Aктивізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск

Увага! Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації без письмового дозволу автора. Дозволяється, з метою навчання, використовувати елементи розробки з обов'язковим посиланням на дану сторінку.

Крохмаль 2017 280.jpg

Стаття «Aктивізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції»
Комунальний заклад "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради
2015-2016 навчальний рік

Автор:
Крохмаль Наталія Борисівна - заступник директора з навчально-виховної роботи

Тема:
«Aктивізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції»

Мета:
- продемонструвати творчі здобутки у справі навчання та виховання дітей з вадами слуху протягом опрацювання науково-методичної проблеми;
- сприяти формуванню цілісного уявлення про стан мовленнєвої діяльності дітей з ураженою слуховою функцією;
- висвітлити та переосмислити позитивний досвід з даної проблеми в контексті реформаційних процесів спеціальної освіти;
- стимулювати пошук шляхів розвитку мовленнєвих компетентностей нечуючих дітей задля підвищення рівня підготовки означеної категорії школярів до самостійного життя.

Актуальність та значущість
Провідна ідея сучасної спеціальної освіти у сфері сурдопедагогіки трансформується через:
-досягнення такого рівня освіченості, який відповідає потенційним можливостям дітей з порушеннями слухової функції;
- підготовку до адаптації та інтеграції вихованців у сучасне суспільство;
- формування активних рис особистості, яка здатна не лише споживати, а й створювати соціально-культурні й матеріальні цінності.
Реалізація даної ідеї можлива лише за умови формування основ мовленнєвого розвитку осіб з порушеннями слухової функції на принципах його пріоритетності.
Представлені матеріали – це узагальнення набутого педагогічного досвіду щодо впровадження в освітню діяльність практичних напрацювань задля вирішення проблем мовленнєвої компетентності учнів з вадами слуху та їх подальшої інтеграції у суспільство.


Для когось мова – це тільки слово,
Для когось – лише приємні відчуття.
Для когось мова – складна наука,
А для нечуючих – саме життя.

Ці слова, що йдуть від самого серця, стали девізом в опрацюванні проблеми: «Активізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції», яка мала на меті висвітлити та підняти на певну висоту всі здобутки, проаналізувати недоліки, визначити подальші напрямки роботи щодо формування мовленнєвої компетентності нечуючих учнів.
Науково-практичні напрацювання з даної теми стали справжньою школою педагогічної майстерності, ефективною трибуною популярізації педагогічного досвіду вчителів Запорізької школи-інтернату «Джерело».
Слід зауважити, що робота над цією проблемою розпочалась не на голому ґрунті, а всі ефективні методи сурдопедагогічної науки прищеплювались на міцному і здоровому стовбурі традицій навчання та виховання дітей з порушеннями слуху. Ще задовго до обрання педколективом школи-інтернату «Джерело» даної теми, декілька поколінь вчителів закладали фундамент роботи щодо розвитку мовлення нечуючих школярів.
З вдячністю оглядаючись на минуле Олександрівської школи-хутора для глухонімих дітей, на творчі надбання педагогів Запорізької школи-інтернату № 6 для глухих дітей, які створювали сприятливе мовленнєве середовище для нечуючих дітей, нинішнє покоління сурдопедагогів удосконалює здобутки у мовленнєвій сфері для розвитку комунікативних вмінь та навичок дітей з вадами слуху.
Головна ідея, яку педколектив школи-інтернату реалізовує в своїй практичній діяльності – це розуміння того, що мовлення є основою навчання і виховання дитини з вадами слуху, оскільки людина існує у мові, проявляє себе у мові, а через активне спілкування прокладає місток для порозуміння з іншими людьми.
Задля продуктивної роботи в опрацюванні науково-методичної проблеми були виокремлені етапи:

№ п/п Терміни опрацювання Етапи Завдання
І 2 роки Діагностико-прогностичний 1.Обґрунтування вибору науково-методичної теми.

2.Визначення основних шляхів в роботі над проблемою на підставі результатів діагностики мовленнєвої діяльності учнів.
3.Відпрацювання цілісної системи моніторингу.
4.Прогнозування результатів опрацювання науково-методичної проблеми.

ІІ 1 рік Функціонально-аналітичний 1.Створення умов для створення теоретико-практичного підґрунтя з метою становлення та розвитку педагогів школи-інтернату в процесі корекційно-педагогічного впливу в межах опрацювання проблемної теми.

2. Виявлення потенційних можливостей мовленнєвої функції школярів.

ІІІ 2 роки Корекційно-розвиваючий 1.Відпрацювання цілісної корекційно-педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню технологій формування мовленнєвої компетентності школярів.

2.Здійснення корекції мовлення учнів на підставі отриманих результатів моніторингових досліджень.

ІV 1 рік Підсумково-прогностичний 1.Підведення підсумків роботи над проблемною темою.

2.Визначення резервних шляхів підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу.


На першому етапі була відпрацьована цілісна система моніторингу. Завдяки педагогічним спостереженням протягом даного етапу опрацювання проблемної теми було виявлено: більшість школярів мають збіднілий словниковий запас і неадекватно використовують його в процесі спілкування. Також результати моніторингу засвідчили невисокий відсоток засвоєння фразового матеріалу.
Зусилля педколективу на діагностико-прогностичному етапі були спрямовані на:
-створення пакету фразового та наочного матеріалів з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив розвитку мовлення школярів; -рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно-побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування;
-відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення та рівня оволодіння граматичною будовою мови;
-створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану сформованості всіх компонентів мовлення школярів.
А результати, отримані на підставі впровадження мовленнєвої карти, стали основою для створення та апробації діагностичних методик вивчення відхилень у мовленнєвому розвитку учнів з вадами слуху.
Другий етап опрацювання науково – методичної проблеми характеризувався створенням комфортних умов задля отримання педагогами школи-інтернату можливості широкого ознайомлення із досягненнями у галузі судопедагогічної науки в Україні та за її межами.
Вчителі були задіяні як у роботі Міжнародних освітніх проектів («Українсько-канадський альянс» у світлі вирішення проблеми «Жити у суспільстві - означає спілкуватись»), так і у Всеукраїнських та обласних семінарах, конкурсах. Декілька років поспіль педагоги навчального закладу приймали активну участь у конкурсі «Вчитель року спеціальних закладів освіти» та отримали призові місця, репрезентуючи творчі доробки з тем, які висвітлюють проблеми активізації мовленнєвої діяльності нечуючих учнів:
«Формування мовленнєвих компетенцій на уроках української мови та літератури» (2009 р.);
«Ефективність використання інноваційних технологій методом модульного проектування у мовленнєвій діяльності» (2014 р.);
«Розвиток мовлення та історичного мислення в учнів з ураженою слуховою функцією на уроках історії» (2016 р.).
Педагоги школи-інтернату здійснювали пошук оптимальних шляхів моделювання та ефективного провадження педагогічних технологій, спрямованих на оновлення теорії і практики компонентів спеціальної освіти. Це дало їм змогу вивчати та творчо застосовувати кращі зразки педагогічного досвіду з проблеми формування та розвитку мовленнєвої компетентності дітей, підвищувати свій професійний статус.

Творчі узагальнення педагогічного досвіду вчителів школи-інтернату:
•«Мотиваційно-потрібнісне підґрунтя формування мовленнєвої діяльності учнів на уроках української мови і літератури»;
•«Розвиток мовлення глухих дітей шляхом формування моральних якостей та позитивних рис характеру в процесі позакласної роботи»;
•«Шляхи підвищення ефективності роботи з розвитку мовлення на уроках математики»;
•«Роль практичних завдань у розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності нечуючих учнів на уроках фізики»;
•«Забезпечення усвідомленої мовленнєвої діяльності учнів у процесі корекції їхньої рухової діяльності на заняттях з фізичної культури »;
•«Впровадження інтерактивних технологій на уроках математики як умова формування мовленнєвої компетенції учнів».
Протягом усього періоду опрацювання науково-методичної проблеми на засіданнях педагогічних та методичних рад розглядалися питання:
«Система роботи над розширенням словникового запасу школярів»;
«Розвиток зв’язного письмового мовлення»;
«Формування ініціативного мовлення»;
«Практична спрямованість навчання як умова розвитку мовленнєвої компетентності».
З метою підвищення ефективності роботи з активізації мовленнєвої діяльності учнів з ураженою слуховою функцією в школі-інтернаті була здійснена цілісна система теоретико-практичних заходів:
• загальношкільна конференція з теми: «Спілкування нечуючих учнів»;
•спеціальний семінар з проблеми: «Оптимальні шляхи формування мовленнєвого слуху»;
-семінари з проблемної теми:
• психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини;
• психолого-педагогічні умови забезпечення корекційної спрямованості навчання глухих учнів мовленню;
• методична спрямованість процесу формування мовленнєвих знань і вмінь;
-педагогічні читання з проблеми: «Шляхи вдосконалення зв’язного мовлення учнів школи-інтернату»;
-методичні наради з проблем:
•методи діагностики рівня мовленнєвого розвитку;
•особливості формування активного словника глухих школярів;
•співвідношення експресивної та імпресивної лексики глухих учнів.
Протягом наступних етапів в опрацюванні науково-методичної проблеми були застосовані сучасні методи комп’ютерізації щодо створення умов для подальшого розвитку мовленнєвої діяльності учнів з використанням Інтернет-програм для вдосконалення діалогічної та ділової мов у навчальному процесі школярів з вадами слуху.
Сприяли популярізації передового досвіду педагогів школи-інтернату з питань активізації мовленнєвої діяльності нечуючих учнів й експрес-конкурс «Кращий фрагмент уроку» та майстер-класи педагогів «Крок за кроком - до творчості».
Також були розроблені методичні рекомендації щодо використання ресурсів і програм з візуальним навантаженням. Педагогами-новаторами був зроблений акцент на створення сприятливих умов задля продуктивного вирішення завдань формування мовленнєвої компетентності учнів школи-інтернату через: -забезпечення пріоритетності та широкої варіативності у використанні різноманітних загальних і спеціальних прийомів та методів навчання; -комплексне застосування словесних, наочних і практичних компонентів впливу на інтелектуальний і мовленнєвий розвиток кожного учня. При визначенні шляхів активізації мовленнєвого процесу були виокремлені завдання:
-розвивати та збагачувати лексичний запас учнів з вадами слуху;
-сприяти максимальній реалізації мовленнєвого потенціалу школярів.
Ці завдання та специфіка мовної освіти спонукали педагогів школи-інтернату на пошук шляхів активізації мовленнєвої діяльності:
-організація навчально-виховного процесу на уроках у нестандартній формі ( урок-подорож, урок-ярмарок тощо);
-звернення до діалогічного методу навчання;
-створення проблемно-пошукових ситуацій;
-застосування творчих завдань;
-проведення дидактичних ігор;
-актуалізація художнього досвіду дітей (раніше вивчений твір, переглянуті спектаклі, кінофільми, прочитані літературні твори тощо;
-посилення емоційної спрямованості навчання: використання яскравих визначень, порівнянь, метафор, прийомів педагогічної техніки.
Застосування даних підходів щодо активізації мовленнєвої діяльності забезпечило ефективний розвиток комунікативних умінь і навичок, підвищення зацікавленості нечуючих учнів до навчальних предметів.
Дуже важливу роль у вирішенні проблеми розвитку мовлення школярів на третьому етапі відігравала творча робота педагогів щодо удосконалення програмового забезпечення. Вчителями навчального закладу відпрацьований діагностичний інструментарій та навчально-методичне забезпечення до уроків з розвитку мовлення.
Творчі вчителі розробили комп’ютерні програми для засвоєння найбільш складних тем та перевірки рівня оволодіння школярами мовленнєвими навичками на уроках мови, фізики, біології.
Вчителі-словесники відпрацювали методичні рекомендації для більш функціонального використання учнями словників різної типології задля тлумачення незрозумілих слів.
Протягом третього етапу впроваджувалась нестандартна форма роботи з розвитку мовлення – письмові завдання або твори на певну тему, що мали дискусійний характер, і, разом з тим, передбачали застосування певних граматичних або синтаксичних конструкцій.
Один із варіантів організації роботи з написання твору і переказу розроблений в авторському посібнику «Готуємось до шкільного твору та переказу» вчителями-словесниками школи-інтернату.
Для забезпечення інтенсифікації мовленнєвих компетентностей вчителі використовували наступні форми роботи:

5765.jpg

З метою виокремлення більш раціональних форм контролю на уроках гуманітарного та природничо-математичного циклів, вчителі школи-інтернату створили дидактичні комплекси аудиторських робіт, які представлені через систему комбінуючих завдань, що допомагають краще задіяти дидактичні механізми, оскільки учні бачать все розмаїття запитань, котрі можуть ставитися перед ними під час контрольних робіт.
Творчі групи шкільних методичних об’єднань відпрацювали дидактико-методичне забезпечення до уроків мови та літератури з акцентом на активне використання диференційованих завдань, завдань творчої спрямованості з урахуванням принципу реалізації міжпредметних зв’язків.
Для оволодіння дітьми з ураженим слухом спеціальною термінологією вчителі відпрацювали пакет мовленнєвого матеріалу з математики, фізики, хімії, фізичної культури та здійснили відбір ключових термінів з кожної теми. Спеціальне мовленнєве забезпечення було розроблено з урахуванням індивідуальних особливостей та реальних можливостей нечуючих школярів.
Виняткова значущість цього опорного матеріалу полягає в тому, що завдяки його використанню на всіх уроках поширюється діапазон сприймання мовленнєвого потоку не тільки через використання словесного мовлення, а й - специфічних видів мовлення: дактильної азбуки, міміко-жестикуляторної мови.
Дидактико-методичне забезпечення уроків стало не тільки ефективним способом збагачення активного лексичного запасу нечуючих учнів, а й значно підвищило якість навчання в цілому. Учні, які опанували термінологію з будь-якого предмету, розширили словниковий запас, і як наслідок - підвищили якість знань.
З метою оволодіння школярами навичками зв’язного мовлення, збагачення їхнього мовленнєвого досвіду вчителі школи-інтернату ефективно використовували унаочнення (спеціальні схеми, таблиці) застосовували метод алгоритмізації викладу суті навчального матеріалу, що сприяло поясненню, доповненню, конкретизації інформації, яка висловлювалась вербальними засобами.
Така робота педагогів стала джерелом накопичення словникового запасу школярів, підвищення рівня вмінь, що відіграють значну роль у процесі отримання пізнавальної інформації.
Розкриття вищеозначеної проблеми базується на системі педагогічних напрацювань педагогів. Одним із факторів успішності виконання цього завдання є інтенсифікація навчального процесу за умов застосування інтерактивних технологій.
Саме на цьому етапі опрацювання науково-методичної проблеми головним завданням стало вдосконалення технологій формування та розвитку комунікативної функції мовлення.

7876.jpg

Так, вчителі-словесники, застосовуючи технологію «Метод передбачення», акцентували увагу на підвищенні інтересу учнів до вивчення літературних творів шляхом передбачення змісту засвоєного матеріалу та більш функціонального використання словника.

6784.jpg

Передбачення сюжету під час вивчення літературного твору з метою підвищення читацького інтересу
М.В.Гоголь «Тарас Бульба»

Слова , пов’язані з героями твору, сюжетом:
- казак – вольный человек ;
- Запорожская Сечь – «маленькое государство» казаков ;
- бурса – духовное училище, учебное заведение ;
- казакин – мужское верхнее платье на крючках, со сборками сзади;
- пищаль – старинное тяжелое оружие, заряжаемое со ствола;
- зерцало – доспехи воина, металлический нагрудник;
- полк – часть казацкого войска.


Передбачення сюжету під час вивчення літературного твору з метою підвищення читацького інтересу
М.Ю. Лермонтов «Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і завзятого купця Калашнікова»

Слова , пов’язані з героями твору, сюжетом:
- опричник – солдат;
- купец - продавец;
- бояре и князья – богатые люди;
- дружина – армия, отряд;
- пир – праздник, сопровождаемый богатым угощением;
- поединок - бой;
- гнев – злость..


Використання таких творчих доробок дає змогу більш результативно засвоювати словесне формулювання та використовувати їх в активній мовленнєвій практиці.
З методів критичного мислення вчителі української мови та літератури активно застосовують метод «Кубування».
Під час вивчення певної проблеми літературного твору учні добирають відповідні слова на гранях куба. Такий прийом допомагає школярам уникнути трафарету, провокує їх до варіативності мовленнєвих висловлювань.

87.jpg
Під час вивчення мовної теми з метою прогнозування Під час вивчення певної проблеми літературного твору добираємо відповідні слова на гранях куба
Тема «Прикметник»

Актуалізація знань через рефлексію:
- опишіть це;
- порівняйте;
- встановіть асоціації;
- проаналізуйте;
- знайдіть застосування;
- запропонуйте аргументи за або проти цього.

У чому трагедія Катерини?

( за однойменною поемою Т.Шевченка)
Грані куба:
- Катерина;
- мати;
- батько;
- люди;
- москаль;
- сам автор.


Цей метод дозволяє учням реалізовувати завдання взаємозв’язку пізнавальної діяльності та розвитку мовлення.
Метод «Ажурної пилки», який ефективно впроваджують вчителі-предметники, розвиває не тільки соціальну компетентність, але й комунікативну ( вміння спілкуватися та висловлювати власну думку), та інформативну (уміння здобувати інформацію з різних джерел).

1189.jpg


В арсеналі педагогів школи-інтернату є й інші інтерактивні методи навчання, наприклад: «Мозковий штурм», «Акваріум», «Коло ідей», «Мікрофон», застосування яких дозволяє учням розкрити свій творчий потенціал, активізувати пізнавальний інтерес та розвинути мовлення.
Таким чином, новітні технології , основні форми і методи, які домінують у педагогічній діяльності вчителів школи-інтернату, підтверджують:
-по-перше, ефективність інформативного, інтерактивного, програмованого, проблемного, ігрового та змагального методів навчання школярів мовленню;
-по-друге, в процесі навчання учнів з порушеннями слуху збагачується соціальний досвід, розширюється словниковий запас, що сприяє поглибленню почуття гідності, потреби у самовдосконаленні, забезпечує наявність адекватних життєвих планів і можливість успішно інтегрувати в соціум. Колектив школи-інтернату протягом усіх етапів опрацювання науково-методичної проблеми намагався формувати загальномовленнєві вміння та навички не тільки на уроках, а й у позаурочний час. Послідовність і наступність у цій роботі протягом останніх років допомогли узагальнити і систематизувати напрацювання з проблеми і побудувати методичну модель позакласної роботи з розвитку мовлення.

11121.jpg

Позакласні заходи в школі-інтернаті згуртовують дитячий колектив, об’єднують однодумців. Діти тягнуться до краси, до цікавої роботи , де б можна було чогось навчитися, щось продемонструвати, удосконалюючи при цьому мистецтво спілкування.
Розвиток творчих здібностей нечуючої особистості – це гуманістичний принцип педагогів школи – інтернату, які зацікавлені у вихованні обдарованих і талановитих дітей задля підвищення їхнього інтелектуального потенціалу. Щоб стимулювати обдаровану молодь в школі-інтернаті практикують такі форми роботи, які викликають у дітей з вадами слуху потребу комунікативної діяльності. Обдаровані та здібні учні з вадами слуху небайдужі до різноманітних мовних конкурсів (ім. Петра Яцика, «Соняшник», «Олімпус»), приймають активну участь і, навіть, отримують призові місця.
З метою підведення підсумків роботи над проблемною темою та визначення резервних шляхів підвищення ефективності мовленнєвих процесів нечуючих учнів четвертий етап характеризувався проведенням моніторингу з:
-активізації та застосування словникового запасу школярів;
-засвоєння фразового матеріалу як умови розвитку комунікативної функції;
-розвитку зв’язного мовлення як засобу формування творчої особистості;
-формування ініціативного мовлення.
Завдяки цілеспрямованій роботі з активізації мовлення школярів, педагоги навчального закладу отримали певні результати. Якщо раніше учні пасивно сприймали навчальну інформацію в умовах « словесної сидячої педагогіки», то нині учні школи-інтернату здійснюють активну, самостійну пошукову діяльність щодо збагачення словника, не чекаючи спонукань та допомоги… Поповнюючи лексичний запас, реалізовуючи вивчений словниковий матеріал в активному мовленні, учні школи-інтернату подолали іще одну сходинку на шляху до знань.
Порівняльний аналіз результатів щодо активізації і застосування словникового запасу учнів школи-інтернату «Джерело» здійснювався на підставі вмінь, сформованих протягом опрацювання проблемної теми:
1.Проводити аналогію даного слова з раніше вивченим.
2.Використовувати словники різних типів.
3.Самостійно здійснювати пошук слова для граматичних завдань.
4.Використовувати слова та словосполучення в різноманітних граматичних формах та зворотах мови.
5.Здійснювати переніс слова з однієї дисципліни в іншу.
6.Моделювати нові вирази шляхом складання речень з вивченими cловами.
7.Складати міні-розповіді з використанням вивченого словника.
8.Реалізувати вивчений словниковий матеріал в активному мовленні.
Порівняльний аналіз засвоєння фразового матеріалу учнями школи-інтернату «Джерело» свідчить про позитивні зрушення щодо удосконалення вмінь: -вести діалог;
-здійснювати коментоване читання завдань;
-передавати власні думки в усній та письмовій формах;
-самостійно здійснювати побудову зв’язних висловлювань.

Порівняльний аналіз результатів фразового мовлення учнів школи-інтернату
2422.jpg

Порівняльний аналіз результатів зв’язного мовлення школярів школи-інтернату
337693.jpg

Аналіз результатів зв’язного мовлення продемонстрував доцільність та ефективність системи роботи з розвитку мовлення дітей з ураженою слуховою функцією.

Протягом опрацювання проблемної теми системно відшліфовувались механізми конструювання логічних висловлювань, удосконалювалась композиційна схема та особливості побудови різних типів текстів (розповідь, опис, роздум). Основний акцент був зроблений на підготовку та проведення різноманітних переказів та творів. Взаємозв’язок, узгодженість, послідовність етапів роботи з мовної підготовки активізували розвиток усного, письмового, діалогічного мовлення нечуючих учнів.
Зв’язне мовлення - домінуючий щабель мовленнєво-компетентнісної функції школяра, який є підґрунтям формування ініціативного мовлення. Слід зазначити, що завдання щодо формування ініціативного мовлення виконані не в повному обсязі. А саме:
- недостатньо окреслені шляхи та потреба у мовленнєвому самовираженні школярів;
- не повністю сформовані орієнтири мовленнєвих дій учнів.
Щоб отримати помітні успіхи щодо розвитку ініціативного мовлення, необхідно виконати низку завдань:
-реалізувати чотири функції мовлення учнів: мотиваційну, змістовну, емоційну, корекційну;
-здійснити мовленнєву регуляцію;
-розставити акценти на зростанні творчого потенціалу школярів.
Саме тому учнів навчального закладу необхідно скерувати на визначення власних орієнтирів щодо розвитку ініціативного мовлення. Лише за такої умови серцевиною роботи з розвитку мовленнєвого потенціалу має стати власне бажання кожного учня відчувати себе творцем.

Висновки щодо опрацювання проблемної теми:
«Активізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції школи-інтернату «Джерело»:
- розроблена певна система навчально-корекційної роботи по створенню мотиваційно-потрібнісного підґрунтя для формування та розвитку свідомо-практичної мовленнєвої діяльності вихованців школи;
- створенні умови для здійснення поетапної організації роботи над розвитком комунікативної функції школярів;
- розширене поле дії творчої ініціативи учнів для застосування різноманіття засобів методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
- стабілізувався рівень комунікативних навичок вихованців;
- підвищився творчий потенціал і рівень практичних та інтелектуальних компетенцій учнів.
Резерв у роботі педколективу над проблемою:
- з’ясування особливостей передачі словесних компонентів інформації учням з вадами слуху та регулювання їх комунікативно-мовленнєвих навичок;
- використання індивідуальних проектів педагогів, які мають сприяти розвитку мовлення школярів;
- формування позитивного зарядження мовленнєвого середовища;
- окреслення перед учнями шляхів і потреби в комунікаційному самовираженні та відтворенні зв’язного та ініціативного мовлення;
- впровадження в практику діяльності цілісних освітніх концепцій, побудованих на засадах оздоровчих технологій.
Фактори, які мали негативний вплив на очікуванні результати:
- недосконалість банку даних щодо вивчення мовленнєвих здібностей школярів і результативності в роботі з формування комунікативних компетенцій;
- незбалансованість рівня відповідності змісту навчання і психолого-фізиологічного розвитку учнів;
- недостатній рівень загальнокультурного розвитку учнів та рівень їх вмотивованості на навчання;
- серйозні відхилення у здоров’ї школярів.
Критичну оцінку діяльності закладу та наявні прогалини автор розглядає як стимул для пошуків шляхів подальшої роботи над проблемою. Пріоритетні напрямки роботи педколективу школи-інтернату «Джерело» на подальшу перспективу:
1. Закласти основи забезпечення комплексного підходу до формування розумових, мовленнєвих і фізичних якостей особистості на принципах індивідуального підходу та пріоритету оздоровчої спрямованості.
2. Розробити та обґрунтувати нову модель корекційно-педагогічної діяльності школи-інтернату з формування мовленнєвої компетентності учнів, яка б відповідала потребам соціальної адаптації та інтеграції школярів у суспільстві.
3. Створити сприятливі умови для розширення форм інтеграції глухих учнів в середовище чуючих як один з важливих факторів розвитку мовленнєвої активності.
4. Скерувати діяльність школярів на систематичне збагачення і засвоєння словника.
5. Постійно формувати в учнів потребу в словесному спілкуванні та створювати сприятливі умови для мовленнєвої практики.
6. Сприяти впровадженню діалогічних технологій шляхом взаємодії школярів та педагогів у процесі спілкування.
7. Скерувати роботу педколективу на розвиток зв’язного ініціативного мовлення як засобу формування соціальної особистості на засадах оздоровчої спрямованості.
Автор сподівається, що запропоновані творчі напрацювання з проблеми «Активізація мовленнєвого розвитку дітей з ураженою слуховою функцією» та критичні думки колег, які автор очікує почути, будуть враховані в подальшій роботі щодо пошуку більш ефективних шляхів корекційно-педагогічного процесу задля активізації мовленнєвої діяльності нечуючих учнів.

Посилання на використані джерела:
1. Вавіна Л.С. /«Компенсаторно-розвивальні функції змісту освіти з рідної мови учнів зі складними дефектами» / К.:ВО УФЦ-БФ «Візаві», 2001
2. Висоцька А. /«Розвиток мовлення у дітей із складними порушеннями як необхідна умова становлення їх особистості» / Науково-методичний збірник «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі», Запоріжжя 2006р./
3. Колупаєва А.А., Савчук Л.О./ «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання»/ Науково – методичний посібник, Київ 2011р./