Просмотр исходного текста страницы Інтерактивний підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках алгебри в старших класах

[[Файл:БеляєваГ.jpg|250px|мини|справа]]


<big>ІНТЕРАКТИВНИЙ ПІДХІД  ДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ НА УРОКАХ АЛГЕБРИ В СТАРШИХ КЛАСАХ</big>

'''Беляєва Галина Дмитрівна'''

'''вчитель математики КЗ "Мелітопольська спеціалізована школа-інтернат III ступеня "Творчість" ЗОР'''
 

Уроки математики повинні бути насамперед цікавими, збуджувати в учнів прагнення більше знати, розуміти, підвищувати інтерес учнів до математики, глибше засвоювати матеріал, формувати науковий світогляд і критичне мислення. 
Але за сучасних умов учень перетворився на суб'єкт повноправного навчання, від учителя вимагається чітке визначення дидактичної мети, без чого неможливе застосування тієї чи іншої моделі навчання. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — 90 % успіху вчителя.
Учити учня пізнавати свій внутрішній світ, свої потенційні можливості, пізнавати світ іншої людини, пізнавати реальність — це стає невід'ємною складовою освітньої діяльності педагога.
Як же зробити так, щоб учні зрозуміли, що математика — наука молодих і вони зможуть сказати своє слово для її розвитку? Як зробити так, щоб учні зрозуміли необхідність вивчення математики і, врешті-решт, зацікавилися нею?
Вважаємо, що в цьому суттєво допоможе впровадження інтерактивних технологій на уроках з алгебри.

'''Актуальність дослідження''' визначається тим, що інтерактивні технології навчання допоможуть здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей школярів. 

'''Метою   дослідження''' є методика застосування інтерактивних технологій в процесі організації навчального процесу учнів на уроках алгебри під час вивчення теми «Показникові рівняння».

'''Об'єкт дослідження''' є процес організації уроку алгебри в старших класах з використанням інтерактивних технологій.

'''Предмет дослідження''' застосування інтерактивних технологій на уроках алгебри з теми «Показникові рівняння».
Проведений теоретичний аналіз проблеми дослідження дозволив сформувати '''гіпотезу''': застосування інтерактивних технологій під час вивчення теми «Показникові рівняння» підвищить рівень засвоєння знань та формування вмінь та навичок з данної теми.

Поставлена мета, об’єкт і предмет дослідження дозволили визначити '''завдання   роботи''':

1.	проаналізувати стан проблеми в науковій літературі і шкільній практиці;

2.	виявити теоретичні положення організації науково-пізнавальної  роботи учнів на уроці алгебри;

3.	розробити уроки, на яких в організації науково-пізнавальної діяльності учнів використовуються інтерактивні технології  навчання;

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які були реалізовані при викладанні. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:
*мотивація;
*оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
*надання необхідної інформації;
*інтерактивна вправа — центральна частина заняття;
*підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи методику його відтворення в рамках уроків з різних дисциплін.  

'''1. Мотивація'''

Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, можна реально вважати засвоєною, якщо вона (тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень: в його свідомості, в емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності — не може бути ефективного пізнання.
З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють дробленні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може бути і коротка розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія* («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, вербалівований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку, 

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Мотивація навчальної діяльності під час вивчення теми «Показникові рівняня»: На протязі вивчення теми ми з вами оволоділи знаннями, яких достатньо для розв’язування складних показникових рівнянь. Сьогодні наша задача – ознайомитися зі способами розв’язання рівнянь, які відрізняються від найпростіших.

'''2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів'''

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.
Щоб визначити для себе майбутні результати уроку, учні інколи мають озвучити своє особисте ставлення до суті та структури вибраних способів навчальної діяльності та спланувати свої дії по засвоєнню та застосуванню знань, передбачених темою. 
Цей елемент уроку має займати не більші 5% часу заняття.

Наприклад при вивчення показникової функції, цю тему можно оголосити наступним чином:
«Homo sapiens- розумна людина, філософ, поет, математик, невичерпне джерело енергії, здатне перетворити неможливе в можливе, всі мрії втілити в дійсність. Наш урок сьогодні- це творче дослідження однієї із важливих функцій- показникової». 

'''3. Надання необхідної інформації'''

Мета цього елементу, етапу уроку — дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. Ця частина уроку займає близько 10-15% часу.

'''4. Інтерактивна вправа — центральна частина заняття'''

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці. Обов'язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи: інструктування — вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв). Об'єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв).

Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв).

Приклад сприйняття і засвоєння нового матеріалу (інтерактивна   технологія «Ажурна пилка»)
*Робота «домашніх груп» - учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування , розв’язують завдання підготовлені вдома.
*Робота «експертних груп» -   учні обмінюються інформацією, яку одержали в «домашніх групах» (роблять запис у зошитах).
*Учні знову об’єднуються в «домашні групи» і обмінюються  отриманою інформацією, (20хв). Працюють за картками «Лото».
*Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв).
*Рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв). Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю:
**усвідомити, чого вони навчились;
**пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає їм чіткіше планувати свою подальшу діяльність вже на рівні застосування технологій у подальшій пізнавальній діяльності та у житті;
**оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання;
**порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших й інколи скоригувати певні позиції;
**як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки;
**учителям — побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формі. Вона завжди містить кілька елементів: фіксація того, що відбулось, визначення міркувань та почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

Наприклад рефлексія при вивчення теми «Показникві рівняння»:

Яким з наведених методів не можна розв’язати показникові рівняння?

1)	Метод зведення до однієї основи

2)	Метод винесення спільного множника за дужки

3)	Метод приведення рівняння до квадратного 

4)	Метод відокремлення квадратного кореня

5)	Метод почленного ділення

6)	Метод  групування

7)	Графічний метод

8)	Метод розкладання на множники

Вчителю варто задуматися над тим, що підбиття підсумків — це дуже важливий етап інтерактивного заняття.
Заняття доходить кінця. На цьому етапі багато вчителів схильні розслабитися і провести коротке, нечітко структуроване обговорення.
Іншим терміном для цього етапу є «рефлексія»; у даному випадку підкреслюється можливість для учасників навчально-виховного процесу оглянутися на події, що відбувалися; третій термін — «дискусія», що означає розгляд чи обговорення спірних питань. Його достоїнством є також підкреслений зв'язок первісних цілей з оглядом остаточних результатів.Навчання в рамках традиційного уроку не потребує переосмислення ні від учителя, ні від учнів, у ньому немає місця рефлексійним видам діяльності. Замість цього застосовується так зване закріплення та узагальнення отриманих знань, яке майже не передбачає наступного коригування вчителем мети та змісту навчання.
Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності — її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною — це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.
Очевидно, що ключовою функцією підсумків буде повернення до результатів навчання і можливість переконатися, що учні їх досягли.
Для підсумків уроку, оцінювання його результатів залишати до 20% часу.

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. За визначенням науковців, дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми і все це повністю відповідає завданням сучасної школи. В дидактиці дехто з фахівців відносить дискусію як до методів навчання (способів роботи зі змістом навчального матеріалу), так і до форм організації навчання. Певна кількість науковців вважає дискусію різновидом ігрових форм занять, співробітництва, коли з обговорюваної проблеми ініціативно висловлюються всі учасники спільної діяльності.

У світовій практиці використання дискусії у навчанні набули поширення різні варіанти організації обміну думок між учасниками, різні технології проведення дискусії, опрацювання дискусійних питань. 
Згідно з логікою застосування дискусії, як методу закріплення навчального матеріалу і стимулювання пізнавальної діяльності учнів, можна визначити кілька варіантів моделювання навчальних тем на основі дискусії:

'''Метод ПРЕС (PRES, МППО) Займи позицію'''

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають одної (правильної) відповіді, розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми. 

Фрагмент уроку з теми «Показникові рівняння».

'''Технологія «Займи позицію».'''

Вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми. На дошці написані приклади, учні висловлюють свою позицію («так», «ні», «не знаю») та аргументи.

а) 22х = 32; 22x  =  25;  2x = 5;  x = 2,5;

б) (1/3)х = 27; (1/3)x  = (1/3)3;

в) 25x  = 125; 52x  =  53; 2x = 3; x = 1,5.

'''Зміни позицію'''

Така технологія є подібною до «Займи позицію». Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання тощо.

'''Неперервна шкала думок (Континіум, Нескінченний ланцюжок)'''

Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку. 

'''ВИСНОВКИ'''

Аналіз наукової літератури засвідчує важливу роль використання  інтерактивних технологій в організації науково-пізнавальної діяльності учнів. З досліду видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75% , навчання інших чи негайне застосування — 90%). Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен вчитель.

Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних психологів. За їхніми оцінками, старший школяр може, читаючи очима, запам'ятати 10% інформації, слухаючи — 26% , розглядаючи — 30%, слухаючи і розглядаючи — 50%, обговорюючи — 70%, особистий досвід — 80%, спільна діяльність з обговоренням — 90% , навчання інших — 95%.

Підбір технологій та видів інтерактивного навчання вчителем повинен підпорядковуватися цілям та задачам уроку. 
У ході дослідження  досягнуто поставлену мету , а саме досліджено методику застосування інтерактивних технологій на уроках алгебри в старших класах.    

Інтерактивні технології навчання допоможуть здійснити на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей школярів. Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

'''СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ'''

1.	Галіцина Л. Ігри для дорослих. Інтерактивні методи навчання. — К., 2005.

2.	Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. - №8. – С.7-8.

3.	Гузеев В.В. Интерактивные приёмы // Гузеев В.В. Педагогическая техника в контексте образовательной технологии. – М., 2001. – С.21-52.

4.	Джойс Б. Вейл М. «Дерево решений»: Метод всех возможных вариантов организации дискуссии // Учительская газета. – 2001. - № 28-29. – С.78-80.

5.	Життєві плани випускників середніх шкіл та їх реалізація: Наук.-метод, посібник  За заг. ред. В. В. Олійника, Л. Даниленко. — К.: Міленіум, 2003. — 204 с.

6.	Курінчук Л. “Мозкова атака” // Шкільний світ. – 2002. - № 15. – С.3.
[[Категория:Сертифікат]]
[[Категория:Стаття]]