План-конспект уроку з української літератури для 5 класу "Картини довколишнього світу, природи у поезіях Шевченка" — различия между версиями

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск
Строка 5: Строка 5:
 
'''''Мета:'''''
 
'''''Мета:'''''
  
допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т.Шевченка, вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них засоби образної мови;  
+
- допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т.Шевченка, вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них засоби образної мови;  
  
розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; корегувати словесно-логічне мислення (аналітико-синтетичні процеси, порівняння, узагальнення, конкретизацію);  
+
- розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; корегувати словесно-логічне мислення (аналітико-синтетичні процеси, порівняння, узагальнення, конкретизацію);  
  
виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.
+
- виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.
  
 
'''''Тип уроку:''''' комбінований.  
 
'''''Тип уроку:''''' комбінований.  

Версия 12:41, 29 августа 2016

Тема. Картини довколишнього світу, природи у поезіях Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. «За сонцем хмаронька пливе»

Автор: Левченко Анастасія Олександрівна, вчитель української мови та літератури Костянтинівської СРШ І-ІІІ ступенів "ПРОМЕТЕЙ" з пвп Мелітопольської районної ради Запорізької області

Мета:

- допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т.Шевченка, вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них засоби образної мови;

- розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; корегувати словесно-логічне мислення (аналітико-синтетичні процеси, порівняння, узагальнення, конкретизацію);

- виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Шевченка, виставка книжок, презентація, відеоматеріал, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Добрий день! Привітайте один одного та подаруйте посмішки. Нехай теплішою стане атмосфера в класі.

1.1. Елементи сугестії (самонавіювання). Перед тим як добре попрацювати, треба себе налаштувати (очі заплющені, руки на колінах; учні пошепки повторюють за вчителем)

— Я прийшов до школи вчитися...

— Треба бути уважним і спокійним...

— У класі друзі і вони мене люблять...

— Мені приємно...

— Я легко дихаю...

— У класі сонце, сонце...

— Я добре працюю...

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина — одна з найбільших вершин людського генія.

На минулому уроці ми розглянули найважливіші сторінки біографії великого генія українського народу – Т.Г. Шевченка, опрацювали уривки з повісті Степана Васильченка «В бур’янах» як один з найкращих художніх творів про дитинство Шевченка. І зараз ми перевіримо як ви засвоїли матеріал. Відкрийте зошити, запишіть число.

2.1. Літературний диктант.

1) Коли народився Т. Шевченко? (9 березня 1814)

2) Де народився великий поет? (c. Моринці)

3) У якій сім’ї народився Кобзар? (сім’ї кріпаків)

4) Пан, у якого Шевченко служив козачком … (Енгельгардт)

5) Як називається перша збірка Т.Г. Шевченка? («Кобзар»)

6) Який твір про дитинство поета ви знаєте? («В бур'янах»)

7) Хто автор цього твору? (С. Васильченко)

8) Назвіть героїв повісті «В бур'янах»? (батько, мати, Тарас, Катерина, чумаки, бабуся)

9) Яке велике горе спіткало Тараса в дитинстві? (став сиротою)

10) Як звали подругу дитячих літ? (Оксана)

11) Тема повісті «В бур'янах»… (Тяжке становище селянської України часів Т.Шевченка)

12) Основна думка повісті «В бур'янах»… (Випробування долі здатні витерпіти великі люди).

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Ми продовжимо говорити про талановитого митця. А щоб дізнатися тему уроку, пропоную вам її розкодувати. (Хмара слів)

Сьогодні на уроці ви познайомитесь із красивою поезією «За сонцем хмаронька пливе», ми визначимо за допомогою яких засобів образної мови поет малює в уяві картини довколишнього світу, природи. Навчимося відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читати вірш.

Запишіть у зошити тему уроку.

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі й зрозумілі нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна й незмінна. Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу!

Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу уявляється все, що в них описується. Це великий талант письменника — зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що побачив автор. Ніби бачить світ очима поета...

Та чи лише майстер слова Шевченко? Який ще він мав талант?

Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Відомо понад 1000 його творів образотворчого мистецтва. Художній талант виявився в портретному, жанровому, пейзажному та релігійному малярстві. Пропоную переглянути деякі картини митця. (Відео)

А чи знаєте ви, що серед нас є також майбутній художник? (учениця презентує свою картину)

2. Слово вчителя з елементами бесіди.

Більшість картин, що ви переглянули у відео, були намальовані під час перебування Шевченка в науковій експедиції на берегах Аральського моря в 1848 — 1849 рр. Метою експедиції було вивчення Аральського моря. Під час подорожі митець дуже сумував за Батьківщиною. І саме там одного вечора народилась поезія «За сонцем хмаронька пливе».

Налаштуватися на сприймання поезії допоможе нам мелодекламування. (Пісня)

 Скажіть, а ви коли-небудь спостерігали захід сонця?

 Які почуття викликало у вас це явище?

3. Виразне читання поезії.

3.1. Словникова робота.

Поли — крайні передні частини верхнього одягу;

пелена — передня частина спідниці; тканина; щось суцільне;

оповиє — обволікає, оповиває;

того світу — світла.

4. Бесіда

 Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

 З яким настроєм починаємо й закінчуємо читати твір?

 Які зорові образи постають у вашій уяві?

 Які кольори переважають на картині? (Червоний – передає тривогу, відчуття небезпеки, суму; порівняння туману з ворогом; темними, холодними кольорами: сивий, тьма. Жовтий – передає настрій очікування, надії, сподівання на краще за допомогою порівняння: ждеш, мов матері діти. Зелений – лагідний — за допомогою зменшено-пестливих слів: хмаронька, спатоньки (до речі, лише в українській мові можна утворити таку форму від дієслів!); рожевої гами кольорів; порівнянь з пеленанням матір'ю дитини. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищами природи)

 Що переважає в поезії: опис природи чи змалювання внутрішніх почуттів? Внутрішніх почуттів, бо це ліричний твір. А чи відомо вам це поняття? Що таке ліричний твір?

Лірика (з грецької – „твір, виконаний під акомпанемент ліри”) – рід художньої літератури, в якому передаються передусім суб’єктивні переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані, звичайно, об’єктивними, реальними подіями.

5. Опрацювання навчального матеріалу в підручнику.

Відкрийте підручники на ст. 209.

Отже, твір, в якому передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані життєвими подіями називається ліричним. Це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність. (запис у зошити)

Персоніфікація — це художній засіб, що утворюється перенесенням властивостей живих істот на предмети чи явища природи (дощ іде, сонце співає).

6. Фізкультхвилинка.

В морі плавали ми довго,

Вийшли, водичку струсили.

Потягнулись, покрутились

І на бережечок сіли.

7. Ідейно-художній аналіз вірша.

Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вiршi Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...». Побудований цей твiр на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємностi. Про це нагадує туман, що неначе ворог.

Сонце — уособлення тепла, свiтла й радостi, туман же, навпаки, — темряви, небезпеки. Та людина має завжди вiрити, що сонце зiйде, прожене пiтьму, обiгрiє, як мати дитину.

Тема: зображення мінливості природи, змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

Ідея: нерозривний зв’язок почуттів з природою, туга за рідним краєм, його чарівною природою, сподівання на краще майбутнє.

Художні засоби (самостійна робота)

Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, малую годину, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.

Порівняння: «покриває рожевою пеленою, мов мати дитину», «ніби серце одпочине», «ждеш його, того світу, мов матері діти», «туман, неначе ворог».

Метафора: «за сонцем хмаронька пливе», «червоні поли розстилає», «тьмою німою оповиє тобі душу».

Персоніфікація: «сонце спатоньки зове», «серце одпочине, з Богом заговорить».

Зменшувальні суфікси: хмаронька, спатоньки, годиночку.

Єдинопочаток: «І хмароньку рожевую, І тьму за собою».

8. Театралізоване прочитання поезії «За сонцем хмаронька пливе».

9. Робота в парах.

Гра «Мовні обрахунки».

— Випишіть усі дієслова з вірша, порівняйте їхню кількість з іншими частинами мови; з'ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини.(Дієслів багато, вони складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок; саме вони сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним).

«Доведи свою думку». Лірика поділяється на: - філософську (піднімає вічні питання); - особисту або інтимну (про щось своє, особисте); - громадянську (про події в суспільстві); - пейзажну (про природу). З’ясувати, до якого виду лірики віднесемо вірш, який ми вивчаємо зараз. Складання вірша Кожний учень записує перший рядок майбутнього вірша та за сигналом вчителя передає сусіду, який сидить ліворуч, той продовжує вірш. Отже, всі учні повинні написати по одному рядку вірша. ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Жартівлива вікторина» 

1. Хто ворог моря? (Туман) 2.Хто зове сонце спатоньки? (Хмаронька) 3.Кому море служить ліжком? (Сонцю) 4.Хто, не маючи язика, говорить? (Серце) 5.Назвіть вечірній ліхтар? (Місяць, зіронька) Гра «Так чи ні?» • У ліричному творі передаються передусім переживання людини, її емоції, роздуми, настрої. (Так) • Вірш «За сонцем хмаронька пливе» не є ліричним твором. (Ні, є) • Персоніфікація – це художнє означення. (Ні, це перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи) • Вірш «За сонцем хмаронька пливе» належить до громадянської лірики. (Ні, до пейзажної) • У поезії автор хотів показати душевний стан, викликаний розлукою з рідним краєм. (Так) • Допомагають зрозуміти ідейний задум автора такі художні засоби, як епітети, порівняння, персоніфікації. (Так) V. Підсумок уроку. Оцінювання. VІ. Домашнє завдання.

Вірш Т.Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» вивчити напам’ять, за бажанням намалювати ілюстрацію до поезії. 
  • Написати лист-звернення до Т. Шевченка або скласти власний вірш.