Сценарій свята «Посвята в гімназисти»2012р.

Материал из ЗапоВики
Версия от 16:20, 31 октября 2014; Булатова Ірина (обсуждение | вклад)

(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Сценарій свята «Посвята в гімназисти»2012р.

(звучать фанфари, урочиста українська музика, на сцені ведучі-дівчата в українському вбранні) В.1: У мінливому світі, де линуть хвилини швидкі,

                         А майбутнє з минулим – супутники майже незмінні,
                         Вічним є лише те, що ніяк не зруйнують віки – 
                         Це навчання і мудрість, натхнення й велике терпіння!

В.2: Доброго дня шановні вчителі та батьки, дорогі гості, учні! Вітаємо всіх, хто зібрався в цій залі на урочисте свято – посвяту першокласників у гімназисти! То ж давайте гучними оплесками запросимо до зали винуватців сьогоднішнього свята – майбутніх гімназистів нашої багатопрофільної гімназії «Гармонія»!

В.1: До зали запрошуються учні 1-А класу зі своєю вчителькою Собакіною Лідією Миколаївною та вихователькою Клімовою Оленою Петрівною. (звучить музика, до зали заходять діти, виконують поклон і сідають на свої місця)

В.2: До зали запрошуються учні 1-Б класу зі своєю вчителькою Пархоменко Валентиною Анатоліївною та вихователькою Проценко Альоною Павлівною. (звучить музика, до зали заходять діти, виконують поклон і сідають на свої місця)

(Звучить музика, на сцену виходять Магістри початкової школи у мантіях, в одного з них символ мудрості і влади - булава) М.1: Добрий день вчителі, діти і батьки! М.2: Добрий день моя гімназійна родино! М.3: Ми магістри початкової школи, яку закінчили у 2009 році. М.1: Навіть соромно згадати,

                            Що колись, давним-давно,
                            Не уміли ми читати

М.3: І писати заодно.

                            Та чотири довгих роки
                            Дарма не пропали:
                            Ми трудились на уроках
                            І мудріші зразу стали!

М.2: У гімназії-родині

                            Всі ми – діти, всі – єдині.
                            Вчителі, як ті батьки,
                            Нас навчають залюбки.

М.1: Вам зізнаємось: є в нас мета – М.2: Хочемо справді розумними стати! М.3: Будемо прагнути, щоб неодмінно,

                            Хоч через день, нам казали (разом) «відмінно»!

М.2: В гімназії дружно усі живемо,

                            За профілями тут вчимось сумлінно,
                            Бо знаєм, що в майбутньому оберемо
                            І що нам знадобиться неодмінно.

М.1: То ж давайте разом будемо мандрувати

                            У світ добра, і злагоди, і миру!

М.3: І будуть нам у цім допомагати

                            Учителі й директор – друзі щирі!

М.2: Запрошуємо до вітального слова директора Енергодарської багато профільної гімназії «Гармонія» Макаревич Валентину Миколаївну! (директор піднімається на сцену, їй допомагає один з мудреців, інші залишаються на сцені) М.1: Вручаємо директору символ мудрості і влади! М.2: Щоб вона усю гімназійну громаду М.3: З любов’ю й мудрістю вела

                             На славні, праведні діла!

(вручають директору булаву і йдуть зі сцени, а директор продовжує виступ)

(Виходить гарно вбрана школярка. Звучить інструментальна версія з к/ф. «Чудак из 5-Б».) Школярка: Чи не знаєте ви Петі Мимовуха, Що ніколи і нікого він не слуха?

Всі поради пропускає мимо вух. Через те його й прозвали – Мимовух.

Всі заслухались: урок новий іде – Мимовух і вухом не веде.

Він схиливсь,- до скроні начебто рука, Й тут же нею в учнів зайчиків пуска.

Вчитель щось показує на карті – Мимомух тим часом крутиться на парті.

Вчитель двічі зауважив, а вже втретє Викликав його, але не чує Петя.

Шепчуть учні: - Йди до дошки, Мимовух!- Вийшов. Став. Чи онімів він, чи оглух?

Так спочатку року Петя Мимовух Цілі дні ловив старанно в класі мух.

Та коли і мух уже не стало,- не зівав, Цілі дні ловив наш Петя в класі гав. І тоді потрапив Петя у таку пригоду… Та дивіться самі! Буде всім в нагоді!

(школярка йде зі сцени, а на сцену виходить Петя з портфелем за плечима, знімає його і ставить перед собою) Петя: Як гарно! Тільки-но було Перше вересня, а вже скоро канікули! Прощавай першої чверті дні! Голос:(за сценою, мов луна) Ні! Ні..! Ні….! (Петя озирається) Петя: Як добре, що я вже закінчив перший клас і незабаром закінчу і другий, і знову табель дадуть мені! (дивиться вгору, чухає потилицю, мріє)

Голос:(за сценою, мов луна) Ні! Ні..! Ні….!

(Петя злякано озирається. Заглядає до портфеля, під стіл) Петя: Чому це я не отримую табель?! Я буду гарно поводитися і вивчу всі науки шкільні! А ще… Голос:(за сценою, мов луна) Ні! Ні..! Ні….! Петя: Та що це за жарти?! А ну виходь до мене! Чого ховаєшсь, найрозумніша?!

(Звучать королівські фанфари. Велично виходить Королева Знань)

Петя: Хто ти? (здивовано) Королева: Я - Королева Знань! А ти – Петя Мимовух, хлопчик, який так-сяк вчить уроки, а неодмінно хоче до наступного класу перейти? Петя: Так то ти з мене кепкувала? (примружує очі і обходить Королеву навкруги) А ще Королевою Знань зветься! (ображено). (З портфеля Петі з‘являються «Одиниця» та «Двійка»)

Одиниця: Ваше Науковосте, це ми….. жартували!(опускають голову вниз, тримають руки за спиною)

(Королева незадоволено хитає головою) Двійка:(штовхає ліктем Одиницю) Ми хотіли його провчити! Петя: А чого це мене провчати? Не треба мене й навчати. Я вже навчений. Не дарма ж перший клас закінчив! (гордо піднімає голову догори, ставить руки в боки) Королева: Взагалі-то це ще потрібно перевірити! Ти готовий, Петю, до випробування? (Петя здивовано і злякано дивиться на Королеву) Одиниця: Ваше Науковосте, а ми будемо йому допомагати. Двійка: (зухвало) Ми ж його подружки! Королева: (суворо) А ви, Одиниця та Двійка, чому радієте? Мене ось запросили на свято першокласники гімназії «Гармонія», а вас, ви гадаєте, найрозумніші школярі побажають бачити на своєму святі? Двійка: (з сумом) Це зараз ми Одиниця та Двійка! А раніше були 12-ю балами!(стають одна біля одної) Тільки ось, у Петі Мимовуха у щоденнику стали жити порізно. Одиниця: Ми дуже сумуємо одна за одною. Королева: (звертається до залу) Діти, допоможемо Петі пройти перевірку знань, а Одиниці та Двійці стати відмінною оцінкою?! (діти в залі відповідають) Королева: (звертається до Петі та Оцінок) Хто з вас вірно назве дні тижня? Петя: (тягне руку) Я – Понеділок, ой, тобто я – Петя. Королева: Ти Петя Понеділок? Петя: Ні, я - Петя Мимовух. А з понеділка починається тиждень. Королева: А далі… Петя: А далі…а далі… (чеше потилицю). Одиниця: А далі нам допоможуть майбутні гімназисти. (звертається до залу) Давайте разом їх назвемо: понеділок, вівторок… Петя: (викрикує з місця) Ой, і я згадав! Понеділок, вівторок, середа, четвер, п‘ятниці, субота і неділя. І абетку я знаю! А, Б,В… Королева: Це ти згадав, а про поведінку у класі геть забув. Петя: Пробачте , будь ласка. Двійка: Можна ми йому допоможемо й нагадаємо всі-всім про поведінку в школі.

(Одиниця та Двійка виходять на середину сцени. Звучить інструментальна версія «Чудак из 5-Б») Одиниця: В школі справу хоч яку Починають по дзвінку. Тож тримай, мов зайчик, вуха Не зівай, уважно слухай!

Двійка: Парта - це не ліжко в тебе, І на ній лежать не треба. Ти сідай за парту рівно І навчайся на відмінно!

Одиниця: Заходить вчитель – треба встати, Як він дозволить, тихо сядь. Спитати хочеш – не гукай, А тільки руку піднімай.

Двійка: Зошита відкрий завчасно І куточком поклади. Як же вчитися прекрасно! В школу залюбки іди!

Королева: Гарні помічниці! Як справжня «Дванадцятка»! От як би ви до кожного учня у щоденник в гості заходили! Одиниця: Для цього треба старанно й наполегливо вчитися! Двійка: Так як це роблять наші (показує на зал) першокласники! Петя: Я все зрозумів! Знання в житті людини – найголовніше! І тому треба вже з першого класу бути наполегливим та старанним в навчанні! Одиниця: І тоді твоїми найкращими друзями будуть не Одиниця та Двійка… Двійка: А найкраща дванадцятка! (Одиниця та Двійка обіймаються).

(на сцену виходять ведучі) В.1: Шановні наші гості! Просимо вас бути присутніми на нашому святі! Королева: Ми із задоволенням лишимося у вас в школі. І у цей святковий день прийміть від нас подарунок. Веселу пісеньку, яку ми виконаємо разом з нашою новою шкільною сім‘єю. (Звучить мінус «Если весело живется…!».Учасники виконують пісню разом з залом)

Рано вранці з ліжка встань та потягнись – 2 рази З ліжка встань та потягнися Всім навколо посміхнися Рано вранці всім навколо посміхнись!

По дорозі в школу завжди пам’ятай – 2 рази По дорозі не блукати Про безпеку пам’ятати Про безпеку на дорозі пам’ятай!

Як зайдеш у школу друзів привітай – 2 рази Так приємно всіх вітати Людям радість дарувати Вчасно ти зайти у клас не забувай!

Щоб не бути , як той Петя Мимовух - 2 рази Ти навчатися старайся Вчитель каже - прислухайся І слова не пропускай ти мимо вух!

В.2: Спасибі вам за такий веселий подарунок, проходьте, будь ласка, до зали! (звучить музика, артисти виходять зі сцени і займають місця в залі)

В.1: А зараз я запрошую магістрів початкової школи зайняти почесні місця на сцені! Будь ласка, магістри, займіть свої місця. (магістри займають місця за столом на сцені)

В.2: Шановні магістри, вчителі, гості! Прийшов час познайомитися з нашими першокласниками. Запрошуємо на сцену учнів 1-А класу. (виступ учнів 1-А класу, по закінченню виступу магістри виходять до мікрофону)

В.2: Що скажете, шановні магістри? Чи достойні ці учні носити гідне звання – гімназист?

М.1: Безперечно – всі достойні!

                І ми маємо оголосити,

М.2: Що сьогодні у гімназисти

                Їх потрібно посвятити,

М.3: І значок почесний гімназиста

                Їм урочисто прикріпити!

В.1: Увага! Увага! Усім присутнім!

        Посвяти час уже настав!

В.2: Провести урочисте посвячення першокласників у гімназисти надається шановним магістрам!

В.1: То ж будь ласка, магістри, прикріпіть почесні значки нашим гімназистам та їх вчительці і виховательці! (учням прикріплюють значки і вони парами спускаються в зал, магістри займають місця за столом) В.2: Гімназисти 1-А класу! Запрошуємо вас зайняти свої місця в залі!

В.1: До виступу запрошуємо учнів 1-Б класу. (виступ учнів 1-Б класу, по закінченню виступу магістри виходять до мікрофону)

В.2: Що скажете, магістри, про цих учнів? Чи достойні вони стати гімназистами?

М.1: Заперечень ми не маємо.

                  Й радо їх усіх приймаємо 
                  До родини гімназистів.

М.2: І прикріпим урочисто

                  Вам почесні ці значки.

М.3: Званням гімназиста пишайтесь, малюки!

В.1: Шановні магістри, будь ласка, прикріпіть значки і цим учням та їх вчительці і виховательці! (учням прикріплюють значки і вони парами спускаються в зал, магістри займають місця за столом) В.2: Гімназисти 1-Б класу! Запрошуємо вас зайняти свої місця в залі!

(звучать фанфари, магістри підходять до мікрофонів) М.1: А зараз – увага! Слухайте кодекс гімназиста! • Усіх нас об’єднує одна мета. • Не забувай, що ти – частина народу, а він великий і мудрий. • Зроби так, щоб тобою пишалися батьки і вчителі, дише так ти виявиш свою любов і повагу до них. • Сміливо розкривай свої таланти і здібності – у гімназії це так легко! • Пам’ятай: ти – частина історії гімназії. • Твої успіхи – це успіхи гімназії. Твої невдачі – це твої невдачі. • Бережи свою честь, честь своєї родини, честь своєї гімназії!

В.1: Спасибі вам, шановні магістри, запевняємо вас, що ці діти будуть з честю виконувати кодекс гімназиста! А вас запрошуємо зайняти місця в залі. (магістри виходять зі сцени в зал)

В.2: А зараз, діти, прийміть вітання від своїх батьків. (Виходять мати й батько в українському нацональному одязі, у кожного в руках горщик з кашею) Мати: До схід сонця раненько вставала,

                         У трьох водах крупу вимивала,
                         На жаркому вогні нашу кашу варила,
                         Щоб була у наших дітей сила.
                         Щоб ви гарно навчались і добра набували.

Батько: Кашею цією поласуєте у класі.

                         Хто скільки з”їсть крупинок – 
                         Той матиме стільки гарних оцінок.
             Вітаємо вас, діти!
                         Ідіть навчайтеся,
                         Розуму набирайтеся,
                         З лихом не зустрічайтеся.
                         Нехай вам щастить!

(звучить мелодія пісні «Родина», батьки вручають горщики з кашею вихователям)

В.1: Так і пишеться, сторінка за сторінкою, історія нашої гімназії. Червневими світанками йдуть у доросле життя найстарші, а восени до гімназійних лав вливаються наймолодші.

В.2: Наше гімназійне братство міцне і надійне, адже ми – єдина сім’я, а стіни гімназії – наш спільний дім. Дім, у якому кожен може почуватися щасливим.

В.1: Ще раз вітаємо усіх зі святом! До побачення, друзі!

В.2: До нових зустрічей! (звучить музика, всі виходять із зали)



(Виступ - привітання першокласників)

1. Перше вересня настало, Як же довго я чекала! Всіх ляльок в шухлядку склала, В школу жодної не брала. Відтепер я – учениця, На «12» буду вчиться 2. Ох і довго я збирався Перший раз у перший клас. Разів десять одягався І вмивався десять раз. У новий портфель поклав я Десять ручок, два пенали, Сім машинок, пиріжок… Нема місця для книжок. 3. Ну а я всю ніч крутився,

    Прокидався раз у раз.
    Думав, що вже запізнився
    Перший раз у перший клас.

4. Як сьогодні не радіти?

         Всі раділи, як могли,
        Навіть ціни всі на квіти
        Теж від радості зросли!
   5.  Раді всі – старі і молодь,
       Хтось не стримує сльози,
       А мені директор школи
       Посміхнулась три рази!
  6.  Через нас, панове й пані,
       Ви зраділи недарма!
      Що стосується навчання –
      В цьому рівних нам нема!
 7.  Треба, щоб нас школа знала,
     Адже наші імена
     Впише з класного журналу
     До історії вона!
 8.  Хай для нас лунає знову
    Дзвоника закличний звук!
    Побажайте нам «смачного» -
   Всі: «Ми з’їмо граніт наук»!»
 9.  Гарні класи, коридори,
   Школа світла і простора,
   Вчитель добрий. Все гаразд!
   Можна йти у перший клас
 10.  Тож радійте всі навколо,
   Привітайте щиро нас.
   Здрастуй, наша рідна школо,
   Ми прийшли у перший клас