Aктивізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції

Материал из ЗапоВики
Версия от 14:21, 19 января 2017; Krochmal N.B. (обсуждение | вклад)

(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Стаття «Функції та принципи корекційно-реабілітаційної допомоги учням з вадами слуху»
Комунальний заклад "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради
2015-2016 навчальний рік

Автор:
Крохмаль Наталія Борисівна - заступник директора з навчально-виховної роботи

Тема:
«Aктивізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції»

Мета:
- продемонструвати творчі здобутки у справі навчання та виховання дітей з вадами слуху протягом опрацювання науково-методичної проблеми;
- сприяти формуванню цілісного уявлення про стан мовленнєвої діяльності дітей з ураженою слуховою функцією;
- висвітлити та переосмислити позитивний досвід з даної проблеми в контексті реформаційних процесів спеціальної освіти;
- стимулювати пошук шляхів розвитку мовленнєвих компетентностей нечуючих дітей задля підвищення рівня підготовки означеної категорії школярів до самостійного життя.

Актуальність та значущість
Провідна ідея сучасної спеціальної освіти у сфері сурдопедагогіки трансформується через:
-досягнення такого рівня освіченості, який відповідає потенційним можливостям дітей з порушеннями слухової функції;
- підготовку до адаптації та інтеграції вихованців у сучасне суспільство;
- формування активних рис особистості, яка здатна не лише споживати, а й створювати соціально-культурні й матеріальні цінності.
Реалізація даної ідеї можлива лише за умови формування основ мовленнєвого розвитку осіб з порушеннями слухової функції на принципах його пріоритетності.
Представлені матеріали – це узагальнення набутого педагогічного досвіду щодо впровадження в освітню діяльність практичних напрацювань задля вирішення проблем мовленнєвої компетентності учнів з вадами слуху та їх подальшої інтеграції у суспільство.


Для когось мова – це тільки слово,
Для когось – лише приємні відчуття.
Для когось мова – складна наука,
А для нечуючих – саме життя.
Ці слова, що йдуть від самого серця, стали девізом в опрацюванні проблеми: «Активізація мовленнєвої діяльності учнів з порушеннями слухової функції», яка мала на меті висвітлити та підняти на певну висоту всі здобутки, проаналізувати недоліки, визначити подальші напрямки роботи щодо формування мовленнєвої компетентності нечуючих учнів. Науково-практичні напрацювання з даної теми стали справжньою школою педагогічної майстерності, ефективною трибуною популярізації педагогічного досвіду вчителів Запорізької школи-інтернату «Джерело».
Слід зауважити, що робота над цією проблемою розпочалась не на голому ґрунті, а всі ефективні методи сурдопедагогічної науки прищеплювались на міцному і здоровому стовбурі традицій навчання та виховання дітей з порушеннями слуху. Ще задовго до обрання педколективом школи-інтернату «Джерело» даної теми, декілька поколінь вчителів закладали фундамент роботи щодо розвитку мовлення нечуючих школярів.
З вдячністю оглядаючись на минуле Олександрівської школи-хутора для глухонімих дітей, на творчі надбання педагогів Запорізької школи-інтернату № 6 для глухих дітей, які створювали сприятливе мовленнєве середовище для нечуючих дітей, нинішнє покоління сурдопедагогів удосконалює здобутки у мовленнєвій сфері для розвитку комунікативних вмінь та навичок дітей з вадами слуху.
Головна ідея, яку педколектив школи-інтернату реалізовує в своїй практичній діяльності – це розуміння того, що мовлення є основою навчання і виховання дитини з вадами слуху, оскільки людина існує у мові, проявляє себе у мові, а через активне спілкування прокладає місток для порозуміння з іншими людьми. Задля продуктивної роботи в опрацюванні науково-методичної проблеми були виокремлені етапи:

№ п/п Терміни опрацювання Етапи Завдання
І 2 роки Діагностико-прогностичний 1.Обґрунтування вибору науково-методичної теми.

2.Визначення основних шляхів в роботі над проблемою на підставі результатів діагностики мовленнєвої діяльності учнів.
3.Відпрацювання цілісної системи моніторингу.
4.Прогнозування результатів опрацювання науково-методичної проблеми.

ІІ 1 рік Функціонально-аналітичний 1.Створення умов для створення теоретико-практичного підґрунтя з метою становлення та розвитку педагогів школи-інтернату в процесі корекційно-педагогічного впливу в межах опрацювання проблемної теми.

2. Виявлення потенційних можливостей мовленнєвої функції школярів.

ІІІ 2 роки Корекційно-розвиваючий 1.Відпрацювання цілісної корекційно-педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню технологій формування мовленнєвої компетентності школярів.

2.Здійснення корекції мовлення учнів на підставі отриманих результатів моніторингових досліджень.

ІV 1 рік Підсумково-прогностичний 1.Підведення підсумків роботи над проблемною темою.

2.Визначення резервних шляхів підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу.


На першому етапі була відпрацьована цілісна система моніторингу. Завдяки педагогічним спостереженням протягом даного етапу опрацювання проблемної теми було виявлено: більшість школярів мають збіднілий словниковий запас і неадекватно використовують його в процесі спілкування. Також результати моніторингу засвідчили невисокий відсоток засвоєння фразового матеріалу. Зусилля педколективу на діагностико-прогностичному етапі були спрямовані на: -створення пакету фразового та наочного матеріалів з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив розвитку мовлення школярів; -рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно-побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування; -відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення та рівня оволодіння граматичною будовою мови; -створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану сформованості всіх компонентів мовлення школярів. А результати, отримані на підставі впровадження мовленнєвої карти, стали основою для створення та апробації діагностичних методик вивчення відхилень у мовленнєвому розвитку учнів з вадами слуху. Другий етап опрацювання науково – методичної проблеми характеризувався створенням комфортних умов задля отримання педагогами школи-інтернату можливості широкого ознайомлення із досягненнями у галузі судопедагогічної науки в Україні та за її межами. Вчителі були задіяні як у роботі Міжнародних освітніх проектів («Українсько-канадський альянс» у світлі вирішення проблеми «Жити у суспільстві - означає спілкуватись»), так і у Всеукраїнських та обласних семінарах, конкурсах. Декілька років поспіль педагоги навчального закладу приймали активну участь у конкурсі «Вчитель року спеціальних закладів освіти» та отримали призові місця, репрезентуючи творчі доробки з тем, які висвітлюють проблеми активізації мовленнєвої діяльності нечуючих учнів: «Формування мовленнєвих компетенцій на уроках української мови та літератури» (2009 р.); «Ефективність використання інноваційних технологій методом модульного проектування у мовленнєвій діяльності» (2014 р.); «Розвиток мовлення та історичного мислення в учнів з ураженою слуховою функцією на уроках історії» (2016 р.). Педагоги школи-інтернату здійснювали пошук оптимальних шляхів моделювання та ефективного провадження педагогічних технологій, спрямованих на оновлення теорії і практики компонентів спеціальної освіти. Це дало їм змогу вивчати та творчо застосовувати кращі зразки педагогічного досвіду з проблеми формування та розвитку мовленнєвої компетентності дітей, підвищувати свій професійний статус.

Творчі узагальнення педагогічного досвіду вчителів школи-інтернату: •«Мотиваційно-потрібнісне підґрунтя формування мовленнєвої діяльності учнів на уроках української мови і літератури» ; •«Розвиток мовлення глухих дітей шляхом формування моральних якостей та позитивних рис характеру в процесі позакласної роботи»; •«Шляхи підвищення ефективності роботи з розвитку мовлення на уроках математики»; •«Роль практичних завдань у розвитку мовленнєвої та пізнавальної діяльності нечуючих учнів на уроках фізики» ; •«Забезпечення усвідомленої мовленнєвої діяльності учнів у процесі корекції їхньої рухової діяльності на заняттях з фізичної культури »; •«Впровадження інтерактивних технологій на уроках математики як умова формування мовленнєвої компетенції учнів». Протягом усього періоду опрацювання науково-методичної проблеми на засіданнях педагогічних та методичних рад розглядалися питання: «Система роботи над розширенням словникового запасу школярів»; «Розвиток зв’язного письмового мовлення»; «Формування ініціативного мовлення»; «Практична спрямованість навчання як умова розвитку мовленнєвої компетентності». З метою підвищення ефективності роботи з активізації мовленнєвої діяльності учнів з ураженою слуховою функцією в школі-інтернаті була здійснена цілісна система теоретико-практичних заходів: • загальношкільна конференція з теми: «Спілкування нечуючих учнів»; •спеціальний семінар з проблеми: «Оптимальні шляхи формування мовленнєвого слуху»; -семінари з проблемної теми: • психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини; • психолого-педагогічні умови забезпечення корекційної спрямованості навчання глухих учнів мовленню; • методична спрямованість процесу формування мовленнєвих знань і вмінь; -педагогічні читання з проблеми: «Шляхи вдосконалення зв’язного мовлення учнів школи-інтернату»; -методичні наради з проблем: •методи діагностики рівня мовленнєвого розвитку; •особливості формування активного словника глухих школярів; •співвідношення експресивної та імпресивної лексики глухих учнів. Протягом наступних етапів в опрацюванні науково-методичної проблеми були застосовані сучасні методи комп’ютерізації щодо створення умов для подальшого розвитку мовленнєвої діяльності учнів з використанням Інтернет-програм для вдосконалення діалогічної та ділової мов у навчальному процесі школярів з вадами слуху. Сприяли популярізації передового досвіду педагогів школи-інтернату з питань активізації мовленнєвої діяльності нечуючих учнів й експрес-конкурс «Кращий фрагмент уроку» та майстер-класи педагогів «Крок за кроком - до творчості». Також були розроблені методичні рекомендації щодо використання ресурсів і програм з візуальним навантаженням. Педагогами-новаторами був зроблений акцент на створення сприятливих умов задля продуктивного вирішення завдань формування мовленнєвої компетентності учнів школи-інтернату через: -забезпечення пріоритетності та широкої варіативності у використанні різноманітних загальних і спеціальних прийомів та методів навчання; -комплексне застосування словесних, наочних і практичних компонентів впливу на інтелектуальний і мовленнєвий розвиток кожного учня. При визначенні шляхів активізації мовленнєвого процесу були виокремлені завдання: -розвивати та збагачувати лексичний запас учнів з вадами слуху; -сприяти максимальній реалізації мовленнєвого потенціалу школярів. Ці завдання та специфіка мовної освіти спонукали педагогів школи-інтернату на пошук шляхів активізації мовленнєвої діяльності: -організація навчально-виховного процесу на уроках у нестандартній формі ( урок-подорож, урок-ярмарок тощо); -звернення до діалогічного методу навчання; -створення проблемно-пошукових ситуацій; -застосування творчих завдань; -проведення дидактичних ігор; -актуалізація художнього досвіду дітей (раніше вивчений твір, переглянуті спектаклі, кінофільми, прочитані літературні твори тощо ; -посилення емоційної спрямованості навчання: використання яскравих визначень, порівнянь, метафор, прийомів педагогічної техніки. Застосування даних підходів щодо активізації мовленнєвої діяльності забезпечило ефективний розвиток комунікативних умінь і навичок, підвищення зацікавленості нечуючих учнів до навчальних предметів. Дуже важливу роль у вирішенні проблеми розвитку мовлення школярів на третьому етапі відігравала творча робота педагогів щодо удосконалення програмового забезпечення. Вчителями навчального закладу відпрацьований діагностичний інструментарій та навчально-методичне забезпечення до уроків з розвитку мовлення. Творчі вчителі розробили комп’ютерні програми для засвоєння найбільш складних тем та перевірки рівня оволодіння школярами мовленнєвими навичками на уроках мови, фізики, біології. Вчителі-словесники відпрацювали методичні рекомендації для більш функціонального використання учнями словників різної типології задля тлумачення незрозумілих слів. Протягом третього етапу впроваджувалась нестандартна форма роботи з розвитку мовлення – письмові завдання або твори на певну тему, що мали дискусійний характер, і, разом з тим, передбачали застосування певних граматичних або синтаксичних конструкцій. Один із варіантів організації роботи з написання твору і переказу розроблений в авторському посібнику «Готуємось до шкільного твору та переказу» вчителями-словесниками школи-інтернату. Для забезпечення інтенсифікації мовленнєвих компетентностей вчителі використовували наступні форми роботи:

Посилання на використані джерела:
1. А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання». (Науково – методичний посібник, Київ 2011р.).
2. А. Висоцька «Розвиток мовлення у дітей із складними порушеннями як необхідна умова становлення їх особистості». (Науково-методичний збірник «Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі», Запоріжжя 2006р.).
3. Л.С.Вавіна «Компенсаторно-розвивальні функції змісту освіти з рідної мови учнів зі складними дефектами».(К.:ВО УФЦ-БФ «Візаві», 2001).