Самостійна робота на уроках математики

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Одне з головних завдань сучасної математики – навчити учнів самостійно працювати, оскільки темпи надходження наукової інформації надзвичайно зросли і практично кожній людині, яка хоче мати роботу та продуктивно працювати, необхідно увесь час поновлювати свої знання, а то й переучуватись, а це можливо лише за наявності сформованих умінь і навичок самостійної роботи.

Самостійна робота учнів є одним із головних засобів систематичного й швидкого засвоєння матеріалу. Учні, які навчилися самостійно працювати, набувають навичок роботи з книгою, одержують більше задоволення від своєї, роботи, оскільки особисто долають перешкоди, шукають кращі способи швидкого виконання роботи, досягають результату без сторонньої допомоги.

Задачі, що ставляться при проведенні самостійної роботи, різні. Це може бути відпрацьовування якогось уміння з метою довести його до навички, перевірка засвоєння матеріалу, якогось методу, уміння давати обґрунтування, а іноді і дійсний контроль (найчастіше це контрольні роботи, що можуть бути різного обсягу). У залежності від задачі самостійної роботи допускається або не допускається (при контрольній роботі) допомога вчителя, іншого учня, підручника й інших посібників.
Самостійна робота розвиває в учнів:

  • кмітливість, ініціативу, творчість, твердість волі, наполегливість і завзяття в роботі, дисциплінованість;
  • сприяє зміцненню знань і навичок, дає можливість поглиблювати й розширювати знання, привчає до роботи з книгою;
  • активізує викладання, надає можливість вчителеві вивчити можливість кожного учня в процесі його роботи, спостерігати й відзначати його сильні і слабкі сторони;
  • полегшує проведення поточного обліку роботи учня.

Самостійна робота як прийом навчання застосовується мною на різних етапах процесу навчання для досягнення тих же цілей, що переслідуються на роботах, виконуваних під керівництвом учителя. На етапі осмислення досліджуваного матеріалу самостійні роботи на уроках математики можуть займати близько 5-6 хвилин, на етапі формування умінь по застосуванню досліджуваного матеріалу – до 10-15 хвилин, а на етапі формування навичок – до 30 хвилин. Доцільність таких робіт випливає з того, що за зазначені проміжки часу учні найчастіше встигають «створити» той запас помилок, розбір яких дозволяє ще раз переосмислити досліджуване питання.

В залежності від тієї педагогічної мети, яка переслідується при проведенні самостійних робіт, вони можуть бути розділені на дві основні групи: роботи навчальні й перевірочні роботи.
Зміст навчальних самостійних робіт полягає в самостійному виконанні учнями даних учителем завдань у ході вивчення теми, у виявленні зроблених учнями помилок і повторному поясненні вчителем навчального матеріалу з урахуванням цих помилок. З особливостей первинного закріплення знань випливають деякі особливості навчальних самостійних робіт. Знання учнів ще не тверді, непевні, існує деяка нечіткість і неточність у відтворенні думки. Тому завдання повинні бути репродуктивного характеру, перевіряти їх треба терміново і не виставляти за них низьких оцінок. При цьому можна користуватися підручником, зошитом, схемами, таблицями, довідниками. Дуже суттєво, щоб завдання вимагали не просто запам'ятовування, а свідомого засвоєння понять.

Навчальні роботи поділяються на:

  • роботи, спрямовані на підготовку дітей до сприйняття нового навчального матеріалу;
  • роботи тренувального характеру;
  • роботи на закріплення набутих раніше знань, умінь і навичок;
  • творчі роботи, спрямовані на розширення й поглиблення набутих знань.

Підготовчі самостійні роботи спрямовують учнів на відтворення раніше вивченого матеріалу, засвоєних практичних навичок і вмінь, чуттєвих уявлень, понять, їх актуалізацію в пам'яті і корекцію з метою створення у свідомості міцного фундаменту для засвоєння нового матеріалу. Завдання вчителя – викликати в учнів потребу в актуалізації певних знань, навичок і вмінь перед вивченням нового матеріалу.

До тренувальних самостійних робіт належать завдання при виконанні яких необхідно застосовувати теореми, визначення, властивості, формули. Після вивчення і закріплення біля дошки визначеного блоку нового матеріалу я пропоную учням невелику самостійну роботу відтворюючого типу. Учні отримують завдання для самостійного виконання.

У разі необхідності їм пропонуються різнорівневі картки для корекції знань.

До самостійних робіт на закріплення можна віднести такі, що розвивають логічне мислення та потребують комбінованого застосування різних правил та теорем. Вони показують, наскільки якісно засвоєний навчальний матеріал, а за результатами перевірки завдань цього типу виявляю необхідність займатися темою.
Велику зацікавленість викликають в учнів творчі роботи, які потребують високого рівня самостійності. Виконуючи завдання, учні відкривають нове в темі, яку вивчали на попередніх уроках. Це можуть бути завдання, які спрямовані на пошук інших способів розв'язання задач.

Зміст перевірочних робіт полягає в самостійному виконанні учнями даних учителем завдань після логічно завершених порцій навчального матеріалу і констатування на базі цього широти і глибини отриманих учнями знань і умінь. Перевірочні роботи поділяються на:

  • класні (математичний диктант, тести, контрольні роботи);
  • домашні.

Перевірочні класні роботи проводжу після логічно завершеного циклу навчального матеріалу. Їх метою є перевірка засвоєння теми (чи якоїсь її логічно завершеної частини) після її вивчення. Вони, як правило, розраховані на 30 – 45 хвилин. Завдання контрольних робіт мають в основному репродуктивний характер, але їх зміст глибший, ніж у перевірочних, вони передбачають перевірку декількох навичок. Контрольна робота не повинна бути аналогічною до перевірочної, бо тоді в учнів спрацьовує тільки пам'ять, а математичних понять вони не усвідомлюють.

У своїй практичній діяльності одним із видів роботи в групі впроваджую самостійне вивчення частини теорії за підручником. Самостійно опрацьовувати за підручником теоретичний матеріал учням можна пропонувати 2 – 3 рази в семестр. При роботі з підручником під час уроку обов’язково пропоную питання, на які необхідно відповісти після прочитання підручника. Результатом такої роботи є обговорення усією групою запропонованих раніше питань або пояснення опрацьованого матеріалу сильними учнями усім іншим.

Основна мета таких завдань – навчити учнів читати математичний текст. Особливості математичного тексту, по-перше, в тому, що він містить багато математичних понять, термінів, формул, символів. Коли учень не знає якийсь із термінів чи символів, то він не зможе повністю зрозуміти текст. По-друге, у тексті трапляються різні схеми та малюнки, що тісно з ним пов'язані. На них треба дивитися паралельно з читанням тексту; читати, доводиться не абзацами, а реченнями. По-третє, наявність різних шрифтів, якими виділяють означення, теореми, примітки. По-четверте, стиль викладу матеріалу – чіткість, строгість, лаконічність.

Як форму організації самостійних робіт можна виділити: * індивідуальні, тобто кожному учневі надається картка з посильними йому завданнями, тут враховується підхід, що диференціює, у навчанні;

  • фронтальні, у даному випадку самостійна робота пропонується вибірково, коли необхідно визначити рівень засвоєння матеріалу конкретним учнем;
  • групові, звичайно це бувають загальні самостійні або контрольні роботи.
  • На етапі формування вмінь і навичок можуть бути застосовані такі форми самостійної роботи:
  • самостійна робота з використанням різних алгоритмів чи схем;
  • самостійна робота із самоперевіркою та взаємоперевіркою;
  • самостійна робота з ігровими елементами;
  • математичні диктанти;
  • тестові завдання;
  • самостійна робота в парах (сильніший і слабший учень);
  • самостійна робота в групах із залученням учнів-консультантів.

Більш детально зупинюсь на декількох із них.

Використання алгоритмів є засобом унаочнення в процесі навчання математики і виконує пояснювально-ілюстративну та узагальнюючу функції. Саме алгоритми, схеми, схеми-опори, таблиці та інші наочні засоби є основою для міцного запам’ятовування знань учнями. Вони сприяють інтенсивнішому процесу мислення учнів та допомагають значною мірою раціонально використати час на уроці.

Математичний диктант – одна з ефективних форм організації самостійної роботи учнів. Це короткочасні письмові роботи, під час яких учні, сприймаючи завдання на слух (повністю чи частково), виконують його письмово або записують лише результат.
Систематичне використання математичних диктантів дає надійну інформацію про рівень засвоєння нового матеріалу, підвищує математичну культуру учнів, сприяє розвитку самостійності мислення, формує швидкість й точність думки, розвиває увагу, пам'ять, уяву учнів. Досвід показує, що диктанти можна проводити на початку уроку, після перевірки домашнього завдання і в кінці уроку. Складаючи математичний диктант, я використовую від 8 до 12 завдань: це дає можливість самостійно оцінити диктанти учнів. Якщо завдання не важкі – максимальна оцінка за диктант 10 балів.

А ще непогані результати дає проведення диктантів із взаємоперевіркою, наприклад, сусіда по парті. Учні ставляться до перевірки роботи товариша дуже відповідально і принципово.

Тести призначаються для організації самостійної роботи учнів, спрямованої на повторення курсу математики і підготовку до навчання у подальшому. Тести можуть використовуватися для моніторингового дослідження рівня математичної підготовки учнів, а також для вивчення їхнього математичного розвитку. Тести використовуються під час ЗНО, ДПА. Специфікою тестової форми перевірки якості знань є досить великий обсяг завдань, що потрібно виконати учневі самостійно за обмежений проміжок часу.

В організації самостійної роботи учнів важливу роль відіграють задачі за готовими малюнками. Розв’язування таких задач дозволяє економити час, сприяє розвитку математичної мови учнів, формує навички застосування співвідношень між елементами. Задачі за готовими малюнками на обчислення та на доведення можна використовувати для самостійних та контрольних робіт. Накресливши на дошці один малюнок, пропоную до нього кілька задач з різними даними. Різноманітність варіантів гарантує самостійність роботи учнів.

Маючи певний педагогічний досвід та спостерігаючи за подальшою долею випускників, все більше переконуюся в тому, що сьогодні суспільству потрібна людина не просто з високим рівнем знань, а інтелектуально розвинена, активна, цілеспрямована й самостійна. Людина творча та небайдужа, що вміє «створювати себе» та «знаходити себе» в усіх відношеннях та в різних сферах життя прагне до самовдосконалення і розвитку. Саме на нас, учителів, покладена величезна місія – сформувати особистість, здатну, у повній мірі, самоствердитись та самореалізуватись у такому швидко змінюваному, але все більш взаємопов’язаному світі.

А це можливо лише тоді, коли ми будемо використовувати педагогічні технології які не тільки збагачуватимуть учнів знаннями та вміннями з навчального предмета, а й розвиватимуть такі їх якості, як активність, пізнавальна самостійність, здатність творчо підходити до розв’язання як навчальних, так і практичних задач. Саме тому я декілька років працюю над методично-педагогічною проблемою «Самостійна робота учнів на уроках математики».

Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватись певних умов:

  • чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;
  • характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;
  • завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;
  • повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи;
  • повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;
  • важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;
  • повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

На закінчення можна сказати, що, хоча робота з навчання учнів умінню вирішувати основні види задач ще не вирішує проблеми розвитку самостійності учнів в цілому, але все-таки ця робота є важливим етапом у її досягненні. При самостійному виконанні вправ учень здійснює елементарний перенос знань, актуалізує необхідний спосіб дій, визначає шляхи розв’язання. Під час самостійної роботи також безумовно формується математична компетенція учнів.