Розробка уроку зі світової літератури з теми "Генрік Ібсен. Соціально-психологічна п’єса "Ляльковий дім"

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Увага! Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації без письмового дозволу автора. Дозволяється, з метою навчання, використовувати елементи розробки з обов'язковим посиланням на дану сторінку.

Сертифікат Голуб 170.jpg


Содержание

План-конспект заняття зі світової літератури "Генрік Ібсен – зачинатель європейської "нової" драми. Соціально-психологічна п’єса "Ляльковий дім" для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Тема заняття

"Генрік Ібсен – зачинатель європейської "нової" драми. Соціально-психологічна п’єса "Ляльковий дім"

Автор розробки

Голуб Яна Миколаївна - викладач світової літератури, спеціаліст.

Навчальний заклад

Запорізький гідроенергетичний коледж Запорізької державної інженерної академії

Група

1КОІ

Назва навчальної програми, автори програми

Світова література. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти / Укладачі: Дем’яненко С.І.,Дорофеєва Н.І., Касьянова С.П. - К: 2010 рік.

Тип заняття

Комбінований

Мета заняття

  • навчальна – ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом письменника, визначити основні принципи «нової» драми, розкрити суть соціально-психологічної драми “Ляльковий дім”, з'ясувати основні проблеми, особливості композиції драми, дослідити процес розвитку особистості Нори;
  • розвиваюча – розвивати аналітичне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки і толерантно їх відстоювати, формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст;
  • виховна – виховувати повагу до людської гідності.

Методична мета

Практичне впровадження новітніх технологій у навчально - виховний процес.

Міжпредметні зв’язки

  1. Українська мова. Види усного і писемного спілкування.
  2. Українська література. Теорія літератури.
  3. Культурологія. Культура Нового часу.
  4. Естетика. Музика і театр.
  5. Основи комп’ютеризації. Практичне використання ПК.
  6. Географія. Скандинавські країни.

Навчально-методичне забезпечення

Наочні посібники

Портрет письменника, плакат з висловом, малюнки студентів, одяг головних персонажів, декорації.

Роздавальний матеріал

Опорна схема «Композиція п’єси «Ляльковий дім», план аналізу драматичного твору, підручники, текст твору.

Технічні засоби навчання

Мультимедійний проектор, ноутбук, мультимедійна презентація створена викладачем «Життєвий і творчий шлях Генріка Ібсена. Еволюція творчості та новаторство. Драма "Ляльковий дім" (Додаток №1 - 34 слайди). П’єса «Ляльковий дім» (епізоди відеофільму)запозичені з мережі Інтернет.

ХІД ЗАНЯТТЯ


Епіграф:


Таємниця життя незбагненна,
але ми не можемо відмовитися від
спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти
Й. Гете

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.


(Слайд 1)

  1. Відзначення в журналі відсутніх.
  2. Перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання.

ІІ. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. Повідомлення теми заняття. (Слайд 2, 3)
Тема: Генрік Ібсен – зачинатель європейської «нової драми». Соціально-психологічна п’єса «Ляльковий дім».


2.Повідомлення мети заняття.

  • навчальна – ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом письменника, визначити основні принципи «нової» драми, розкрити суть соціально-психологічної драми “Ляльковий дім”, з'ясувати основні проблеми, особливості композиції драми, дослідити процес розвитку особистості Нори;
  • розвиваюча – розвивати аналітичне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки і толерантно їх відстоювати, формувати вміння та навики аналізу драматичного твору з опорою на текст;
  • виховна – виховувати повагу до людської гідності.


(Слайд 4)
Епіграфом до нашого заняття є слова німецького письменника, драматурга та мислителя Йоганна Гете: «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти». Таємницю життя нам не збагнути, але саме сьогодні ми спрбуємо пізнати та зрозуміти таємниці сімейного життя героїв драми «Ляльковий дім».
(Слайд 5)
На занятті ми будемо працювати за таким планом:

  1. Європейська «нова драматургія» та її представники.
  2. Повідомлення про життєвий і творчий шлях Г.Ібсена. Еволюцію творчості письменника.
  3. Повідомлення студентів – «літературознавців» про історію написання драми «Ляльковий дім», її творчу долю.
  4. Робота над змістом п’єси «Ляльковий дім».

А) Перегляд епізоду з відеофільму «Ляльковий дім» (І сцена І дії).
Б) Перегляд епізоду з відеофільму «Ляльковий дім» (ІІ сцена ІІІ дії).
В) Виступ акторської групи (або перегляд епізоду з відеофільму). (Інсценування заключної частини п’єси). Регламент 5 хв.

  1. Робота зі схемою «Внутрішня еволюція Нори».
  2. Аналіз драми (робота в зошитах).
  3. Вправа «Сенкан».
  4. Вправа «Мікрофон».


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ.

Вступне слово викладача.


«Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен – найвідоміший норвезький поет і драматург, засновник «нової драми», п'єси якого ось уже понад 130 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. Мабуть, тільки слава “короля казок” Г. К. Андерсена може змагатися з його популярністю. У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів Іб-сена? Передусім у тому, що він був сміливим мислителем, який не боявся переоцінювати загальновизнані ідеали. Крім того, він пройшов школу романтичного театру і, нарешті, перекинув місток до майбутнього, створивши канон “нової драми”. Особливо це відчувається в драмі «Ляльковий дім». Сам письменник зазначав, що цю п'єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. Ви усі в майбутньому чоловіки і дружини. Колись перед вами постануть питання сімейного благополуччя, їх потрібно буде вирішувати. І тоді вам в пригоді стане сьогоднішня наша тема.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

(Слайд 6)

Запитання до студентів (бесіда):

- Що таке «драма»?

Орієнтовна відповідь:


Драма — 1. Один з основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів.
2. Один із жанрів драматичного роду, поряд з комедією, трагедією, це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.

- Який твір називають соціально-психологічним?

Орієнтовна відповідь:


Соціально-психологічний твір — це твір, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово викладача про риси європейської «нової драматургії», її найви¬значніших представників.

Слова "театр", "драма", "сцена" - грецького походження. Саме там ко¬лись зародилося це мистецтво. Щоб зрозуміти сутність онов¬лення драматургії межі ХІХ-ХХ ст., давайте зорієнтуємося, якою була істо¬рія драми загалом. Драма ( дія) - це один з літературних родів, що зображує світ у формі дії і, здебільшого, призначений для сценічного втілення. Виникла драма ще в античний період і впродовж розвитку літературного процесу вона постійно зазнавала змін. Але саме межа ХІХ-ХХ ст. принесла в цей жанр свіжий подих змін — з’явилася «нова драма», яка об’єднала спільними ідеями та піднесла драматичне мистецтво на небувалу висоту. (Слайд 7) Завдяки творчості Генріка Ібсена, Б’єрнстьєрне Б’єрнсона, Бернарда Шоу, Кнута Гамсуна, Герхарда Гауптмана, Моріса Метерлінка театр перетворився на арену пристрасних ідейних дискусій, а внутрішні переживання героїв набули узагальнювального значення, стали втіленням філософських, соціальних і моральних проблем буття. І хоча від моменту народження «нової драми» минуло вже понад століття, вона донині не втратила актуальності, глибини, художньої новизни.

Давайте визначимо основні ознаки «нової драми» (Послідовний запис матеріалів у робочий зошит): (Слайд 8)

  • драматичні твори є « п’єсами про людську душу»;
  • зближення драматургічного простору з реальністю;
  • відсутність чіткої межі між трагедією і комедією, оскільки реальне життя – трагікомічне;
  • композиція п’єс має інтелектуально – аналітичний характер;
  • незавершена кінцівка (відкритий фінал).

(Слайд 9)
Найповніші можливості «нової драми» виявилися у творчості Г. Ібсена, а першим її довершеним твором уважається драма «Ляльковий дім» (1879), яка викликала в суспільстві бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про "Ляльковий дім"». Диску¬сія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні сало¬ни й вітальні. Чи спонукає п'єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про місце жінки у суспільстві в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на занятті.

Але спочатку я пропоную вам на крилах часу перенестися до Норвегії , батьківщини письменника Генріка Ібсена.

2. Повідомлення студентів про життєвий і творчий шлях Генріка Ібсена. Еволюцію творчості письменника (випереджальне завдання).


(Слайд 10)
Майбутній драматург Генрік Йохан Ібсена народився 20 березня 1828 р. в норвезькому містечку Шієні в родині заможного комерсанта. Коли хлопчикові було вісім років, батько розорився і для родини настали скрутні часи. У шістнадцять років Генрік починає самостійне життя учнем аптекаря в невеликому містечку Гемстаді - саме тоді він починає писати вірші в сентиментально-романтичному дусі. Генрік мріє стати лікарем та готується до вступних іспитів до університету Осло, але захоплюється театром і залишає навчання назавжди. (Слайд 11) Завдяки публікації п’єс "Катиліна" (1849) та «Богатирський курган» (1852) Г. Ібсен у 24 роки отримує посаду драматурга, режисера та художнього керівника норвезького театру в Бергені.

(Слайд 12, 13, 14)
У 1850 році він переїздить до Кристіанії (сучасне Осло) і стає професійним літератором та очолює (1857 р.) столичний норвезький театр. У драматургії того часу панувала так звана національна романтика. Але Ібсен був переконаний, що «не дріб'язкове копіювання сцен побуту» робить письменника національним, а «той особливий тон», що несеться «назустріч нам із рідних гір із долин... але насамперед — із глибини нашої власної душі». Тому вцілому 5о-ті роки ХІХ століття були для Ібсена чергою невдач. Його п’єси провалилися, керівництво театру було незадоволено відвідуванням спектаклів.

У квітні 1864 року він виїхав за кордон, де й прожив — у Римі, Дрездені та Мюнхені — до 1891 року, лише двічі на короткий час відвідавши батьківщину. Подорожуючи світом Ібсен робить дорожні замітки, які пізніше успішно видає.

(Слайд 15)
Всесвітньо відомим Ібсена зробили написані ним у той період «Ляльковий дім», «Пер Гюнт» та «Підпори суспільства».

Восени 1891 року Ібсен повернувся на батьківщину, а у 1898 році Норвегія урочисто відсвяткувала сімдесятиліття великого письменника. Невдовзі після сімдисятиріччя він пережив декілька ударів.

(Слайд 16)
Г. Ібсен Пішов з життя 23 травня 1906 року в Бостоні після виснажливої хвороби, йому було 78 років. Похований письменник на меморіальному Спаському кладовищі в так званому «Гаю честі» м. Осло. Молот зображений на могилі Генріка Ібсена – це символ, узятий з його вірша «Рудокоп» («Bergmanden» (1863): «Глубже вниз, в земную грудь//пробивай мне, молот, путь! //Вглубь, - пока лишь хватит силы, - //шаг за шагом, до могилы» [переклад А.В. и П.Г. Ганзенов].

(Слайд 17)
Усю творчість Генріка Ібсена умовно поділяють на 3 періоди.

  1. 1848-1864 - І період творчості — національно-романтичний. Оспівує героїчне минуле Норвегії. «Катіліна», «Богатирська могила»;
  2. 1865-1878 - II період творчості — реалістичний. Засудження буржуазної дійсності — «Бранд»,«Пер Гюнт»;
  3. 1878-1896 - III період творчості — створення «нової драми». «Ляльковий дім», «Привиди», «Дика качка».
3. Повідомлення групи «літературознавців» про історію написання драми “Ляльковий дім”, її творчу долю (випереджальне завдання).

Історія створення


(Слайд 18)
П'єса «Ляльковий дім» задумана в 1878 році (перші начерки із заголовком "Нариси до сучасної трагедії" датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув у класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.

(Слайд 19) В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-данська письменниця Лаура Кілер (уроджена Петерсон, 1849-1932). Під впливом п'єси "Бранд" 19-річна дівчина написала книгу "Дочки Бранда", яка вийшла у світ в 1869 році під псевдонімом. З нею познайомився Ібсен і порадив зайнятися літературою. Між ними зав'язалася дружба. Після смерті батька Лаура з матір'ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за ад'юнкта Віктора Кілера. Він був доброю людиною, але іноді у нього траплялися припадки жорстокості, особливо болісно переносив він грошові проблеми. У 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. У тому ж році вони з чоловіком відправилися до Швейцарії і Італії. Чоловік вилікувався від хвороби. На зворотному шляху в Мюнхені Кілери відвідали Ібсенів. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура знову зробила позику у формі векселя. За неї поручився далекий родич, великий комерсант. До моменту закінчення векселя Лаура була хвора після пологів, без грошей. Родич теж був у складному матеріальному становищі і не зміг викупити вексель. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель - але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім'ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, який незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали психічнохворий, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною, з 1879 приступила до літературної діяльності і поступово виплатила всі борги. Після цього у неї було дві зустрічі з Ибсеном. Саме її життя стало основою для сюжету "Лялькового дому".

Сценічна доля твору.


(Слайд 20)
Цікавою і складною є і сценічна доля п’єси «Ляльковий дім». На початку 1900 років ібсенівська драма заполонила всі європейські сцени. Перша постановка відбулася 21 грудня 1879 у Королівському театрі Копенгагена. Саме в цей час у п’єсах Ібсена грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Агнес Сорма. Найкращі акторки світу, граючи роль Нори, втілювали задум Ібсена по-різному. Італійська прима Елеонора Дузе не погоджувалась з авторським фіналом і драматург був змушений його змінити. Російська акторка Віра Комісаржевська навпаки повністю зберігала у заключній сцені ібсенівський текст. І обидва варіанти мали величезний успіх. На українській сцені п’єса вперше була поставлена ще в 1900 році в київському театрі «Соломон». Але публіка ще не була готова її однозначно сприйняти.

(Слайд 21)
Сучасний театр також ставить драми Ібсена, особливою увагою режисерів користується саме драма «Ляльковий дім».

Фільми за творами Г.Ібсена регулярно знімаються на його батьківщині. Драма «Ляльковий дім» займає особливе місце, перша екранізація відбулась ще у 1973 році, режисер Арилд Брінкманн. За межами Норвегії драма була екранізована двічі у Великобританії 1973 року, у Франції 1973 року. Відомий також телеспектакль «Нора» російського режисера Іона Унгуряна екранізований у 1980 році. Екранізації • 1973 - "Ляльковий дім", режисер Джозеф Лоузі, у ролях Джейн Фонда, Едвард Фокс, Тревор Ховард, Девід Уорнер. Франція / Великобританія • 1973 - "Ляльковий дім", режисер Патрік Гарланд, у ролях Ентоні Хопкінс, Клер Блум, Ральф Річардсон, Денхолм Елліот. Великобританія • 1973 - "Нора. Ляльковий Дім", режисер Арилд Брінкманн, у ролях Кнут Рисан, Лісі Фьельстад, Пер-Теодор Хауген, Бенте Берсюм. Норвегія • 1980 – «Нора», телеспектакль, режисер Іон Унгурян, у ролях Л.Мальована, А.Ромашин, И. Кваша, В.Заманський, Е.Нікіщихіна.

Цікаві факти

У 2001 році ЮНЕСКО включило рукопис "Лялькового дому" в список програми " Пам'ять світу". На честь головної героїні п'єси Генріка Ібсена названий астероїд (783) Нора, відкритий в 1914 році.


На честь Г.Ібсена названо кратер на Меркурії.

4. Робота над змістом п’єси «Ляльковий дім».
Слово викладача.


(Слайд 22)
П’єса «Ляльковий дім» - це класичний зразок соціально-психологічної драми, драми про дім, про сім’ю, про людей, які прожили разом багато років, але так і не змогли стати щасливими. Вона є прикладом того, як соціальний за своєю суттю конфлікт - зіткнення природних людських прагнень і надлюдських законів суспільства - набуває спочатку морального забарвлення (у п’єсі в межах сім’ї з’ясовується, морально чи аморально вчинила Нора, підробивши підпис на векселі), а потім дія переводиться у сферу психології - основна увага зосереджується на душевній боротьбі головної героїні. Невипадково цю п’єсу часто називають просто «Нора».

(Слайд 23)
Композиція п'єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.

Я пропоную завітати в гості до шанованого сімейства Хельмерів. Уявіть…Переддень Різдва…Звучить музика. У домі пахне ялинкою і свіжим печивом. Діти бігають і сміються в передчутті подарунків. У домі Хельмерів це перше Різдво, коли можна не обмежувати себе у витратах. І Нора радіє цьому, насолоджуючись життям, любов’ю чоловіка Торвальда, дітьми і гармонією, яку вона створила сама.

5. Перегляд епізоду з відеофільму «Ляльковий дім» (І сцена І дії – Нора та Торвальд Хельмери).

(Слайд 24)

Слово викладача.

На перший погляд складається враження, що перед нами щаслива подружня пара. Нора впевнена в коханні чоловіка, її тішать радощі материнства. Торвальд вбачає щастя у високому становищі в суспільстві, стабільному прибутку, вродливій жінці.Та дивними здаються звертання-слова до дружини: «білочко», «жайворонку», «пташко», «ласунко». (Слайд 25) Здається що Торвальд не сприймає свою дружину, як дорослу самостійну жінку. Вона мати трьох дітей, і їй аж ніяк не пасують епітети, якими наділяє її чоловік. Вражає заборона їсти печиво; а коли мова заходить про витрати, Торвальд з обуренням називає Нору «марнотраткою». Тому не можна з впевненістю сказати, що в цій сім’ї панує ідилія, гармонія. Ми відчуваємо, що за гарним фасадом будинку прихована якась таємниця.

(Слайд 26)

6. Бесіда

- Коли ми дізнаємося, що в родині є якась таємниця? а) сцена зустрічі Нори з Крістіною; б) сцена «Прихід Крогстада ».

- У розмові з подругою Крістіною героїня говорить: «У мене багато личин», - що це означає? (Вона веде подвійне життя, зумовлене своєю таємницею. Щоб врятувати чоловіка, який захворів на туберкульоз в перший же рік їхнього спільного життя, щоб відвезти його на лікування до Італії, Нора таємно бере гроші у ливаря та підробляє підпис свого хворого батька під векселем. З огляду на закон, вона підробила вексель.)
Вексель – це письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору.

- У чому причина її подвійного життя? (Нора страшенно боїться, що її таємниця буде розкрита, але змушена вдавати щасливу дружину-«лялечку». Власне, цей глибокий контраст між зовнішньою поведінкою і справжніми переживаннями героїні і лежить в основі п’єси.)

Для того щоб краще зрозуміти які зміни відбулися в сім’ї Хельмерів після розкриття таємниці головної героїні пропоную подивитись епізод з відеофільму.

7. Перегляд епізоду з відеофільму «Ляльковий дім» (ІІ сцена ІІІ дії)

(Слайд 27)

8. Бесіда

- Як змінюється відношення Хельмера до дружини після отримання викривального листа?

Орієнтовна відповідь

( Перший лист, який прийшов від Крогстада – викривальний лист, який загрожує кар’єрі та репутації Хельмера. Тому Торвальд безжально ображав Нору як злочинницю, стверджував, що така аморальна жінка не має права виховувати дітей, змалював її принизливе майбутнє, вічне упокорення в сім’ї. Та саме в цій страшній ситуації Нора «мужніла», «міцніла», поступово усвідомлюючи, ким насправді є Хельмер, почала розуміти в якій омані вона жила весь цей час, чекаючи «дива» (тобто того, що Хельмер схоче взяти її провину на себе.)

- Яких змін зазнає його принциповість після отримання звістки про те, що Крогстад повертає боргову розписку?

Орієнтовна відповідь

(Хельмер щасливий, він знову називає свою дружину «лялечкою», «пташечкою». Проте Нора не має душевного спокою і перериває потік ніжності чоловіка, пропонує спокійно сісти і з’ясувати, що ж відбулось.)

Ще однією важливою особливістю драми є її відкритий фінал і використання художніх символів, які допомагають розкрити складну психологію поведінки героїв твору. Пропоную вам подивитись інсценування заключної частини п’єси у виконанні наших акторів.

8. Інсценування заключної частини п’єси. Нора і Хельмер (Додаток №1 )

Регламент 5 хвилин.

(Слайд 28)
Завдання для групи: звернути увагу на внутрішню психологію героїні.

9. Слово викладача. Робота зі схемою «Внутрішня еволюція Нори»

(Слайд 29)
Розшифруйте ланцюжок

                  Лялька-дочка – лялька-жінка – людина-борець.

Орієнтовна відповідь

(Це етапи становища в сім’ї та становлення особистості Нори).

Заключна сцена драми доводить внутрішню еволюцію Нори від: Ляльки-дочки (якою вона була для власного батька) - ляльки-жінки (якою вона була для чоловіка) до людини - борця (усвідомлення себе як людини та прагнення до змін). Психологічні зміни, що відбувались з героїнею протягом твору зображені на схемі. Уперше Нора наважилась бути такою, якою є, упершеза 8 років подружнього життя вирішила поговорити з чоловіком серйозно. Вона була впевнена, що чоловік захистить її, та берегла його гідність і честь, навіть думала про самогубство, та виявилося… Нора пориває зі своїм родинним благополуччям, пориває з чоловіком, лишає дітей, іде в невідомість із свого затишного дому тому, що вона перестала бути «лялькою», зазнавши розчарування в доброчесності і законах родинного життя. Події, зображені у драмі, не роблять Нору іншою, а лише виявляють приховані раніше риси її характеру і примушують по-новому подивитися на своє місце у родині і на саму себе. Нора — справжня сильна особистість, яка безкомпромісно бореться за свою свободу. Тому фінал п’єси залишається відкритим — Нора ще не перемогла, але перемога вже близька. Можливо, станеться «диво», і Торвальд зможе внутрішньо змінитися, повернути Нору і створити з нею справжній — не «ляльковий» дім.

Подібний фінал п’єси, звичайно ж, викликав жорстокі нападки на Ібсена. Його героїню звинувачували в легковажності і брехливості, його самого – в прагненні звести наклепи на такий важливий в суспільстві акт, як шлюб та зруйнувати сім’ю.

Були й ті, хто вважав фінал п’єси неприроднім, стверджували, що ніяка мати не покине своїх дітей.

Ібсен навіть змушений був написати інший кінець драми, але при першій же можливості відстояв попередній фінал.

Отже, у п’єсі «Ляльковий дім» норвезький драматург з проникливим психологізмом показує духовний бунт жінки та її протест проти брехливої моралі суспільства.

10. Аналіз драми «Ляльковий дім» (За планом аналізу драматичних творів. Додаток №2) Послідовний запис матеріалів у зошити.


(Слайд 30)
- Визначте тему, головні проблеми та ідею твору.

  • Тема твору –духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
  • Проблематика твору – проблеми сім’ї, духовної єдності людей, честі, кохання, правди, совісті, дружби, людської гідності.
  • Ідея твору – заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей).

- До якого жанру ви віднесли б цей твір?

  • Жанр твору – соціально – психологічна драма, драма-«дискусія».

Теорія літератури:

«Драма-дискусія» – це драма, в якій герої є носіями різних, але добре обґрунтованих поглядів. Конфлікт будується на дискусії і впродовж п’єси не розв’язується, а навпаки, загострюється, а фінал залишається відкритим.

- В чому полягає конфлікт драми Ібсена «Ляльковий дім»?

Соціальний – зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства;

Сюжетний – таємниця і «кримінальний» вчинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам;

Психологічний – «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по-справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.

- В чому полягає особливість композиції Ібсенівської «нової драми»?

Драма на 3 дії «Ляльковий лім» має аналітичний характер композиції, що означає послідовне розкриття неблагополуччя і трагізму, які таяться під зовні пристойною оболонкою. Так поступово осягається внутрішня суть сімейного життя Хельмерів, на перший погляд, щасливого, але заснованого на неправді і егоїзмі яке закінчується поразкою.

- Визначте композиційні елементи драми «Ляльковий дім»:

  • Експозиція – переддень Різдва, показ життя в сім’ї Хельмерів.
  • Зав’язка – поява Крістіни Ліпне і Нільса Крогстада в домі Хельмерів. Крістіна за допомогою Нори отримує місце роботи. Крогстад теж вимагає допомоги.
  • Розвиток дії – Крогстад шантажує Нору. Нора в розпачі шукає вихід із складної ситуації і не знаходить його.
  • Кульмінація – лист Крогстада. Торвальд дізнався про злочин Нори, а Нора почула правду про Торвальда.
  • Розв’язка – розпад сім’ї. Нора йде з дому.

-В чому полягає символічність драми Ібсена?

Орієнтовна відповідь

(По-перше , символічна назва п'єси –”Ляльковий дім”, яка вказує на головну ідею-забуття в людині людського, та підтримується рядом ігрових ситуацій, символічними реаліями та епізодами. По-друге, символіка, пов’язана з Різдвом, оскільки головний зміст Різдва Христового полягає у поверненні до вічних цінностей, людських ідеалів, у відновленні порушених зв’язків з Богом та між людьми. Саме дім Хельмерів поєднав Крістіну і Крогстада, які, можливо, стануть щасливими. У домі Хельмерів залишаються діти Нори – запорука її повернення, яке може дати новий шанс їхній сім’ї, якщо Торвальд і Нора внутрішньо зміняться.)

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактивна вправа «Сенкан»

А зараз, пропоную вам в якості висновку до нашого заняття написати сенкан.

(Слайд 31)
Методичний коментар:

Сенкан: 5-рядковий неримований вірш із 11 слів, де

  1. рядок: 1 іменник (тема)
  2. рядок: 2 прикметники
  3. рядок: 3 дієслова
  4. рядок: фраза, що виражає суть теми
  5. рядок: 1 слово-синонім (часто висновок) до теми

Ключові слова: Нора, Торвальд, сім’я. Бажаю вам творчих успіхів!

Імовірний варіант сенкану:

Нора
Спокійна, покірна
Співає, танцює, веселиться
Дозволялє завжди собою керувати
Лялька

Торвальд
Дріб’язковий, байдужий
Грається, повчає, зраджує
Норою лише все життя користується
Ляльковод

Сім’я
Надійна, щаслива
Підтримує, шанує, допомогає
Завжди і в усьому можна покластися
Родина

Бажаючі зачитують свої твори.

2.Заключне слово викладача.

В п’єсі «Ляльковий дім» Ібсен першим підняв завісу над приватним життям окремої сім’ї. Це довелося зробити задля того, аби розібратися в механізмі подружнього і родинного щастя. Саме від цього, на думку драматурга, залежить доля світу. Сподіваюсь, що кожен з вас на своєму життєвому шляху зустріне справжнє Кохання та Щастя, і помандруєте разом із ним через усе життя.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ. ВИСТАВЛЕННЯ ОЦІНОК

Оцінити роботу студентів на занятті, відмітити кращі відповіді.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


(Слайд 32)
Вивчити біографію Ібсена; написати твір-роздум на тему: «Як я уявляю майбутнє Нори»; читати комедію Б.Шоу «Пігмаліон».

ІХ. РЕФЛЕКСІЯ

(Інтерактивна вправа «Мікрофон»)

(Слайд 33)
Закінчіть речення: «Сімейне щастя в родині Хельмерів, на мою думку, не склалося тому, що...  »

(Слайд 34)

Список використаних джерел

  1. Г. Ібсен. «Ляльковий дім». Коротка літературна енциклопедія.
  2. Градовський А.В. Картковий дім Торвальда: Вивчення п'єси Г.Ібсена"Ляльковий дім (Нора)". 10 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах.- 2001.- 2. - С.34-36.
  3. Копистянська Н.Х. У пошуках відповідей на вічні питання: Структурні паралелі: Генрік Ібсен ("Ляльковий дім") - Іван Франко ("Для домашнього огнища") / Н. Х. Копистянська, Н. Є. Тодчук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2000.- 4.-С.47-49.
  4. Ніколенко О.М. Таємниця сімейного щастя: Моральні проблеми в драмі Г.Ібсена "Ляльковий дім". 10 кл. / О. М. Ніколенко, С. Д. Стеценко // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1997.- 11. - С.22-26.
  5. О.В. Пронкевич. Зарубіжна література ХІХ ст. Критика. К.: Педагогічна преса.-2003.-430-457
  6. О.В. Пронкевич. Зарубіжна література ХІХ ст. Хрестоматія. .-К.:Педагогічна преса.-2003
  7. Половинкина Ольга. Новая драма: Генрик Ибсен // Литература. - 2004.-1-7 нояб. - С.5-7. - Бібліогр.: с.7.
  8. Понімаш Г.Б. Жіноче питання у драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2003.- 9. - С.52-61.
  9. Соловцова Ірина. Ібсен - реформатор європейської драми // Зарубіжна література. - 2002.- 17, трав. - С.19-21.
  10. Ціпов'яз Л. Пробудження особистості: (Драма Г.Ібсена "Ляльковий дім"). За прогр. 2001 р. - 11 кл., уроки 57-58 // Зарубіжна література. - 2002.- 9, берез. - С.7.
  11. Шахова Кіра. Ляльки, що шукають себе: За прогр. 1998 р. - 11 кл., уроки 57-58 // Зарубіжна література. - 2002.- 9, берез. - С.5-6.

Додатки

  1. ДОДАТОК1 1. Мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях Генріка Ібсена. Еволюція творчості та новаторство. Драма "Ляльковий дім". http://www.docme.ru/doc/926435/prezentaciya-vіdkritij-urok