Юриспруденція — различия между версиями

Материал из ЗапоВики
Перейти к: навигация, поиск
Строка 68: Строка 68:
  
 
=== Система юридичної науки ===
 
=== Система юридичної науки ===
 +
  
 
Юриспруденцію можна розглядати як науку і навчальну дисципліну. В тому чи іншому значенні в юриспруденції розрізняють наступні основні групи дисциплін.
 
Юриспруденцію можна розглядати як науку і навчальну дисципліну. В тому чи іншому значенні в юриспруденції розрізняють наступні основні групи дисциплін.
  
Синтезуючі дисципліни або теоретико-історичні — науки цієї групи формулюють загальнотеоретичні положення про державу і право і досліджують ідейні основи і хід їхнього історичного розвитку. До цієї групи належать дисципліни:
+
 
 +
'''Синтезуючі дисципліни або теоретико-історичні''' — науки цієї групи формулюють загальнотеоретичні положення про державу і право і досліджують ідейні основи і хід їхнього історичного розвитку. До цієї групи належать дисципліни:
 
          
 
          
філософія права;
+
 
 +
''філософія права;
 
теорія держави і права;
 
теорія держави і права;
 
соціологія права;
 
соціологія права;
 
юридична компаративістика;
 
юридична компаративістика;
 
історія держави і права;
 
історія держави і права;
історія вчень про державу і право.
+
історія вчень про державу і право.''
 
      
 
      
Галузеві дисципліни національного права — науки цієї групи мають предметом дослідження є ті специфічні правові відносини, що складаються в окремих сферах суспільного життя, і ті національні правові норми і законодавчі приписи, які виникають на їх базі. Зміст кожної галузевої науки становить система знань про відповідну галузь права — про шляхи її розвитку і вдосконалення, джерела, принципи, зміст і систему норм, що входять до неї, практику їх реалізації тощо. Науковці галузевих наук виконують законодавсу роботу, підготовку кодексів, приймають участь в створенні проектів галузевих нормативних актів. До цієї групи належать дисципліни:
 
  
конституційне право;
+
'''Галузеві дисципліни національного права''' — науки цієї групи мають предметом дослідження є ті специфічні правові відносини, що складаються в окремих сферах суспільного життя, і ті національні правові норми і законодавчі приписи, які виникають на їх базі. Зміст кожної галузевої науки становить система знань про відповідну галузь права — про шляхи її розвитку і вдосконалення, джерела, принципи, зміст і систему норм, що входять до неї, практику їх реалізації тощо. Науковці галузевих наук виконують законодавсу роботу, підготовку кодексів, приймають участь в створенні проектів галузевих нормативних актів. До цієї групи належать дисципліни:
 +
 
 +
 
 +
''конституційне право;
 
цивільне право;
 
цивільне право;
 
кримінальне право;
 
кримінальне право;
 
господарське право;
 
господарське право;
 
міжнародне приватне право;
 
міжнародне приватне право;
цивільно-процесуальне право.
+
цивільно-процесуальне право.''
 
      
 
      
Комплексні дисципліни — науки цієї групи виникають на стикові різних галузей права і мають комплексний характер, їхній зміст пов'язаний з дослідженням тих правовідносин, які регулюються нормами різних галузей права, в їхньому взаємозв'язку і взаємодії. До цієї групи належать дисципліни:
 
  
банківське право;
+
'''Комплексні дисципліни''' — науки цієї групи виникають на стикові різних галузей права і мають комплексний характер, їхній зміст пов'язаний з дослідженням тих правовідносин, які регулюються нормами різних галузей права, в їхньому взаємозв'язку і взаємодії. До цієї групи належать дисципліни:
 +
 
 +
 
 +
''банківське право;
 
податкове право;
 
податкове право;
 
митне право;
 
митне право;
екологічне право.
+
екологічне право.''
 
      
 
      
Прикладні дисципліни — науки цієї групи використовують відомості як юридичних, так й інших наук хімії, біології, балістики, мовознавства. Так, судова медицина, психіатрія і статистика є водночас складовими частинами як юридичної науки, так і медичної, статистичної і психологічної наук, на положення яких вони спираються. До цієї групи належать дисципліни:
+
 
 +
'''Прикладні дисципліни''' — науки цієї групи використовують відомості як юридичних, так й інших наук хімії, біології, балістики, мовознавства. Так, судова медицина, психіатрія і статистика є водночас складовими частинами як юридичної науки, так і медичної, статистичної і психологічної наук, на положення яких вони спираються. До цієї групи належать дисципліни:
 
    
 
    
криміналістика — це наукові знання про методику, тактику і технічні засоби, що застосовуються при розслідуванні злочинів;
+
 
кримінологія — це наукові знання про причини злочинності і методи усунення обставин, що сприяють її існуванню;
+
''криміналістика'' — це наукові знання про методику, тактику і технічні засоби, що застосовуються при розслідуванні злочинів;
 +
''кримінологія'' — це наукові знання про причини злочинності і методи усунення обставин, що сприяють її існуванню;
 
юридична психологія;
 
юридична психологія;
судова психіатрія — це наукові знання про шляхи встановлення певної групи обставин, що виключають юридичну відповідальність;
+
''судова психіатрія'' — це наукові знання про шляхи встановлення певної групи обставин, що виключають юридичну відповідальність;
 
судова медицина.
 
судова медицина.
 
      
 
      
Організаційні дисципліни — науки цієї групи вивчають організацію та діяльність державних органів (державне будівництво), органів місцевого самоврядування (організація місцевого самоврядування), судових і правоохоронних органів (прокурорський нагляд, організація правосуддя, правоохоронні органи). До цієї групи належать дисципліни:
+
 
 +
'''Організаційні дисципліни''' — науки цієї групи вивчають організацію та діяльність державних органів (державне будівництво), органів місцевого самоврядування (організація місцевого самоврядування), судових і правоохоронних органів (прокурорський нагляд, організація правосуддя, правоохоронні органи). До цієї групи належать дисципліни:
 
          
 
          
судоустрій;
+
 
 +
''судоустрій;
 
прокуратура;
 
прокуратура;
 
адвокатура;
 
адвокатура;
нотаріат.
+
нотаріат.''
 
      
 
      
Зарубіжні порівняльного характеру — науки цієї групи вивчають закордонні держави ті їхнє право, передусім порівняльне правознавство і тісно з ним пов'язані наукові знання про державу і право окремих зарубіжних країн. До цієї групи належать дисципліни:
+
 
 +
'''Зарубіжні порівняльного характеру''' — науки цієї групи вивчають закордонні держави ті їхнє право, передусім порівняльне правознавство і тісно з ним пов'язані наукові знання про державу і право окремих зарубіжних країн. До цієї групи належать дисципліни:
 
          
 
          
конституційне право зарубіжних країн;
+
 
порівняльне правознавство — досліджує правові системи світу. Слід зауважити, що Загальне порівняльне правознавство (або юридична компаративістика) відносять до теоретико-історичних наук як їх відносно самостійну частину.
+
''конституційне право зарубіжних країн;''
 +
''порівняльне правознавство'' — досліджує правові системи світу. Слід зауважити, що Загальне порівняльне правознавство (або юридична компаративістика) відносять до теоретико-історичних наук як їх відносно самостійну частину.
 
      
 
      
Дисципліни міжнародного права — науки цієї групи досліджують міжнародне право різних відповідних галузей права. До цієї групи належать дисципліни:
 
  
дипломатичне право;
+
'''Дисципліни міжнародного права''' — науки цієї групи досліджують міжнародне право різних відповідних галузей права. До цієї групи належать дисципліни:
 +
 
 +
 
 +
''дипломатичне право;
 
міжнародне гуманітарне право;
 
міжнародне гуманітарне право;
 
міжнародне економічне право;
 
міжнародне економічне право;
Строка 129: Строка 144:
 
право Європейського Союзу;
 
право Європейського Союзу;
 
право Ради Європи;
 
право Ради Європи;
право Світова організація торгівлі.
+
право Світова організація торгівлі.''

Версия 13:49, 21 марта 2017

"Правознавство є знання речей божественних і людських, що справедливо і що несправедливо. - Ульпіан"


Юриспруденція, юридична наука або правознавство (лат. Jurisprudencia — праворозсудливість, лат. juris-prudentia — правознавство, від лат. Jus — право і лат. Prudentia — передбачення, розумність, мудрість) — комплексна суспільна наука, система знань про об'єктивні закономірності (необхідності) і випадковості виникнення, розвитку і функціонування права і держави в їхній структурній єдності, їхнє місце і роль у суспільному житті.

12727067.png


Содержание

Загальні риси

Юридична наука є однією з суспільних наук. На відміну від наук, що вивчають природні явища і процеси, таких як фізика, хімія, астрономія тощо, суспільні науки вивчають відносини, які складаються між людьми і їх утвореннями, безпосередньо служать людині. Це повною мірою стосується і юридичної науки, головним завданням якої є сприяння через державні і правові інститути розквіту особистості і подоланню перешкод на цьому шляху, ефективному використанню людського потенціалу, створенню умов для найповнішої реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність, її особливістю є спільне дослідження права і держави в їх єдності, взаємозв'язку і взаємовпливі.

Judicial.png

Методологія юридичної науки

Методологія юридичної науки — це: а) система підходів і методів, способів і засобів наукового дослідження, а також б) вчення (теорія) про їх використання при вивченні державно-правових явищ. До складу цієї методології, зокрема, входять:

1)філософсько-світоглядні підходи (матеріалістичний чи ідеалістичний, діалектичний чи метафізичний, визнання чи заперечення об'єктивних соціальних, у тому числі державно-правових, закономірностей та можливості їх пізнання, здобуття істинних знань щодо них);

2)загальнонаукові методи, тобто такі, що використовуються в усіх або у більшості наук (наприклад, структурний, функціональний методи, сходження від абстрактного до конкретного, формально-логічні процедури, скажімо, аналіз, синтез і т. ін.);

3)групові методи, тобто такі, котрі застосовуються лише у певній групі наук, наприклад, тільки у суспільствознавстві (скажімо, метод конкретно-соціологічного дослідження);

4)спеціальні методи, тобто такі, котрі прийняті для дослідження предмета лише однієї науки (наприклад, у юриспруденції — це способи уяснення (тлумачення) норм права, своєрідні прийоми узагальнення юридичної практики).

Дисципліни міжнародного права — науки цієї групи досліджують міжнародне право різних відповідних галузей права. До цієї групи належать дисципліни:

дипломатичне право; міжнародне гуманітарне право; міжнародне економічне право; міжнародне право прав людини; міжнародне інформаційне право; міжнародне кримінальне право; міжнародне космічне право; міжнародне екологічне право; міжнародне атомне право. право Європейського Союзу; право Ради Європи; право Світова організація торгівлі.

Функції юридичної науки:

1)Гносеологічна функція - спрямована на здобуття і розширення наукових знань про державно-правові явища, їхні характерні риси, сутність, форми, специфічні для них функції, принципи, інститути тощо, розширення знань про право, і державу. Ця функція найвиразніше проявляється на початковому етапі дослідження державно-правових явищ при описуванні і з'ясуванні їх ознак. Підручники з юридичних дисциплін насамперед відображають результати цього дослідження. Розглядувана функція має першорядне значення для освітянської діяльності.

2)Евристична функція - націлена на встановлення закономірностей розвитку і функціонування держави і права. Оскільки спостерігається повторюваність тих чи інших державно-правових явищ, юридична наука повинна фіксувати наявність певних тенденцій. Науковий висновок про постійність їх існування означає відкриття закономірності. Такий характер має, наприклад, розширення демократичних прав людини і громадянина та гарантій їх здійснення за рахунок положень, закріплених у міжнародних документах. Протягом певного часу таке відкриття було тенденцією розвитку цих прав, а зараз набуло таких масштабів, які дозволяють характеризувати цей процес як закономірність. Реалізація евристичної функції передусім є свідченням розвитку юридичної науки, гарантією від її зайвої догматизації. Саме на встановлення закономірностей розвитку і функціонування державно-правових явищ спирається юридична наука при здійсненні інших властивих їй функцій.

3)Функція наукового передбачення - полягає в науковому прогнозуванні шляхів подальшого розвитку державно-правових явищ, проміжних та кінцевих результатів цього розвитку. Завдяки їй здійснюються оптимальні способи реалізації державно-правових закономірностей. Так, наприклад, дослідження зв'язку держави і права з нинішнім розвитком в Україні ринкових відносин дає підстави для прогнозування поступового збільшення об'єктів приватної власності, обмеження державного втручання в господарські відносини, збільшення питомої ваги стосунків між господарюючими суб'єктами, що засновані на договірних відносинах, скорочення в перспективі державного апарату.

4)Функція допомоги практиці - пов'язана зі службовою роллю юридичної науки, інструментальна цінність якої полягає втому, що її положення та висновки повинні прямо або опосередковано використовуватися юридичною практикою. Так, практичній меті удосконалення законодавства на науковій основі служить розробка проектів нормативних актів групами фахівців-науковців, проведення наукових експертиз та консультацій стосовно визначення шляхів розвитку держави і права. Безпосередньо на забезпечення ефективності попереднього слідства, правильне вирішення питання про звільнення від юридичної відповідальності, попередження злочинів тощо спрямовані висновки прикладних юридичних наук.

5)Ідеологічна функція - Юридична наука являє собою систему поглядів на державу і право. Зміст цих поглядів з багатьох питань може бути дуже різним. Залежить він від того, на якій ідейній основі закладеній. У рамках юридичної науки в умовах демократичного суспільства існують різноманітні школи і течії, кожна з яких має свою власну ідейну спрямованість. Вимоги деідео-логізації не поширюються на державно-правові погляди. Ідеологічна різноманітність породжує наукові дискусії, які завжди були важливим засобом розвитку юридичної науки. Виходячи з конституційного принципу багатоманітності, слід визнати, що жодна ідеологія не може бути визнана загальнообов'язковою. Напрями державної ідеології і практики залежать від характеру соціальної бази держаної влади. У демократичному суспільстві погляди на державу і право мають ґрунтуватися на всесвітньо визнаних загальнолюдських принципах і цінностях, якими є свобода, рівність, гуманізм, справедливість тощо. Саме вони повинні становити основу формування загальнодержавної і загальнонаціональної ідеології.

Система юридичної науки

Юриспруденцію можна розглядати як науку і навчальну дисципліну. В тому чи іншому значенні в юриспруденції розрізняють наступні основні групи дисциплін.


Синтезуючі дисципліни або теоретико-історичні — науки цієї групи формулюють загальнотеоретичні положення про державу і право і досліджують ідейні основи і хід їхнього історичного розвитку. До цієї групи належать дисципліни:


філософія права; теорія держави і права; соціологія права; юридична компаративістика; історія держави і права; історія вчень про державу і право.


Галузеві дисципліни національного права — науки цієї групи мають предметом дослідження є ті специфічні правові відносини, що складаються в окремих сферах суспільного життя, і ті національні правові норми і законодавчі приписи, які виникають на їх базі. Зміст кожної галузевої науки становить система знань про відповідну галузь права — про шляхи її розвитку і вдосконалення, джерела, принципи, зміст і систему норм, що входять до неї, практику їх реалізації тощо. Науковці галузевих наук виконують законодавсу роботу, підготовку кодексів, приймають участь в створенні проектів галузевих нормативних актів. До цієї групи належать дисципліни:


конституційне право; цивільне право; кримінальне право; господарське право; міжнародне приватне право; цивільно-процесуальне право.


Комплексні дисципліни — науки цієї групи виникають на стикові різних галузей права і мають комплексний характер, їхній зміст пов'язаний з дослідженням тих правовідносин, які регулюються нормами різних галузей права, в їхньому взаємозв'язку і взаємодії. До цієї групи належать дисципліни:


банківське право; податкове право; митне право; екологічне право.


Прикладні дисципліни — науки цієї групи використовують відомості як юридичних, так й інших наук хімії, біології, балістики, мовознавства. Так, судова медицина, психіатрія і статистика є водночас складовими частинами як юридичної науки, так і медичної, статистичної і психологічної наук, на положення яких вони спираються. До цієї групи належать дисципліни:


криміналістика — це наукові знання про методику, тактику і технічні засоби, що застосовуються при розслідуванні злочинів; кримінологія — це наукові знання про причини злочинності і методи усунення обставин, що сприяють її існуванню; юридична психологія; судова психіатрія — це наукові знання про шляхи встановлення певної групи обставин, що виключають юридичну відповідальність; судова медицина.


Організаційні дисципліни — науки цієї групи вивчають організацію та діяльність державних органів (державне будівництво), органів місцевого самоврядування (організація місцевого самоврядування), судових і правоохоронних органів (прокурорський нагляд, організація правосуддя, правоохоронні органи). До цієї групи належать дисципліни:


судоустрій; прокуратура; адвокатура; нотаріат.


Зарубіжні порівняльного характеру — науки цієї групи вивчають закордонні держави ті їхнє право, передусім порівняльне правознавство і тісно з ним пов'язані наукові знання про державу і право окремих зарубіжних країн. До цієї групи належать дисципліни:


конституційне право зарубіжних країн; порівняльне правознавство — досліджує правові системи світу. Слід зауважити, що Загальне порівняльне правознавство (або юридична компаративістика) відносять до теоретико-історичних наук як їх відносно самостійну частину.


Дисципліни міжнародного права — науки цієї групи досліджують міжнародне право різних відповідних галузей права. До цієї групи належать дисципліни:


дипломатичне право; міжнародне гуманітарне право; міжнародне економічне право; міжнародне право прав людини; міжнародне інформаційне право; міжнародне кримінальне право; міжнародне космічне право; міжнародне екологічне право; міжнародне атомне право. право Європейського Союзу; право Ради Європи; право Світова організація торгівлі.