Сценарій виховного заходу з народознавства «Вареники - Божі хваленики»

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Автор:

Біленька Світлана Олександрівна

Біленька 302.jpg

Тема:

"Вареники - Божі хваленики"

Мета заходу:

Ознайомити учнів з побутом нашого народу; навчити збазгачувати активний словник зразками народної творчості; розвивати світогляд, широту думки, пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови; поглибити знання з української традиційної кухні, а особливо з виготовлення вареників; з'ясувати значущість вареників у культурному та побутовому житті українців; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Хід заходу:

Слово вчителя

Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу як мова, література, мистецтво. Борщ, галушки, куття, іноземець скаже – то Україна. А таку страву, як вареники знає кожен. Як кажуть: „Вареники, вареники, Божі хваленики, не кожен їх варить, але кожен їх хвалить”.

Учениця

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось найдивніше?

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще - рулети та супи...

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

(Микола Гнатко)

Слово вчителя

Давай знайомитися! Українознавці стверджують, що продукт споконвіку наш, український, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь. І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вишиванкою. Вважається, що вареники суто слов’яїнська страва і першими їх почали готувати саме українці. Насправді, український народ запозичив їх у турків. Скуштувавши турецький смаколик «дюш-вару», українці його трошки переробили, спростили приготування та додали смачну начинку. Ось і маємо вареники.

Учень

Назва вереники – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.

Учениця

Вареники у структурі святково-обрядової їжі виконують такі функції: об’єднувальну (родини, при приготуванні страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень); символічну (народження, достатку, багатства, місяця, чоловічий символ, першопочатковості, зародження); магічну функцію (готували тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник).

Учень

Сидить москаль на прилавку,

Прищурює очі…

Так і знати: москалина

Вареників хоче.

Хоче бідний вареників,

То й ніщо питати!

Та тільки їх по-нашому

Не вміє назвати.

«Хазяюшка, галубушка! —

Став він говорити.-

Свари-ка мне вот энтаво!..»

-«Та чого зварити?..»

-«Да энтаво… как, бишь, ево

У вас называют?..

Вот, что, знаешь… берут тесто,

Сыром накладают…»

-«Та бог його святий знає,

Що вам, служба, гоже!..

Тісто сиром накладають…

То галушки, може?..»

-«Не галушки, не галушки,

Я галушки знаю…

Свари-ка мне, галубушка…

Все, бишь, забываю…

Уж с глаз долой, так с памяти!..

Вот энтакой бес-то!..

Да знаешь ли, энтак сыр-то,

А на сыре тесто!..»

-«Та бог його святий знає

І добрії люди!..

Сир у тісті?.. Хіба, може,

Чи не пиріг буде?»

-«Да не пирог, голубушка…

Экая досада!..

Да знаешь ли, туда масла

Да сметаны надо!..»

А вона-то добре знає,

Чого москаль хоче…

Та чекає барабана,

За ким затуркоче.

Як почула барабана…

Слава тобі, боже!

Та й говорить москалеві:

-«Вареників, може?..»

Аж підскочив москалина…

Та ніколи ждати.

-«Вареники-вареники!»

Та й пішов із хати.

(Степан Руданський)

Слово вчителя

Настала черга дізнатися більше про український смаколик.

Учениця

Вареник – чи ненайпопулярніша страва в української діаспори. Вареник навіть увіковічнили в камені в канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни.

Учень

Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році в місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.

Учениця

"Золотий вареник" - спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України. Нагорода була заснована в 1999 році. Знак, зроблений із золота та цирконію, розроблений і виготовлений у Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром.

Учень

Єврейський поет Саул Черніхівський, якій тривалий час жив на Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники":

А солнце

Теплое солнце весны, поднялось и залило светом

Поле, и лес, и луга. И луч на лице у старухи

Тихо играет; она же сидит неподвижно и слышит

Рокот и ропот воды, клокотанье, бурленье, - и видит

Пар над горшком, пузыри - и вареники в пене кипящей.

(Саул Черніхівський)

Слово вчителя

А на нашому святі теж знайдеться місце для музики.

Пісня "А мій милий вареничків хоче" у виконанні учнів. (Українська народна творчість)

(мінус)

Учениця

Вареники-великомученики,

Велику муку терпіли,

В окропі кипіли,

Сиром боки позапихані,

Маслом очі позаливані,

Я вас, вареники, величаю

І в сметану вмочаю.

(Українська народна творчість)

Учень

Хома в дружка Яреми запитав:

«Скажи мені, щоб ти робити став,

Якби я зараз дав тобі, приміром,

Макітри три вареників із сиром»?

«Ого, якби ж! - Ярема відповів.

-Я їв би, їв би, їв би, їв би, їв»!

А ті, що з'їсти був би неспроможний

Узяв, та й понадкушував би кожний!

(Автор невідомий)

Слово вчителя

Продовжуємо дізнаватися цікавинки про вареники.

Учениця

Як установили філологи, популярна дитяча лічилка "Еники Беники їли вареники" — не що інше, як переклад древньої шаманський мантри. Українською це звучить так:"Еники Беники їли вареники, Еники Беники бумс". Мантра потрібна, щоб відкрити в людини так називане третє око (щось начебто шостого почуття).

Учень

У XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і цінувався він дорожче рубіна. Аметист — улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, вівтарі.

Учениця

Один раз, ще будучи президентом США, Білл Клінтон був з візитом в Україні й спробував вареники з вишнею. Відомий гурман прийшов у невимовний захват й оголосив, що заносить вареники у свій список “Must Be Served”.

Учень

Фестивалі вареників – популярні в Україні. На початку вересня 2015 році фестиваль відбувся в Запоріжжі. Навесні 2015 року відбувся великий фестиваль вареників у Буковелі, де навіть створили партію любителів вареників. Рекордний вареник на подібному святі зварили в 2006 році в Черкасах, він мав вагу 70 кілограмів.

Хвилинка - смішинка

Слово вчителя

Як ви вважаєте "Діти плюс кухня" - вдале поєднання ? Можливо наступні слайди вплинуть на вашу думку? (Перегляд слайдів з малюками)

Як бачимо, ситуації бувають різними. Аби уникнути неприємностей , давай те запросимо до нашої світлиці справжнього майстра з виготовлення вареників. Дітки! Будьте уважні та слідкуйте за рухами шеф-кухара, ці знання вам ще сьогодні знадобляться конкурсах.

Майстер –клас від шеф-кухаря

Конкурс: "Ліплення вареників"

Запрошуються дві команди , які покажуть свою майстерність.

Музичний супровід:пісня "Вареники" у виконанні Р.Кириченко.

Слово вчителя

Та інколи буває й таке:

Учениця

Вірш «Господиня»

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Та щось швидко

Не виходить,

Знов пішла до сусіди

Поради питаю:

-Дай же мені раду.

Бо з варениками я

Зовсім пропадаю!

Поки я в сусідки

питала поради

мій собака вліз у хату

Й наробив шкоди:

Вліз бешкетник мій на стіл

Всю сметану так і з’їв.

А вареники мої

Під стіл полетіли.

Поки ті варенички

Під столом збирала,

А на мене з борошном

Кастрюля упала.

Борошно на голові,

кастрюля на шиї,

А варенички мої

Летять у помиї.

Поки ті варенички

В помиях збирала,

Зачепилась за баняк -

Серед хати впала.

А я тії варенички

На совок змітаю,

Висипаю на тарілку,

Милого чекаю

Ой, не сердься на мене,

Я ж твоя Маруся,

Бо така я господиня

Як твоя матуся.

(Автор невідомий)

Слово вчителя

На черзі ще один конкурс: команди повинні відтворити послідовність дій з моменту: «Хочеться вареників» до моменту «Та й смачні ж в мене вони вийшли!» ( Робота з картками: замісити, начинити, зварити, розкатати, зліпити, з'їсти тощо)

Конкурс " Ланцюжок дій"

Музичний супровід: українська весела мелодія

Слово вчителя

Рецепти вареників — для першого президента України Леоніда Макаровича Кравчука — це хобі. Він збирає рецепти начинок, вишукуючи їх навіть у стародавніх рукописах.

Учениця

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять...

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами - пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо - ще й як!

Учень

Ще ж і з вишнями не їли,

З полуницями беріть!

Ми вареників зварили -

Оце диво на весь світ!

З м'ясом, з рибою, з горохом,

Ось ще з маком та пшоном.

Ще посидьте з нами трохи,

В нашій хаті за столом.

(Микола Гнатко)

Слово вчителя

Ну ж бо гості дорогенькі, пригадайте з чим можна наліпити вареників?

Конкурс серед гостей

А чи відомі вам найдивовижніші начинки?

Начинка із квашених огірків, зі свіжої капусти, сирно-гарбузова з картоплею, маком, яблуками, капустою та оселедцем, із сиром та тмином, з горобиною та яблуками, з квасолею, з печінкою та гречкою, із сушеними грибами та рисом, зі шпинатом, з малини та заварного крему, з шовковиці, з персиком, з буряком, з капусти та баклажанів, з рисом та шинкою, м’ясом та томатами, манні вареники з абрикосами ,ліниві вареники з бананом.

На нашому святі теж присутні ті, кого можна нагородити. Група юних журналістів провела опитування серед учнів 5-А класу та вчителів, які в ньому працюють. Респонденти повинні були обрати найулюбленішу начинку серед трьох найпоширеніших : картопля, вишня, сир. За результатами опитування місця розподілилися таким чином: звіт групи.

Музичний супровід: лунають фанфари

Учень

В будь-якій країні гості на вечерю підеш—

Там вареників рідненьких нічим не заміниш.

Екзотичні будуть страви ті, про які мріяв!

Але згодом вас замучить справжня ностальгія.

Буде в спогадах спливати українська страва,

Чи з капустою, чи з сиром — горда , величава,

Запашна, смачна, кругленька, приємна на дотик,

Так і хочеться покласти якнайшвидше в ротик…

Бачте, тільки натякнула, була тут недовго,

А вже їсти всі готові , куштуйте! Смачного!

Щоб екзотики додати, елемент незвичний,

Ще для вас приготувала сюрприз вареничний!

(Автор невідомий)

Слово вчителя

Любі гості! Дізнайтеся свою долю в такий спосіб. Вареники для гостей з начинкою-сюрпризом.

Учениця

Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні.

Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті.

Їжте вареники з гречки — не буде між вами суперечки.

Їжте вареники з ревеню – не будете биті ремінем.

Їжте вареники з вишень - будете мати багато грошей.

Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами.

Їжте вареники з маком — усі їжте зі смаком.

Їжте вареники з сиром — з добром вас і з миром.

(Українська народна творчість)

Слово вчителя

У XIX столітті в Україні цілком звичайною справою були ласощі варениками розміром 30-40 сантиметрів! Цей факт був відбитий і в знаменитій повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вій": "...по хуторах малоросійських можна їсти галушки, сир, сметану і вареники величиною з капелюх..."... Та вареники зустрічаються в ще одному відомому творі письменника. Зверніть увагу на екран.

Відео

Упізнали героя та назву фільму? (Пацюк, "Вечори на хуторі біля Диканьки")

Запрошуються два учні на конкурс з поїдання вареників .

Конкурс: "Хто швидше?"

Музичний супровід:"Полька" (українська мелодія)

Та коли ж треба готувати вареники? У структурі календарного циклу вареники готували на такі свята як: Сорока святих , де ліпили сорок вареників; Масляну, на Сиропуст, на Святвечір, на св.Андрія (13 грудня), з метою ворожіння; на Щедрий вечір, на Русальний тиждень, на Трійцю, День Св. Варвари (17 грудня) , Масляну, на Маковія.

Учень

Вареники з сиром, вареники в маслі,

Ох, які ж бо ви, насправді, у мене прекрасні!

Вареники, варенички—кручені краєчки,

Начиночка найкраща - чи з м’яса, чи з гречки!

Взялись попід руки, як на вечорницях,

Побігли купатися в гарячій водиці.

У каструлю стрибнули у гарячу воду,

Потім в миску-хизувати свою смачну вроду.

Жартували з цукром, падали в сметану.

Ось так ви частували хазяйку старанну.

Вареники-варенусі, мої люби й милі,

Нехай всі на світі знають, що ви неліниві!

(Наталія Бобер)

Учень

Є вареники у хаті -

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

(Микола Гнатко)

Пісня у виконанні класу "Ой вареники у сметані"

Учениця

Ой, вставала раненько, картоплю варила,

До вечора вареників з картоплею ліпила.

Наварила вареників для гостей хороших,

Не жаліла силоньки, не жаліла грошей.

Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі — не попечіть губи..

А вже ж в ті вареники картоплі напхала,

Ще й перчиком притрусила, там його немало.

В череп’яну макітерку я їх положила,

Олійкою з цибулькою добре помастила.

Їжте, їжте, любі гості, рахувать не станем.

Може комусь буде мало — ми іще добавим.

Смачного!!!

Дякуємо за увагу!!!


Використані джерела

Українські вареники - легендарна українська страва

Цікаві факти про вареники

10 фактів про українські вареники

Фестиваль вареників у Луцьку

Рекорди і незвичайні факти зі світу вареників

Готовим.Ру

В.Ходасевич. Стихотворные переводы

Сценарій свята "День осені"

Ярмарка українських страв

Сімейне свято "Вареники неліниві"

Анжеліка Гайчук "Ой, вареники"

Пацюк ("Вечера на хуторе близ Диканьки")

"А мій милий вареничків хоче" (українська народна пісня)

"Полька" (українська мелодія)

Пісня "Вареники" у виконанні Р. Кириченко

Фанфари


Додатки

Презентація до заходу

Фотогалерея