Проект самоосвіти вчителів природничо-математичного циклу за темою «Організація самостійної навчальної діяльності учнів» (Косарєва А.С.)

Материал из ЗапоВики
Версия от 14:17, 28 октября 2014; Косарева Алла Сергеевна (обсуждение | вклад)

(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Проект самоосвіти вчителів природничо-математичного циклу за темою «Організація самостійної навчальної діяльності учнів» був розроблений та впроваджений педагогами Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру: Косарєвою А.С- вчителем математики. Актуальність проекту.

Школа – це простір життя дітей. У школі учень не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність навчального закладу має будуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя. Тому організація самостійної навчальної діяльності учнів актуальна на сьогоднішній день у Хортицькому національному навчально - реабілітаційному багатопрофільному центрі. Особливість цієї діяльності полягає в тому, що підготовка до уроків здійснюється у різнорівневих групах з обмеженим часом (1,5 – 2 години). Актуальність означеної теми зумовлена також потребою вирішення однією із проблемних тем у Хортицькому національному навчально - реабілітаційному багатопрофільному центрі, а саме: «Розвиток життєвої компетентності учнів шляхом запровадження інноваційних практико-орієнтованих освітніх технологій в навчально-виховний процес.

Першим кроком на шляху до організації самоосвітньої діяльності учнів було проведення діагностичного дослідження рівня ефективності самоосвітньої навчальної діяльності у закладі. Була запропонована анкета «На скільки ефективна моя самопідготовка» (адаптована на основі анкети « Анализ временных потерь» - Л. Зайверт, «Ваше время - в ваших руках». Ефективність самостійної навчальної діяльності учнів Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру визначалась за такими критеріями:

• вміння спланувати майбутню самостійну діяльність з урахуванням можливих витрат часу;

• вміння протистояти факторам, що заважають виконанню навчальних завдань;

• вміння довести розпочату справу до кінця.

Аналіз результатів дослідження показав необхідність написання методичних порад, а саме поради соціальним педагогам-вихователям щодо організації виконання домашніх робіт з математики під час самостійної навчальної діяльності (Додаток 1).

При підготовці даних порад були проаналізовані роботи таких авторів: Єрмаков І.Г., Ковганич Г.Г., консультації досвідченних вихователів Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру: Леонової Н.С., Тимофєєвої Н.В., Ковтун Л.В., Мамотенко С.П. Дидактів Л. Аристової, М. Данилової, Б. Єсипова, В. Онищука, Л. Занкової та інших. Вони розглядали самостійну навчальну діяльність як один із ефективних засобів навчання.

Для ефективної організації навчальної діяльності школярів, оптимізації їх самостійної роботи колектив вчителів продовжував впроваджувати проективно-рефлексивну технологію, раніше розроблену педагогічним колективом закладу. Використання даної технології дозволяє створити умови для проектування саморозвитку вихованця, актуалізації набутих ним знань, умінь і навичок у різних видах діяльності, усвідомлення ним власних дій і вчинків. Разом із тим, в процесі апробації технології, під час використання методу спостереження за школярами педагоги виявили ускладнення на етапі мовно-пізнавальної діяльності учнів, коли необхідно було виконувати складні операції аналізу та синтезу знань (такі труднощі часто виникають у дітей з особливими освітніми потребами). Подібні ускладнення є наслідком протиріччя між необхідністю оволодіння учнями багатомірною образністю людського мислення та його одномірною вербальністю, відсутністю засобів і методів для його розвитку. Означена проблема спонукала до пошуку шляхів формування в учнів самоосвітніх компетенцій за рахунок подальшого вдосконалення проективно-рефлексивної технології навчання. У зв’язку з цим колективом вчителів лабораторії було досліджено та практично реалізовано переваги дидактичної багатомірної технології, яка успішно впроваджується в навчальних закладах Росії.

Організація навчального процесу на основі широкого і системного використання проективно-рефлексивної технології, збагаченої багатомірною дидактичною технологією, створює оптимальні умови для формування самоосвітніх компетенцій: набуття дітьми вміння самостійно та критично мислити, усвідомлення ними, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані у житті, оволодіння мистецтвом розв'язання проблем. Дидактична багатомірна технологія поєднує поняття й образи, зберігає баланс між багатомірною образністю людського мислення та його одномірною вербальністю. У процесі інтелектуальної діяльності людина неминуче зіштовхується з наочним багатомірним простором, орієнтуватися в якому допомагає складання логіко-змістових моделей, які дозволяють:

 структурувати ідеї в ієрархічному порядку;

 виявляти смислові зв’язки між поняттями;

 представляти ідеї у більш зрозумілому вигляді.

Завдяки опорі на логіко-змістові моделі, учні з особливими освітніми потребами стають в рівній мірі зі здоровими дітьми компетентними на уроці. Можливість представити великі блоки начального матеріалу у вигляді наочної, інтегральної логіко-змістової моделі допомагає зберегти час для формування вмінь і навичок в учнів, а постійне використання логіко-змістових моделей формує у школярів систему логічно впорядкованих уявлень про тему, що вивчається, та про навчальний курс у цілому.

Для системного впровадження проективно-рефлексивної технології, збагаченої елементами дидактичної багатомірної технології, колектив вчителів розробив поетапну схему організації самостійної навчальної діяльності учнів (Додаток 2.)

За наведеною схемою вчителі природничо-математичних наук організовували роботу учнів щодо засвоєння навчальних модулів. З метою поширення інноваційного досвіду серед педагогічного колективу закладу члени методичного об’єднання проводили відкриті уроки, кожен з яких відповідав певному етапу організації самостійної навчальної діяльності учнів через інтегрування активів проективно-рефлексивної та дидактичної багатомірної технології . Завдяки організації самостійної навчальної діяльності діти творчо підходять до переосмислення вивчаємого модуля, складаючи логіко-змістові схеми, пишуть казки з використанням цих схем (Додаток 3).


Метою проекту є розвиток у вчителів професійної компетентності щодо організації самостійної навчальної діяльності учнів.

Завдання проекту:  дослідження проблеми організації самостійної навчальної діяльності учнів;

 розробка методичних рекомендацій соціальним педагогам-вихователям.

Цільовими групами проекту є діти з особливостями психофізичного розвитку і зворові діти, вчителі та вихователі.

Кількість учасників пректу: 68 дітей Хортицького національного навчально - реабілітаційного багатопрофільного центру, 6 педагогів, 10 вихователів. Опис проекту Проект передбачає підготовку та проведення 7 засідань методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу. Керівник проекту організовує роботу методичного об’єднання щодо дослідження та практичного розв’язання проблеми педагогічного супроводу самостійної діяльності учнів. Учасники проекту (вчителі з різних предметів природничо-математичного циклу) займаються самоосвітою за визначеними питаннями під час підготовки до кожного засідання методичного об’єднання та беруть участь у колективній діяльності в рамках його проведення. Робота здійснюється відповідно до плану.