та суспільства, навчання. В цю епоху народжується нова економіка, нова політика, нове суспільство, нове навчання.

Нове суспільство – це суспільство розумової праці, змінюється сам характер праці: фізична праця витісняється з усіх сфер виробництва.
Нове суспільство породило новий тип економіки – економіки, що базується на інформації та знаннях. По твердженню фахівців, часові рамки оновлення інформації стрімко скорочуються при одночасному грандіозному рості її обсягів. В результаті приріст знань випереджає темпи зміни поколінь.
В старому суспільстві життя поділялось на період навчання та період роботи. Після отримання професійної освіти задача людини складалась лише в необхідності періодичного поповнення знань. Цей тип освіти зараз прийнято називати «підтримуючим».
В новому суспільстві потрібен новий тип освіти – «випереджуючий». При цьому навчання перетворюється в безперервне довічне заняття. Фахівцем сьогодні вже є не той, хто раз в житті навчився щось робити, як треба. Спеціалістом є лише той, хто постійно засвоює нові знання, обсяг яких подвоюється кожні півтора року. Девізом та змістом нового типу освіти є вислів «освіта на протязі всього життя». Крім цього, змінюються програми для навчання у школі та сам хід навчання.
Таким чином, в умовах нової економіки людині потрібно бути напоготові у разі кардинальних змін у своїй професійній діяльності. Учні це відчувають зараз: батьки вчаться поряд зі своїми дітьми. Отже, для всіх членів суспільства зростає необхідність постійного занурення в нові інформаційні потоки, оновлення знань, підвищення компетенції, засвоєння нових видів діяльності.
Сьогодні стало очевидно, що найсучасніші комп’ютери, швидкісний Інтернет не приведуть до рішення будь-якої проблеми, якщо суспільством не буде визнана глобальна значимість феномена інформаційної культури.
Наприклад, інформатизація суспільства. За допомогою мобільного телефону ми можемо дізнатись різноманітну інформацію: прочитати будь-яку книгу, подивитися прогноз погоди, курс валют, перевірити правильність кодування товару по штрих-кодам, пограти в інтелектуальні ігри або вийти в Інтернет.
На прикладі інформатизації школи: ми можемо обмінюватися інформацією з вчителем у Щоденнику.ua чи за допомогою електронної пошти, або skype, на сайті школи, в Google-сторінках школи, прийняти участь в іграх та проектах Інтернету.

Statya book1 02January2015.jpg
По твердженню спеціалістів, зараз ми достигли такого рівня пізнання, коли кількість інформації, яка необхідна в промисловості, управленні та науковому світу, доходить до тривожних пропорцій. Загальна сума людських знань к 1800 року подвоювалася кожні 50 років, к 1950 – кожні 10 років, а к 1970 – кожні 5 років. Особливо зростає обсяг наукових знань. Він подвоювалася вже за 1,5 – 2 роки. (слайд 3, 4)

По даним ЮНЕСКО, на початку 19-го століття у всьому світі виходило близько 100 наукових журналів, у 1850 р. – 1000, у 1900 – більше 10 тисяч, сьогодні більше 100 тисяч. Книг за останні 25 років вийшло стільки ж, скільки за усі попередні 500 років. (слайд 5)

Мар'янчук Н. Творча робота: "Інформаційні технології в сучасному державному управлінні"
Добре звісне усім явище, яке характеризується метафорою «Інформаційний вибух», породило у другій половині XX століття лавиноподібний зріст обсягів інформації. Слідством інформаційного вибуху була інформаційна криза – протиріччя між швидко зростаючими обсягами потоків інформації та обмеженими можливостями людини.(слайд 7)

Так, наприклад, сучасні працівники ІКТ галузі витрачають на інформаційну діяльність до 50 % свого робочого часу та можуть ознайомитися не більше ніж з 10 – 12 % публікацій, які вийшли за рік навіть з самої вузької спеціальності. (слайд 8) В результаті суттєво знижується ефективність використання інформації як важливого ресурсу. Щодня з’являються нові потоки інформації, орієнтуватися стає все складніше. Інколи вигідніше створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук аналога, зробленого раніше. (слайд 9)
Кардинальне рішення проблеми інформаційної кризи стало можливим лише при створенні принципово нової технічної та технологічної платформи, яка базується на персональних комп’ютерах та Інтернеті, оснащенні такою технікою сучасних бібліотек навчальних закладів. Безпрецедентний розвиток інформаційної техніки та технології склав основу розвитку глобального процесу сучасності – інформатизації суспільства, удосконалення роботи сучасної бібліотеки та бібліотекаря завдяки оснащення необхідною новою технікою та програмами, що прискорюють пошук і доступ до шуканого матеріалу.

2. Інформаційна культура особистості.

Основні поняття, завдання, характеристика складових.

Інформатизація як інтелектуально-гуманістична перебудова усієї життєдіяльності людини та суспільства на основі все більшого повного використання інформації в якості ресурсу розвитку різко підвищила значимість формування інформаційної культури особистості. Робота з формування інформаційної культури, яка є традиційною для бібліотек, в останні роки перетерпіла серйозні зміни. Тому давайте з вами розберемося – що ж таке інформаційна культура особистості, обсяг та зміст поняття.

Інформаційна культура особистості: обсяг та зміст поняття.

В основі будь-якої концепції лежить чітке визначення базового поняття. Принципове значення це має для такого складного та багатозначного явища, як «інформаційна культура». Як вже відмічалось, дослідження інформаційної культури проводяться представниками різних наук. Слідством є наявність різних, іноді діаметрально протилежних (гуманітарного та технологічного), підходів до поняття інформаційної культури та її формування в особистості. Можливо, така ситуація буде зберігатися ще довгий час.(слайд 15)
Інформаційна культура особистості – одна зі складових загальної культури людини; сукупність інформаційного світогляду та системи знань й умінь, що забезпечують цілеспрямовану самостійну діяльність за оптимальним задоволенням індивідуальних інформаційних потреб з використанням як традиційних, так і нових інформаційних технологій. Вона є важливим фактором успішної професійної та буденної діяльності, а також соціальної захищеності особистості в інформаційному суспільстві.
Для того щоб більш чітко представити зміст поняття «інформаційна культура особистості», використаємо образ «інформаційного древа», дерева, корені якого - це традиційна інформаційна грамотність та грамотність в сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ-грамотність), ствол – це інформаційний світогляд, плоди - здатність людини створювати нові інформаційні продукти та творчого їх використовувати з різною метою.(наприклад, Дерево знань)
Цей образ наочно показує, що поняття «інформаційна культура особистості» є більш широким (ємким) і повністю включає в свій склад поняття «інформаційна грамотність», відрізняючись від нього такими компонентами, як інформаційний світогляд, здібність людини створювати нові інформаційні продукти та творчо їх використовувати з різною метою.(слайд 16)
Особливе місце у складі поняття «інформаційна культура особистості» займає інформаційний світогляд. Сучасний період розвитку суспільства характеризується тим, що інформація є головним ресурсом, що визначає рівень розвитку держави, навчального закладу та окремих особистостей. З іншого боку, створений людиною штучний світ з його гігантською концентрацією та перенасиченням інформацією порушує екологічний баланс, руйнує природу та саму людину. У цих умовах виникає потреба в новій свідомості людства, в формуванні нового інформаційного світогляду, головною властивістю якого є ціннісне (осмислене,відповідальне) відношення до інформації, створеної та використовуваної інформаційними продуктами, технічними засобами, інформаційними технологіями.
Інформаційний світогляд – це система поглядів людини на світ інформації та місце людини в ньому, що включає цінності, переконання, ідеали, принципи пізнання та діяльності.
Зв’язок світоглядних знань з особистою практикою — важлива умова перетворення простого усвідомлення в переконання. Як і будь-який інший світогляд, інформаційний світогляд не можливо «вкласти в голову», треба створити умови, щоб людина сама прийшла до своїх переконань. Інформаційний світогляд нерозривно пов’язано с мотивацією учнів на інформаційну підготовку, зокрема, на вивчення інформаційної грамотності. Саме мотивація учнів визначає успішність їх інформаційної підготовки.
Крім інформаційного світогляду інформаційна культура відрізняється від інформаційної грамотності включенням в свій склад здібності людини створювати нові інформаційні продукти та творчо їх використовувати в різною метою.
Під інформаційним продуктом в даному випадку будемо розуміти результат інтелектуальної діяльності людини по створенню нової інформації або змістової переробки наявної інформації, яка представлена у формі документу. Наприклад, вчитель, на основі вивчення великої кількості публікацій, аналізу педагогічного досвіду, створює нове знання – нову методику, нову педагогічну технологію тощо і оформлює його в будь-який інформаційний продукт своєю науково-дослідницькою діяльністю – монографію, статтю, методичні рекомендації. Учні в ході своєї навчальної діяльності не створюють нового знання, проте на основі вивчення та аналізу відповідної літератури вони також створюють інформаційні продукти – реферати, доклади, курсові та дипломні роботи, в яких знайдена в різних джерелах інформація перероблюється та корегується відповідно до логіки автора, підлягає зіставленню та критичному оцінюванню.
Здібність створювати власний інформаційний продукт на основі самостійно знайденої, критично оціненої та перетвореної інформації є важливою властивістю творчої (креативної) особистості, розвиток якої є первинним завданням сучасної системи освіти, діяльності бібліотеки. Отже, можна говорити про те, що між становленням творчої, креативної особистості та формуванням інформаційної культури особистості є тісний зв’язок. Він проявляється у підвищенні продуктивності будь-яких видів інтелектуальної праці, сутність якої є робота з інформацією - її аналізу, зіставленню, порівнянню, класифікації та узагальненню, що неможливо без відповідного рівня інформаційної культури особистості.
Цей зв’язок проявляється також й в тому, що формування психологічної та інтелектуальної сміливості, незалежності, необхідних для творчої та креативної діяльності, а також для роботи з різноманітною та суперечливою інформацією, неможливе без відповідної інформаційної підготовки та оволодіння належним рівнем інформаційної культури. Без нової інформації неможливо розвивати уяву, народжувати нові образи, розвивати творче мислення та інтуїцію. Але усе це потребує від творчої особистості не тільки відповідних психофізичних якостей, а ще спеціальних знань, умінь, навичок, досвіду, системи поглядів в сфері роботи з інформацією та інформаційними технологіями, тобто з тим, що складає сутність інформаційної культури особистості.(слайд 17) Фізкультхвилинка "То не є проблема"

Складові інформаційної культури.

Якщо раніше бібліотеки вели пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань (про книги та бібліотеку, СБА, по основам бібліографії, використання довідників, бібліографічних видань та інших джерел інформації), то в умовах загальної інформатизації вже маємо діло з такими поняттями, як «інформаційний простір» (держави, регіону, школи, бібліотеки), «інформаційні ресурси» (державні, регіональні, галузеві тощо), «інформаційне середовище бібліотеки», «інформаційні бібліотечні технології», «комп’ютерна грамотність», «медіаграмотність».
Інформаційний простір – це деякий простір (територія – країни, регіону, центр НТІ, бібліотека, галузь знань, область науки або професійної діяльності), де «циркулює» найрізноманітніша інформація. А люди завжди живуть та діють в відповідному інформаційному просторі. У кожної людини своє інформаційне поле (так зване «інформаційне поле особистості»), яке входить в інформаційну культуру людини.(слайди 18 та 19, посилання)
Інформаційна культура людини – поняття багатогранне. ЇЇ формування починається в сім’ї, потім до нього підключаються ЗМІ, школа, вуз, продовжується на протязі усього активного життя людини. Інформаційна культура – це рівень знань, який дозволяє людині вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, приймати участь в його формуванні та сприяти інформаційній взаємодії. Потрібен не тільки визначний рівень знань, а ще уміння їх використати.
Інформаційна культура виражається в наявності у людини комплексу знань, умінь, навичок у взаємодії з інформаційним середовищем. Основні компоненти інформаційного середовища в бібліотеці:
1) Інформаційні виставки та поличні роздільники в книжковому фонді;
2) Інформаційні стенди;
3) Різноманітні засоби бібліографічного орієнтування (таблиці, схеми-алгоритми пошуку інформації в каталогах, карточках та базі даних);
4) Методичні плакати, правила, які роз'яснюють правила користування бібліотекою в цілому та окремими її підрозділами;
5) Система навчальних і пошукових комп'ютерних програм, які сприяють оволодінню читачами більш широкого кругу джерел та засобів самостійного пошуку інформації.
Інформаційна культура проявляється в інтересі до інформаційної діяльності, усвідомленні її важливої ролі в освітніх процесах, виборі джерел інформації та оволодінні алгоритмами їх переробки, використанні традиційних, електронних та інших інформаційних ресурсів, в усвідомлені себе як носія та розповсюджувача інформації, в активній інформаційній поведінці.
Основні складові інформаційної культури особистості:

  • бібліотечно-бібліографічна грамотність;
  • культура читання;
  • пропаганда бібліотечно-бібліографічних та інформаційних знань;
  • комп’ютерна грамотність.

Бібліотечно-бібліографічна грамотність – це комплекс знань, умінь та навичок читача, що забезпечують ефективне використання довідково-бібліографічного апарату та фонду бібліотеки. Вона включає знання про структуру бібліотечного фонду, складові бібліотечних каталогів, картотек та бібліографічних посібників, уміння знайти в бібліографічних посібниках, каталогах та картотеках необхідні джерела інформації.
Культура читання – складова частина загальної культури особистості, що є комплексом навичок роботи з книгою, які включають усвідомлений вибір тематики, систематичність та послідовність читання, а також уміння знаходити потрібну літературу за допомогою бібліографічних посібників, використовувати СБА, застосовувати раціональні прийоми, максимально засвоювати та глибоко сприймати прочитане (тезування, конспектування, анотування, рецензування, тощо), бережно використовувати друковані твори. Культура читання розглядається як необхідна складова частина культури праці, навчання та самоосвіти.
Пропаганда бібліотечно-бібліографічних та інформаційних знань – навчання читачів основним правилам пошуку та збору інформації в межах своєї галузі, реферуванню літератури, засобам організації особистих картотек та досьє (портфоліо, буктрейлерів, інфографіки, читацьких щоденників, буккросінгу, літакценту, літреклами, відеографіки, літературний дайджест тощо). Але є усього 5 способів організувати інформацію, які вимогають сучасні знання комп’ютерних програм. (слайди 20 та комплект 21, посилання)
Комп’ютерна грамотність – не нове поняття. Це знання, уміння та навички в галузі інформатики, необхідні кожній людині для ефективного використання в своїй діяльності комп’ютерних технологій. Важливими компонентами комп’ютерної грамотності є знання про використання ІКТ в різних сферах виробництва, культури, освіти; знання складу комп’ютера, принципів його роботи та функціональних можливостей комп’ютерної техніки; володіння сучасними програмними засобами. В процесі оволодіння комп’ютерною грамотністю формуються уміння використовувати комп’ютер при написані та редагуванні тексту, пошуку інформації, малювання, презентації своїх поглядів, досягнень, складати прості програми, алгоритми рішення задач, тощо.
Дослідження показують, що у значного числа користувачів бібліотек рівень інформаційної культури невисокий. Не секрет, що наші читачі слабо володіють навичками пошуку, відбору та аналізу необхідної їм інформації. Рівень інформаційної культури залишається низький тому, що прогресує функціональна неграмотність.
Наша бібліотека прийшла к висновку, що необхідно цілеспрямовано вести таку роботу, яка дозволяє учням осягнути основні інформаційні поняття, розгадати таємниці бібліографії, розвивати навички аналітико-синтетичної обробки тексту, освоїти сучасні технології читання електронних книг, використовувати на практиці основи мистецтва мови.
На жаль, у бібліотеці стоїть тільки один комп’ютер до 2007 року випуску, який активно використовується в роботі бібліотекаря. Тому ми не можемо здійснювати всеосяжне навчання читачів, але сподіваємося, що вони глибоко усвідомили важливу роль інформаційної культури людини у своєму житті та житті сучасного суспільства України, школи, бібліотеки, і будуть докладати зусилля у дистанційному навчанні за нашими пропозиціями для того, щоб бути затребуваними спеціалістами, людьми з високою кваліфікацією і духовними якостями, працюючими на процвітання нашого рідного міста, нашої любої України.

3. Висновок. Експрес-опитування

(перевірка знань нових термінів та понять).

  1. Які зміни відбуваються у нашому суспільстві?
  2. У чому полягає феномен інформаційної культури особистості?
  3. Що таке «древо інформаційної культури»?
  4. Що таке інформаційний простір, інформаційне середовище?
  5. Інформаційна культура особистості – як ви розумієте для себе цій термін?
  6. Які чотирі основні складові поняття «Інформаційної культури особистості» ви можете назвати.
  7. Ваші пропозиції, щодо розвитку бібліотеки як інформаційного центру за методом КМ "6 капелюхів":

Statya book0 13Mart2016.png

Інфоподорож за сторінками улюблених книг

В залежності від класу учні розглядають відповідні презентації, посилання на які є в супроводжувальній презентації (останній слайд).
Рекомендації для 5-го класу на І семестр: Книжкова поличка 5-го класу – укр_літ, Книжкова поличка 5-го класу - світ_літ.

Джерела

  1. Ресурси на Вікіпедії (основні поняття): інформація, інформатизація суспільства, інформаційна культура, інформаційний вибух, інформаційна діяльність, інтелектуальний продукт, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне середовище, світогляд, інформаційний простір, інформаційні ресурси, комп’ютерна грамотність, медіаграмотність, інформаці́йний підхі́д, функціональна неграмотність, аналітико-синтетична переробка тексту, електронна книга, дистанційне навчання.
  2. Информационные образовательные ресурсы нового поколения Тимур Шляндин
  3. Библиотечный урок для старшеклассников «Что такое ИКЛ (информационная культура личности)»
  4. Сучасний бібліотечний урок Nataliya Dmitrenko
  5. Орієнтовна програма занять по формуванню інформаційної культури школярів
  6. Портфоліо Безуглової Н.М.
  7. Інформаційно- комунікаційні технології в освіті Приходько О.В.
  8. Academy of Ukrainian Press
  9. LATCH - 5 способов организовать информацию
  10. Мастерская Инфографика как результат представления ученического исследования

Роботи учнів

За результатами бібліотечного уроку учні 11а прийняли участь у навчальному проекті "Ми в Інтернеті - 5 років! (до 30-річчя інформатики)"